КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.06.2009                                                                                           № 31/113

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Коротун  О.М.

 суддів:            Кондратової  І.Д.

          Поляк О.І.

 при секретарі:           Камінська Т.О.

 За участю представників:

 від позивача -Копейка Г.І. (дов. від 16.04.2007р.);

 від відповідача -Кравченко О.В. (дов. № 66 від 26.01.2009р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона - 2"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 15.04.2009

 у справі № 31/113 (суддя Качан Н.І.)

 за позовом                               товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рубіж"

 до                                                   закритого акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона - 2"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 122797,06 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма Рубіж” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з акціонерного товариства “Київська пересувна механізована колона – 2” 108 875,56 грн. заборгованості, 3 919,52 грн. інфляційних збитків, 912,77 грн. 3% річних,                   9 089,21 грн. пені, а також судові витрати.

Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 31/113 від 15.04.2009р. позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Рубіж” задоволено частково, стягнуто з акціонерного товариства “Київська пересувна механізована колона - 2” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Рубіж” 108 818,19 грн. заборгованості, 7 278,72 грн. пені, 3 917,45 грн. інфляційних збитків, 912,28 грн. 3% річних, 1 209,27 витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо оплати виконаних позивачем робіт. Також місцевий господарський суд, керуючись п. 7.8. договору № 1707 від 03.08.2007р., ст. 625 Цивільного кодексу України стягнув з відповідача на користь позивача 7 278,72 грн. пені, 912,28 грн. 3% річних та інфляційні втрати у розмірі   3 917,45 грн.

Акціонерне товариство “Київська пересувна механізована колона – 2” не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва у справі № 31/113 від 15.04.2009р. в частині стягнення з відповідача 7 278,72 грн. пені, 912,28 грн. 3% річних, 3 917,45 грн. інфляційних збитків, 1 209,27 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу скасувати та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір пені, 3% річних, суми інфляційних збитків, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання судового рішення до грудня 2009 року.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що оспорюване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки місцевим господарським судом не надано належної оцінки тому, що відповідач сумлінно виконував свої договірні зобов’язання майже два роки та не сплатив заборгованість лише за два місяці у зв’язку з критичним фінансовим становищем, а тому розмір штрафних санкцій на підставі діючого законодавства має бути зменшено.

Розглянувши апеляційну скаргу, наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила:

03.08.2007р. між акціонерним товариством “Київська пересувна механізована колона –2” (надалі – генпідрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма Рубіж” (надалі – субпідрядник) укладено договір № 1707 (надалі – Договір), у відповідності до умов якого генпідрядник доручив, а субпідрядник прийняв на себе виконання робіт з комплектації устаткуванням і матеріалами та монтажу автоматичної установки газового пожежегасіння (сховище, серверна, депозитарій), автоматичної установки порошкового пожежегасіння (дизель-генераторна), автоматичної установки пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу, автоматики керування інженерним обладнанням, яке задіяне при пожежі, системи контролю концентрації газу, системи охоронної сигналізації, системи контролю доступу, системи охоронного відеонагляду на об’єкті – будівництво банку в ТІЗ “Сосновий бір” смт. Козин Обухівського району Київської області.

Відповідно до п. 5.1 Договору, генпідрядник протягом п’яти банківських днів з моменту підписання договору перераховує субпідряднику аванс у розмірі 165 000,00 грн.

Розрахунки за виконані роботи генпідрядник здійснює щомісячно згідно з актами приймання виконаних робіт КБ-2в та КБ-3в, протягом п’яти банківських днів з моменту підписання відповідних актів сторонами (п. 5.2 Договору).

З наявних в матеріалах справи довідок про вартість виконаних підрядних робіт і актів приймання підрядних робіт за вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року та серпень, вересень, жовтень 2008 року (а.с. 24 – 89) вбачається, що позивачем, на виконання умов Договору виконано робіт на загальну суму                   547 281,60 грн.

Однак, станом на день подання позовної заяви відповідач, в порушення взятих на себе договірних зобов’язань за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався, сплативши лише 424 724,00 грн., про що свідчать додані до матеріалів справи копії платіжних доручень (а.с. 90 – 101). Крім того, відповідно до довідок КБ-3 в рахунок оплати відповідача зараховано вартість наданих ним послуг генпідряду (2,5%) загальною сумою 13 682,04 грн.

Претензією № 23/12 від 23.12.2008р. позивач звертався до відповідача з вимогою погасити заборгованість у розмірі 108 875,56 грн., а також інфляційні збитки, 3% річних та пеню.

Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення.

Задовольняючи частково позов товариства з обмеженою відповідальністю  “Фірма Рубіж”, місцевий господарський суд визнав правомірними вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 108 818,19 грн. заборгованості,                     7 278,72 грн. пені, 3 917,45 грн. інфляційних збитків, 912,28 грн. 3% річних.

Проте, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду м. Києва підлягає зміні, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 5.2 Договору сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи генпідрядник здійснює щомісячно згідно з актами приймання виконаних робіт КБ-2в та КБ-3в, протягом п’яти банківських днів з моменту підписання відповідних актів сторонами.

Як зазначалось вище, з наявних в матеріалах справи довідок про вартість виконаних підрядних робіт і актів приймання підрядних робіт за вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року та серпень, вересень, жовтень 2008 року вбачається, що на виконання умов Договору позивачем виконано робіт на загальну суму 547 281,60 грн.

Проте, станом на день прийняття оспорюваного рішення, відповідач, в порушення взятих на себе договірних зобов’язань, за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 108 875,56 грн. (547 281,60 - 424 724,00 - 13 682,04).

Наданий відповідачем акт звірки взаєморозрахунків станом на 10.04.2009р., в якому сума боргу складає 108 818,19 грн., колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, по – перше, зазначений акт складено відповідачем в односторонньому порядку, а, по – друге, вказана в ньому сума матеріалами справи не підтверджується.

Враховуючи те, що матеріалами справи доведений факт надання товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма Рубіж” акціонерному товариству “Київська пересувна механізована колона – 2”, у відповідності до умов Договору, робіт на загальну суму 547 281,60 грн. та станом на день прийняття оспорюваного рішення заборгованість у розмірі 108 875,56 грн. відповідачем не погашена, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 108 875,56 грн. заборгованості.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок індексу інфляції, колегія суддів встановила, що розмір інфляційних втрат за визначений відповідачем період з 08.11.2008р. по 17.02.2009р. розрахований невірно і мав би становити за вказаний період більшу суму ніж просить стягнути позивач, проте, з урахуванням того, що господарський суд не має права виходити за межі позовних вимог, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню у визначеному ним розмірі, а саме 3 919,52 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних у заявлений позивачем період, а саме з 08.11.2008р. по 17.02.2009р., колегія суддів встановила, що з відповідача на користь позивача за даний період підлягає стягненню 912,77 грн. 3% річних              (108 875,56 / 100 х 3 / 365 х 102).

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно п. 7.8 Договору при затримці генпідрядником оплати виконаних робіт у терміни, зазначені у п. 5.2 цього договору, генпідрядник сплачує субпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення.

Здійснивши перерахунок пені, колегія суддів встановила, що розмір пені за визначений позивачем період з 08.10.2008р. по 17.02.2009р. мав би становити більшу суму, ніж стягнув місцевий господарський суд.

Однак, колегія суддів враховує клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій.

Враховуючи, що відповідач сумлінно виконував умови Договору майже два роки та не сплатив заборгованість лише за два місяці у зв’язку з критичним фінансовим становищем спричиненим знеціненням курсу національної валюти, відсутністю іпотечних програм для населення та умов кредитування банками господарської діяльності підприємств, а також зважаючи на те, що відповідач частково погасив свою заборгованість після прийняття оспорюваного рішення, колегія суддів керуючись п. 3 ст. 83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір пені до 7 278,72 грн.

З огляду на зазначене вище, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню  108 875,56 грн. основного боргу, 7 278,72 грн. пені, 3 919,52 грн. інфляційних втрат, а також 912,77 грн. 3% річних.

Посилання відповідача на часткове погашення своєї заборгованості після прийняття господарським судом м. Києва рішення у даній справі, не може бути підставою для його зміни або скасування, а вирішення даного питання має здійснюватись на стадії виконання судового рішення.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

За таких обставин, враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду м. Києва у справі            № 31/113 від 15.04.2009р. підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

     

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу акціонерного товариства “Київська пересувна механізована колона – 2” на рішення господарського суду м. Києва у справі               № 31/113 від 15.04.2009р. задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва у справі № 31/113 від 15.04.2009р. змінити.

3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства “Київська пересувна механізована колона – 2” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67-Б, р/р 26002005966101 в печерському відділенні ВАТ “Сведбанк в. м. Києві, МФО 300164, код ЄДРПОУ 00858473), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Рубіж” (04060, м. Київ, вул. Берлінського, 27, р/р 260030513 в Київській філії АБ “Брокбизнесбанк” в м. Києві, МФО 300959, код 24744432) 108 875 (сто вісім тисяч вісімсот сімдесят п’ять) грн. 56 коп. основного боргу, 7 278 (сім тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 72 коп. пені, 3 919 (три тисячі дев’ятсот дев’ятнадцять) грн. 52 коп. інфляційних втрат, 912 (дев’ятсот дванадцять) грн. 77 коп. 3% річних, 1 451 (одну тисячу чотириста п’ятдесят одну) грн. 85 коп. державного мита та 116 (сто шістнадцять) грн. 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду м. Києва.

5. Повернути до господарського суду м. Києва матеріали справи № 31/113.

 Головуючий суддя                                                                      Коротун  О.М.

 Судді                                                                                          Кондратова  І.Д.

                                                                                          Поляк О.І.

 18.06.09 (відправлено)