Апеляційний суд Рівненської області
__________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого: судді Іващука В.Я.,
суддів: Міщенко О.А., Квятковського А.С.
секретаря Зінькової Т.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Рівненської області на вирок Зарічненського районного суду Рівненської області від 03 жовтня 2013 року у кримінальному провадженні № 120 121 901 100 000 29 про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.115, п.13 ч.2 ст.115 КК України,
за участю прокурора Полюховича Д.В.
обвинуваченої ОСОБА_1
її захисника ОСОБА_2
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком, ОСОБА_1, 1977 року, місяця березня, 17 дня народження, народжена в с. Мочулище Дубровицького району Рівненської області, згідно ст.89 КК України не судима, розлучена, без постійного місця проживання, -
засуджена:
- за ч.1 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі;
- за п.13 ч.2 ст.115 КК України на 13 років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 10 431,24 гривень в порядку відшкодування витрат на поховання та 30000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Судом прийнято рішення щодо речових доказів у справі.
За наведених у вироку суду обставин, 12 жовтня 2012 року приблизно о 22 год. 30 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в житловому будинку за місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в с.Крупове Дубровицького району, під час сварки, яка раптово виникла на грунті особистих неприязних відносин, з мотивів помсти за те, що ОСОБА_5 відмовив обвинуваченій у поверненні боргу та не дозволив останній розпити спиртне, умисно, з метою вбивства нанесла не менше семи ударів металевою коцюбою по голові та тілу ОСОБА_5 Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 помер на місці.
Після вбивства ОСОБА_5, ОСОБА_1 повторно, того ж дня в тому ж житловому будинку, приблизно о 23 годині, умисно з метою вбивства нанесла приблизно дванадцять ударів металевою коцюбою по голові та тілу ОСОБА_4, який зай шов в будинок. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 помер на місці.
В поданій на вирок суду апеляційній скарзі заступник прокурора Рівненської області не оспорюючи вірність кваліфікації дій обвинуваченої та доведеність її вини у вчиненні інкримінованих злочинів, вважає, що вирок підлягає скасуванню, у зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченої та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що судом безпідставно не враховано дані, що характеризують особу ОСОБА_1, а саме те, що вона не визнала своєї вини у вчиненому, не має постійного місця проживання, позбавлена батьківських прав, вчинила злочин в стані алкогольного сп’яніння. Істотним порушенням норм кримінального процесуального законодавства прокурор вважає не вирішення судом питання щодо стягнення з обвинуваченої витрат на залучення експертів в сумі 21 159,62 грн. ОСОБА_6 просить ухвалити новий вирок за яким призначити обвинуваченій покарання за ч.1 ст.115, п.13 ч.2 ст.115, ст.70 КК України у виді позбавлення волі на строк 15 років та стягнути з ОСОБА_1 21 159,62 грн. судових витрат.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі з підстав зазначених апелянтом, пояснення обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволенню, з наступних підстав.
Наведені у вироку висновки про винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у вчинені вказаних злочинів відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав правильну та об'єктивну оцінку і в поданій апеляційній скарзі не заперечуються.
Доводи викладені в апеляційній скарзі прокурора, стосовно того, що судом не враховано обтяжуючі обставини вчинення злочину: стан алкогольного сп’яніння; негативна характеристика обвинуваченої; відсутність постійного місця проживання; позбавлення її батьківських прав, а також те, що вона раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, хоча судимості погашені, не знайшли свого підтвердження, оскільки такі судом враховано. (т.4, а.с.270, зв.)
Покликання апелянта, як на обтяжуючу покарання обставину, не визнання обвинуваченою своє вини, не ґрунтуються на законі, оскільки не передбачена, як така, ст.67 КК України.
Разом з тим, судом належним чином дотримано вимог ч.2 ст.50 КК України згідно яких, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.
Обираючи ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції, суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, особу винної, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання та призначив його відповідно до вимог ст. 65 КК України.
Щодо вимог прокурора в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат на залучення експерта то такі не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст.119 КПК України, суд враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого), за власною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений термін.
Оскільки в матеріалах справи відсутні данні про майновий стан обвинуваченої ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішити дане питання.
Крім того, прокурор, належно вмотивувавши свої вимоги, вправі, в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України, звернутися в суд першої інстанції з клопотанням про стягнення із засудженої витрат на залучення експертів.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування вироку суду при провадженні даної кримінальної справи не встановлено.
За таких обставин, підстав для зміни вироку суду колегія суддів не знайшла.
Керуючись ст. ст. 404, 405, КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
Вирок Зарічненського районного суду від 3 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу заступника прокурора Рівненської області – без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку в трьохмісячний строк з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_6