ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
12.06.09 16 год. 00 хв. |
Справа №2а-260/09/2770 |
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
- Лотової Ю.В.;
при секретарі - Мамедової Е.С.,
з участю: позивача - ОСОБА_1., довіреність від 10.04.2009 року № 98,
відповідача - ОСОБА_2., довіреність від 16.04.2008 року.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМСБ», м. Севастополь, до Управління Міністерства Внутрішніх Справ України у м. Севастополі, м. Севастополь, про зобов'язання вчинити певні дії
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮМСБ» (далі по тексту позивач або товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Управління Міністерства Внутрішніх Справ України у м. Севастополі (далі по тексту відповідач або УМВС) про зобов'язання відповідача надати позивачу та його субпідрядним організаціям право проїзду впродовж будинку № 9 по вул. 7-го Ноября у м. Севастополі для проведення будівничих робіт на ділянці розташованої за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку с відсутністю інших під'їзних путей.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01.04.2009 р. відкрито провадження в адміністративної справі № 260/09/2770, призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 13.04.2009 р. закінчено підготовче провадження у адміністративної справі № 260/09/2770, справу призначено до судового розгляду.
Під час судового розгляду позивач звернувся із заявою про зміну позовних вимог, відповідно до якої він просив суд зобов'язати Управління Міністерства Внутрішніх Справ України у м. Севастополі вчинити дії щодо надання позивачу та його субпідрядним організаціям права проїзду впродовж будинку АДРЕСА_1 для проведення будівельних робіт на ділянці розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 19.05.2009 р. провадження по справі № 260/09/2770 зупинено до 26.06.2009 р., у зв'язку з надходженням від представників сторін клопотань про надання сторонам у справі часу для примирення. Ухвалою від 26.05.2009 року провадження по справі поновлено у зв'язку із закінченням строку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26.05.2009 р. провадження по справі № 260/09/2770 зупинено до 04.06.2009 р., у зв'язку з надходженням від представників сторін клопотань про надання сторонам у справі додаткового часу для примирення. Ухвалою від 04.06.2009 року провадження по справі поновлено у зв'язку із закінченням строку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Позовні вимоги позивач обґрунтував незаконним обмеженням з боку відповідача по використанню дороги, яка розташована впродовж будинку АДРЕСА_1.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення, у яких зазначив, що ця справа не підсудна адміністративному суду, вона повинна розглядатися або в порядку Кримінально-процесуального кодексу України або господарським судом як спір про використання земельної ділянки та надання земельного сервітуту; спірна дорога є прибудинковою територією будинку АДРЕСА_1, її покриття не відповідає будівельним нормам, а тому вона не може використовуватись для проїзду будівельної техніки позивача.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 червня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши документи і матеріали та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд
,
ВСТАНОВИВ:
20 жовтня 2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮМСБ» був укладений договір генерального підряду з товариством з обмеженою відповідальністю «Концепт-К», відповідно до якого генпідрядник (позивач) зобов'язався виконати і здати завершені роботи по будівництву багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1. Будівництво повинно було здійснюватися на земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3. і була передана під забудову товариству з обмеженою відповідальністю «Концепт-К». (арк.с. 5-13).
Після отримання необхідних документів, позивач не зміг приступити до виконання робіт, у зв'язку з тим, що УМВС перешкоджало проїзду будівельної техніки по дорозі впродовж дому АДРЕСА_1. На підтвердження правомірності таких дій відповідач послався на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ МВС України про визнання у кримінальній справі № 24-56 житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 речовим доказом. (арк.с. 25)
Відповідно до п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України) суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. № 565-XII (далі по тексту Закон № 565) міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.(ст.2 Закону № 565).
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону № 565 міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана виконувати прийняті в установленому законом порядку і в межах своєї компетенції рішення прокурора, слідчого, суду.
Як зазначено в запереченнях відповідача на позовну заяву УМВС діяв «в межах спеціальних повноважень, що визначені ст. 79 КПК України, ст.ст. 10, 11 Закону України «Про міліцію».
З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що відповідач діяв на виконання передбачених законодавством обов'язків, як орган виконавчої влади, тобто як суб'єкт владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно із ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності належать до компетенції адміністративних судів, крім випадків, коли такі справи підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства, віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України, про накладення адміністративних стягнень, а також щодо відносин, які відповідно до закону, статуту об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Кримінально-процесуальний кодекс України не встановлює можливості оскарження до суду в порядку кримінального судочинства дій органів міліції під час виконання ними рішень слідчого, у тому числі постанов про визнання речовим доказом.
Оскільки Кримінально-процесуальний кодекс України не передбачає можливості розгляду в порядку кримінального судочинства таких спорів щодо суб'єктів владних повноважень, то їх належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Суд не погоджується з твердженням відповідача, що цю справу також треба розглядати в порядку цивільного та господарського судочинства.
Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі:
- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав,
- справи про банкрутство,
- справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції,
- справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Таким чином, до компетенції господарських судів не віднесено розгляд спорів із суб'єктами владних повноважень під час виконання ними обов'язків, встановлених законом (окрім органів Антимонопольного комітету України та Рахункової палати), якщо вони не стосуються укладання, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
Відносини, що виникли у цій справі не пов'язані з укладанням, зміною, розірванням і виконанням господарських договорів, не стосуються права використання чужої земельної ділянки та встановлення сервітуту.
Згідно із ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Законодавством не передбачений розгляд справ із суб'єктами владних повноважень під час виконання ними своїх обов'язків в порядку цивільного судочинства.
Що стосується правомірності дій відповідача, то суд зазначає таке:
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України від 28.06.1996 року органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи із змісту постанови старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ МВС України від 25 грудня 2008 року про визнання речовим доказом та приєднання до справи, речовим доказом у кримінальній справі № 24-56 був визнаний житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1. Цей речовий доказ був переданий на зберігання до Управління МВС України в місті Севастополі. В постанові відсутні будь-які посилання на необхідність обмеження використання прилеглої території та дороги яка проходить впродовж цього будинку.
Права органів міліції передбачені в ст. 11 Закону України № 565. Відповідно до п.п. 20 та 21 цієї норми міліція вправі відповідно до своєї компетенції тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об'єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя і здоров'я людей, а також обмежувати або забороняти у випадках затримання злочинців, при аваріях, інших надзвичайних обставинах, що загрожують життю і здоров'ю людей, рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування обставин, що свідчать про незаконність операцій, на підставі яких виникло право на бюджетне відшкодування, покладається на податкові органи.
Представником позивача не наведені законні підстави заборони використання позивачем дороги впродовж будинку АДРЕСА_1.
Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на те, що ця дорога є прибудинковою територією будинку АДРЕСА_1 та її невідокремленою частиною.
Відповідно до ст.ст. 1 та 79 Земельного кодексу України земельна ділянка є самостійним об'єктом права власності, із самостійним правовим становищем.
Згідно зі ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
Таким чином, земельна ділянка, яка є прибудинковою територією, повинна бути оформлена відповідно до діючого законодавства. Без такого оформлення розмір, границі та правовий статус такої земельної ділянки визначити не можливо.
Відповідно до листів Севастопольської філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам» земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1, а також земельна ділянка під дорогою за будь-якою особою не зареєстровані.
Згідно з висновком Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації дорога (вул. 7 Ноября, що переходить у вул. Башену), є житловою вулицею, загального користування, що знаходиться за межами наявних землевідводів та призначена для проїзду та обслуговуванню житлової та громадської забудови.
Порушення будівельних норм під час покриття дороги, само по собі, при відсутності належних правових підстав не може бути підставою для заборони її використання.
Тому, суд вважає заборону відповідача по використанню позивачем дороги впродовж будинку АДРЕСА_1 незаснованою на законі.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Повний текст рішення виготовлений 16.06.2009 р.
Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Зобов'язати Управління Міністерства Внутрішніх Справ України у м. Севастополі вчинити дії щодо надання позивачу та його субпідрядним організаціям права проїзду впродовж будинку АДРЕСА_1 для проведення будівельних робіт на ділянці розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМСБ» судовий збір в сумі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ю.В. Лотова
Судді:
Суддя
Судді: