ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
20 березня 2007 р. |
№ 2-397/04 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді М.В.Кузьменка
судді І.М.Васищака,
судді В.М.Палій,
розглянувши касаційну скаргу громадянина ОСОБА_1
на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 29.12.2004р.
у справі №2-397/07
за позовом громадянина ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного
підприємства “Грін-Проект”
про визнання протоколу зборів учасників та акту прийняття-передачі майна
недійсними,
та за позовом (в порядку ст.107 ЦПК України) Закритого акціонерного товариства
“Подільський консервний завод”
до 1) ОСОБА_1,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного
підприємства “Грін-Проект”
про визнання недійсними протоколу зборів Учасників ТОВ ВКП “Грін-Проект”
№5/06 від 25.06.2003р., як такого, що суперечить протоколу №3 зборів
Учасників ТОВ ВКП “Грін-Проект” від 25-17.06.2003р.,
за участю представників:
від ОСОБА_1: не з'явився,
від ТОВ ВКП “Грін-Проект”: не з'явився,
від ЗАТ “Подільський консервний завод”: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Замостянського районного суду м.Вінниці з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства “Грін-Проект” і просив суд визнати недійсними протокол зборів учасників ТОВ ВКП “Грін-Проект” №1 від 21.05.2003р. та акт прийняття-передачі майна від 22.05.2003р. між ТОВ ВКП “Грін-Проект” та ЗАТ “Подільський консервний завод”, а протокол №5/05 від 25.06.2003р. зборів учасників ТОВ ВКП “Грін-Проект” визнати чинним і дійсним.
Закрите акціонерне товариство “Подільський консервний завод” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ТОВ ВКП “Грін-Проект” (у порядку ст.107 ЦПК України) в якості третьої особи із заявленими самостійними вимогами, і просить суд визнати недійсним протокол зборів учасників ТОВ ВКП “Грін-Проект” №5/06 від 25.06.2003р.
Рішенням Замостянського районного суду м.Вінниці від 14.08.2004р. (суддя Татарський В.О.) позов ОСОБА_1 задоволено: визнано недійсними протокол №1 зборів учасників ТОВ ВКП “Грін-Проект” від 21.05.2003р. та акт прийняття-передачі майна від 22.05.2003р. між ТОВ ВКП “Грін-Проект” та ЗАТ “Подільський консервний завод”. Визнано дійсним протокол №5/06 зборів учасників ТОВ ВКП “Грін-Проект” від 25.06.2003р. В задоволені позову ЗАТ “Подільський консервний завод” відмовлено.
Вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції керувався ст.ст.7, 10, 12, 54, 60, 61 Закону України “Про господарські товариства”, ст.48 Закону України “Про власність”, п.24 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року №740, та виходив з такого.
24.09.2002р. було зареєстровано ТОВ ВКП “Грін-Проект”.
ОСОБА_1 з моменту реєстрації до теперішнього часу є одним із дійсних учасників ТОВ ВКП “Грін-Проект.”
04.12.2002р. до складу учасників ТОВ ВКП “Грін-Проект” увійшло ЗАТ “Подільський консервний завод” із своїм внеском у розмірі 375 000,0 грн. у вигляді майна, яке складалось із овочевого цеху, фруктового цеху, деревообробної майстерні, складу ПММ, трансформаторної підстанції, складу і лабораторії, фабрикатного цеху, складу готової продукції, цеху напівфабрикатів, будівлі вагової, будівлі овочесховища, будівлі лабораторії, насосної станції, іншого обладнання, устаткування, а також транспортних засобів.
Після входу ЗАТ “Подільський консервний завод” до складу учасників товариства розмір статутного фонду ТОВ ВКП “Грін-Проект” становив 391 500,0 грн.
Майно ТОВ ВКП “Грін-Проект” складалося із грошових внесків учасників у сумі 16 500,0 грн. та майнового внеску, який був внесений згідно акту прийняття-передачі від 13.11.2002р., в якому зазначено, що овочевий цех, фруктовий цех, деревообробна майстерня, склад ПММ, трансформаторна підстанція, склад і лабораторія, фабрикатний цех, склад готової продукції, цех напівфабрикатів, будівля вагової, будівля овочесховища, будівля лабораторії, насосна станція, інше обладнання, устаткування, а також трансформаторні засоби є власністю ТОВ ВКП “Грін-Проект”.
З 25.12.2002р. ТОВ ВКП “Грін-Проект” є власником майнового комплексу консервного заводу, куди увійшли обладнання та устаткування, транспортні засоби, об'єкти нерухомого майна, зазначені в акті приймання-передачі. На об'єкти нерухомого майна видано свідоцтво про право власності №12 від 25.12.2002р.
15.05.2003р. на зборах акціонерів ЗАТ “Подільський консервний завод” (протокол №2) було прийнято рішення про вихід акціонерного товариства із складу учасників ТОВ ВКП “Грін-Проект” та повернення майнового комплексу.
З моменту прийняття рішення ЗАТ “Подільський консервний завод” про свій вихід зі складу учасників ТОВ ВКП “Грін-Проект” та отримання даного рішення Головою зборів, даний учасник вважається таким, що вибув із товариства, і тому не має права голосу у подальших зборах ТОВ ВКП “Грін-Проект”, і на нього не розповсюджуються права та повноваження учасника, визначені законодавством України та статутом ТОВ ВКП “Грін-Проект”.
Таким чином, суд першої інстанції, дійшов висновку про те, що Голова зборів, при визначенні кворуму зборів учасників від 21.05.2003р., помилково врахував кількість голосів, які належали колишньому учаснику до моменту його виходу, тобто до 15.05.2003р., і це призвело до порушення процедури та порядку ведення зборів учасників у відповідності до норм чинного законодавства та статуту, у зв'язку з чим збори учасників ТОВ ВКП “Грін-Проект” від 21.05.2003р. (протокол №1) є недійсними і були проведені із істотними порушеннями чинного законодавства та порушували майнові права та особисті немайнові права та інтереси інших дійсних учасників ТОВ ВКП “Грін-Проект”.
На вказаних зборах учасників від 21.05.2003р. було вирішено вивести ЗАТ “Подільський консервний завод” із складу ТОВ ВКП “Грін-Проект” та повернути акціонерному товариству весь внесений ним до статутного фонду товариства внесок на суму 375 000,0 грн. повністю у натуральній формі.
На підставі встановлених обставин справи, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що генеральний директор ТОВ ВКП “Грін-Проект” Каліновська В.Ц. не мала права 22.05.2003р. передавати ЗАТ “Подільський консервний завод” майно за актом прийняття-передачі, оскільки дана передача (відчуження майна) ґрунтується на незаконних підставах і являється недійсною з моменту такої передачі.
Судом першої інстанції також встановлено, що рішення зборів учасників ТОВ ВКП “Грін-Проект” про вихід ЗАТ “Подільський консервний завод” та виплату йому вартості частки у майні товариства, оформлене протоколом зборів учасників товариства №5/06 від 25.06.2003р., повністю відповідає вимогам ст.54 Закону України “Про господарські товариства”, відповідно до якої, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 29.12.2004р. рішення суду Замостянського районного суду м.Вінниці від 14.08.2004р. скасовано. Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ВКП “Грін-Проект” про визнання недійсними протоколу зборів учасників ТОВ ВКП “Грін-Проект” №1 від 21.05.2003р. та акту прийняття-передачі майна від 22.05.2003р. та за позовом ЗАТ “Подільський консервний завод” до ОСОБА_1 та ТОВ ВКП “Грін-Проект” про визнання недійсним протоколу зборів учасників ТОВ ВКП “Грін-Проект” від 25.06.2003р. як такого, що суперечить протоколу №3 зборів учасників ТОВ ВКП “Грін-Проект” від 25-27.06.2003р. закрито у зв'язку з непідвідомчості справи суду загальної юрисдикції.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки спір фактично виник між двома суб'єктами господарювання і ОСОБА_1, який являється учасником ТОВ ВКП “Грін-Проект”, то з огляду на ст.24 ГПК України, справи з цього приводу судам загальної юрисдикції непідвідомчі.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач -ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати, як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Враховуючи положення пунктів 2, 5, 6 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів”, Вищий господарський суд України своєю ухвалою від 16.02.2007р. прийняв касаційну скаргу позивача у даній справі до свого провадження.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень названого Закону, після набрання чинності цим Законом касаційні скарги (подання) на судові рішення у справах, передбачених пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону, підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України усяка заінтересована особа вправі в порядку, встановленому законом, звернутись до суду за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій України” є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина.
Згідно ст.102 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач. Сторонами можуть бути громадяни, а також державні підприємства, установи, організації, колгоспи, інші кооперативні організації, їх об'єднання, інші громадянські організації, що користуються правами юридичної особи.
Дійшовши висновку про непідвідомчість даної справи судам загальної юрисдикції, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ст.24 ЦПК України, відповідно до якої загальним судам підвідомчі справи у спорах, що виникають з цивільних відносин, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. У даній же справі сторонами є громадянин та юридичні особи, тобто склад учасників спору відповідає ст.102 ЦПК України; правовідносини, з яких виник спір, є цивільними.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції помилково закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 227 ЦПК України, за яким суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розглядові в судах.
Скасувавши рішення суду першої інстанції з процесуальних мотивів та закривши провадження у справі, суд апеляційної інстанції фактично не розглянув по суті апеляційну скаргу ЗАТ “Подільський консервний завод” (а.с.198-200), в якій на обґрунтування підстав для скасування судового рішення наводились доводи щодо допущеної судом першої інстанції неповноти у з'ясуванні обставин справи.
Враховуючи викладене, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасування, а справа передачі до Житомирського апеляційного господарського суду для перегляду рішення Замостянського районного суду м.Вінниці від 14.08.2004р. в апеляційному порядку відповідно до вимог розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Справа підлягає передачі до Житомирського апеляційного господарського суду, оскільки 15.12.2006р. Верховною Радою України прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів” (набрав чинності 29.12.2006р.), відповідно до якого господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Відповідно до п.3 Прикінцевих положень цього Закону, судові рішення у справах, передбачених пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону, які ухвалені судами до набрання чинності цим Законом і не набрали законної сили, можуть бути оскаржені до апеляційного господарського суду за місцезнаходженням господарського товариства в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, і в строки, визначені процесуальним законом, за правилами якого була розглянута справа чи постановлено рішення суду першої інстанції.
В силу ч.1 ст.223 ЦПК України, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Враховуючи, що внаслідок скасування даною постановою ухвали суду апеляційної інстанції, рішення Замостянського районного суду м.Вінниці від 14.08.2004р. у даній справі не набрало законної сили, а місцезнаходженням господарського товариства -ТОВ “Грін-Проект” є м.Вінниця, то з огляду на приписи п.3 вказаних Прикінцевих положень та відповідно до додатку №1 до Указу Президента України від 11.07.2001р. “Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України”, воно підлягає перегляду Житомирським апеляційним господарським судом.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу громадянина ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 29.12.2004р. у справі №2-397/04 скасувати.
3. Справу передати на розгляд до Житомирського апеляційного господарського суду.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій