ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" березня 2007 р. Справа № 20/322-НА
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черпака Ю.К.
суддів: Веденяпіна О.А.
Іоннікової І.А.
при секретарі Швидченко О.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Хворостовський В.О. (довіреність від 26.09.2006р.),
від відповідача: Польовий В.А. (довіреність №262/9/10-029 від 22.02.2007р.),
Глуховець Л.М. (довіреність №341/9/10-029 від 05.03.2007р.),
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі (смт.ЯрмолинціХмельницької області)
на постанову господарського суду Хмельницької області
від "23" жовтня 2006 р. у справі
за позовом Ярмолинецького районного споживчого товариства (смт.Ярмолинці Хмельницької області)
до Державної податкової інспекції в Ярмолинецькому районі (смт.Ярмолинці Хмельницької області)
про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.03.2006р. №0000252300/0 та
від 22.06.2006р. №0000252300/2 в частині визначення суми податкового зобов'язання
з податку на додану вартість в розмірі 108422грн.,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2006 року Ярмолинецьке районне споживче товариство (далі "Ярмолинецьке РСТ") пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі (далі "ДПІ у Ярмолинецькому районі") про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.03.2006р. та 22.06.2006р. в частині податкового зобов'язання за основним платежем в сумі 72281грн. та штрафної санкції у відповідному розмірі.
Постановою господарського суду Хмельницької області від 23.10.2006р. позов задоволено.
Податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ярмолинецькому районі від 16.03.2006р. №0000252300/0 та від 22.06.2006р. №0000252300/2 скасовано в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 72281грн. і застосування штрафної санкції в сумі 36141грн.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Ярмолинецького РСТ 3грн.40коп. державного мита.
В апеляційній скарзі ДПІ у Ярмолинецькому районі просить скасувати постанову суду і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, не погоджується з висновком суду про те, що норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не застосовуються до осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та що в ліквідаційній процедурі у боржника банкрута не виникає ніяких додаткових податкових зобов'язань, крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів, тобто що в боржника при продажу майна в ліквідаційній процедурі не виникає зобов'язань зі сплати податку на додану вартість.
Посилається на те, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, які виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Поточні зобов'язання банкрута не можуть бути пред'явлені в межах ліквідаційної процедури у випадку, коли боржник самостійно не обчислив суму податкового зобов'язання і не зазначив його у податковій декларації. Аналогічно в ситуації, коли сума податкового зобов'язання не була розрахована контролюючим органом під час процедури банкрутства.
Ярмолинецьке РСТ протягом здійснення ліквідаційної процедури та після укладення мирової угоди було зареєстроване платником податку на додану вартість, тому реалізуючи основні засоби з біржових торгів і отримуючи за нього кошти, у тому числі податок на додану вартість в ціні товару, воно зобов'язано було визначити податкові зобов'язання з цього податку за квітень 2005 року в сумі 48723,00грн., за травень 2005 року - 23923,00грн. (а.с. 118 - 122).
Від Ярмолинецького РСТ не надійшло в письмовій формі заперечень на апеляційну скаргу.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Постановою господарського суду Хмельницької області від 21.12.2004р. у справі №17/181-Б Ярмолинецьке РСТ визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Призначено ліквідатором майна боржника арбітражного керуючого Горбаня А.О. Зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с. 9 - 10).
Згідно з договором від 14.03.2005р., укладеним між Ярмолинецьким РСР в особі ліквідатора Горбаня і товарною біржею "Подільська", в квітні 2005 року проведені біржові торги з реалізації основних засобів підприємства позивача, про що свідчать протоколи біржових торгів (а.с. 45 - 46, 72 - 74, 84 -85).
Товарна біржа "Подільська" платіжними дорученнями від 18, 19, 21, 22, 27, 29 квітня та від 4, 5, 11 травня 2005 року перерахувала на основний рахунок Ярмолинецького РСТ кошти в сумі 377745,65грн., у тому числі в квітні 2005 року - 252430,50грн., в травні 2005 року -125315,15грн. (а.с. 75 - 83).
Ухвалою господарського суду від 30.05.2005р. у справі №17/181-Б затверджено мирову угоду, укладену 13 травня 2005 року між боржником в особі ліквідатора Горбаня А.О. та кредиторами, яка погоджена заступником начальника Хмельницької МДПІ - начальником Ярмолинецького відділення, провадження у справі припинено (а.с. 102 - 107).
Відповідно до направлення №34 від 10.02.2006р. працівниками ДПІ у Ярмолинецькому районі проведена комплексна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Ярмолинецьким РСТ за період з 01.04.2004р. по 31.12.2005р., про що складено акт від 06.03.2006р. №40.231/01773307 (а.с. 17 - 37).
В пункті 2.5 акта перевірки, зокрема, записано, що в порушення п.4.1 ст.4, п.п. 7.3.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" Ярмолинецьким РСТ занижено суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2005 року на 48358,33грн., за травень 2005 року - на 23923,33грн. (з врахуванням сум коштів, виплачених біржі, біржовому брокеру і експерту).
В податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень і травень 2005 року споживче товариство не нарахувало податок на додану вартість з операцій реалізації майна банкрута (а.с. 26 - 30, 41 - 44, 67 - 71).
На підставі акта перевірки ДПІ у Ярмолинецькому районі прийняла податкове повідомлення-рішення від 16.03.2006р. №0000252300/0, а за наслідками апеляційного узгодження – податкове повідомлення-рішення від 22.06.2006р. №0000252300/2, якими визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 73898грн. та штрафну санкцію у розмірі 46188 грн. (а.с. 7).
Як вбачається із змісту позовної заяви, Ярмолинецьке РСТ оспорило ці податкові повідомлення-рішення в частині ПДВ і штрафної санкції, що стосуються операцій реалізації основних засобів банкрута в ліквідаційній процедурі. (а.с. 96).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при продажу майна в ліквідаційній процедурі у боржника не виникає зобов’язань зі сплати податку на додану вартість, з чим неможливо погодитись.
Відповідно до пункту 7.8 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платника податку перед бюджетом та державними цільовими фондами" з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов’язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Отже, в зазначеній правовій нормі йдеться про процедуру погашення податкового боргу (податкових зобов’язань), що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів, у тому числі щодо сплати податків і зборів, про який зазначено в абз. 24 ст. 1 та частинах 4 - 7 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", теж стосується зобов’язань, термін виконання яких настав до дня порушення провадження у справі про банкрутство.
В даній ситуації йдеться про зобов'язання, які виникли під час проведення ліквідаційної процедури.
Абзацами третім, четвертим, восьмим частини 1 ст. 23 цього Закону визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута та зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Таким чином, під час проведення процедур банкрутства, у тому числі ліквідаційної процедури, у боржника можуть виникати нові зобов’язання.
В частині 9 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вказано, що з основного рахунку банкрута проводяться виплати поточних комунальних та експлуатаційних платежів, інших витрат, пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Цей Закон не містить норм, які б звільняли банкрута від обов’язку нараховувати та сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі) з операцій відчуження майна в ліквідаційній процедурі.
Згідно з п.п. "б" п.9.8. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції Закону від 25.03.2005р., який набрав чинності з 31.03.2005р.) прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи не тягне втрати такою юридичною особою статусу платника ПДВ.
До анулювання реєстрації платника ПДВ юридична особа, що перебуває у процедурі ліквідації, має право та зобов'язана у випадках, встановлених законодавством, видавати податкові накладні на загальних підставах, а отже нараховувати собі податкові зобов'язання.
Як свідчать матеріали справи, Ярмолинецьке РСТ було і залишається зареєстрованим платником ПДВ, а перераховані товарною біржею кошти включають також відповідні суми податку на додану вартість, сплачені покупцями майна.
Частиною 3 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасування або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У разі ліквідації юридичної особи заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у порядку, встановленому законами України. У разі укладенні мирової угоди у процедурі провадження у справі про банкрутство заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у розмірах, визначених мировою угодою, укладеною у порядку, встановленому законами України.
Ярмолинецьке РСТ не виконало поточні зобов'язання стосовно сплати податку на додану вартість, які виникли в ліквідаційній процедурі внаслідок продажу майна. Податкова інспекція була позбавлена можливості заявити вимоги щодо податкових зобов'язань Ярмолинецького РСТ з податку на додану вартість у межах ліквідаційної процедури, оскільки 30.05.2005р. банкрутом укладена мирова угода.
Згідно ч.1 ст.20 Закону України "Про систему оподаткування" контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами в межах повноважень, визначених законами.
Межі повноважень державних податкових органів щодо здійснення контролю за правильністю та своєчасністю сплати податків їх платниками, в тому числі стосовно періодичності перевірок, встановлені Законом України "Про державну податкову службу в Україні".
Відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на підставі якого ДПІ у Ярмолинецькому районі були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальної перевірки результатів діяльності платників податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, зазначених у податкових деклараціях.
За змістом пункту 5.1 ст.5 згаданого Закону обов'язок платника податків сплатити податок виникає щодо узгодженої суми податкового зобов'язання, а стосовно суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, настає після отримання платником податків податкового повідомлення.
З огляду на те, що позивач під час проведення ліквідаційної процедури не був звільнений від обов'язку сплатити податок на додану вартість, а суми податкових зобов'язань, стосовно сплати яких виник спір, визначені відповідачем у межах наданих повноважень по здійсненню контролю в сфері справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність законних підстав для донарахування позивачу податку, платником якого він є.
Разом з тим, застереження абзацу четвертого частини 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про припинення нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута з дня відкриття ліквідаційної процедури, дає підстави для висновку про те, що по податкових зобов'язаннях за податкові звітні періоди, протягом яких банкрут - платник податків перебував у ліквідаційній процедурі, штрафні санкції не застосовуються.
У зв'язку з цим оскаржене судове рішення підлягає скасуванню в частині висновку про необґрунтованість донарахування податку на додану вартість і зміні в частині розміру судових витрат.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254, п.п. 6 і 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі задовольнити частково.
Скасувати постанову господарського суду Хмельницької області від 23 жовтня 2006р. в частині скасування податкових повідомлень рішень Державної податкової інспекції в Ярмолинецькому районі від 16.03.2006р. №0000252300/0, від 22.06.2006р. №0000252300/2 щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 72 281,00 грн.
Прийняти нову постанову: відмовити в задоволені позову Ярмолинецького районного споживчого товариства про скасування податкових повідомлень рішень Державної податкової інспекції в Ярмолинецькому районі від 16.03.2006р.№0000252300/0, від 22.06.2006р. №0000252300/2 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 72 281,00 грн.
Це ж судове рішення змінити в частині стягнення судових витрат. Стягнути з Державного бюджету України на користь Ярмолинецького районного споживчого товариства 1,70 грн. державного мита.
В решті постанову господарського суду Хмельницької області від 23.10.2006р. залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Черпак Ю.К.
судді:
Веденяпін О.А.
Іоннікова І. А.
віддрук. 4 прим.
1- до справи,
2- позивачу,
3- відповідачу,
4- в наряд