Судове рішення #5201089

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ


"15" червня 2009 р. справа № 5020-5/227


За позовом: суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1   (АДРЕСА_1)  

до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2   (АДРЕСА_2; АДРЕСА_3)

про стягнення заборгованості  в розмірі 90600,00   грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач - ОСОБА_3 - представник довіреність № ВКО № 455889 від 29.05.2009 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1;

Відповідач - не з’явився,  Фізична особа-підприємець ОСОБА_2;

Суть спору:

Позивач, суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1,  звернувся до суду з позовом до відповідача, суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, про  стягнення заборгованості за договором оренди № 8/02/07 від 08.02.2007   в розмірі 90600,00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо внесення орендної плати.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з’являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за юридичною адресою, вказаною у позовній заяві та у витягу з  Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв’язку з позначками „адресат вибув”, „адресат не значиться” і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, відповідно до п. 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/164 від 18.03.2008  „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році”, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представника відповідача.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані позивачем докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2007 між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Суборендар) укладений договір оренди зі строком дії до 08.01.2008.

Відповідно до умов договору, орендодавець передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 35,5кв.м., розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 14-А.

Згідно з п.п. 4.1, 4.2 договору, відповідач зобов’язався здійснювати оплату орендної плати, яка складає 10300,00 грн. (з урахуванням ПДВ) орендна плата повинна оплачуватись відповідачем щомісячно до 1 числа поточного місяця на підставі вставного рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи 01.10.2007 позивач направив на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору, на підставі того, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо внесення орендної плати (а.с. 10).

 Свої зобов’язання щодо внесення орендної плати та інших платежів відповідач виконував неналежним чином у зв’язку з чим його заборгованість склала 90600,00 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Об'єктом оренди можуть бути:

·          державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

·          нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

·          інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Таким чином, на підставі документів наданих позивачем, суд встановив факт неналежного виконання обов’язків з боку  відповідача за договором оренди № 0/02/07 від 08.02.2007, а тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 90600,00 грн.

Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає  на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 906,00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -



В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2   (АДРЕСА_2; АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомостей про наявність поточних рахунків немає) на користь суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1   (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, п/р НОМЕР_3 в КРФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Сімферополь, МФО 324010) заборгованість в сумі  90600,00 грн.,    витрати по сплаті державного мита в сумі 906,00 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

   

  Суддя                                                                                                                    І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

22.06.2009

















































Розсилка:

1.          СПД ОСОБА_1   (АДРЕСА_1)  

2.          СПД ОСОБА_2   (АДРЕСА_2)

3.          СПД ОСОБА_2   (АДРЕСА_3)

4.          Справа





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація