ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" березня 2007 р. Справа № 12/5224-А
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іоннікової І.А.
суддів: Веденяпіна О.А.
Черпака Ю.К.
при секретарі Швидченко О.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився.
від відповідача: не з'явився,
від прокуратури: Сидоренко О. П. (посвідчення №43 від 27.05.2004р.),
розглянувши апеляційну скаргу Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Шепетівської районної санітарно -епідеміологічної станції, м. Шепетівка
на постанову господарського суду Хмельницької області
від "27" серпня 2006 р. у справі №
за позовом Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Шепетівської районної санітарно -епідеміологічної станції, м.Шепетівка
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський цегельний завод", м.Шепетівка
про зупинення виробничої діяльності в зв'язку з порушенням санітарних норм,
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Хмельницької області від 27.09.06 року у справі № 12/5224-А в позові Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора м. Нетішин в інтересах держави в особі Шепетівської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Шепетівка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський цегельний завод" м. Шепетівка про зупинення виробничої діяльності в зв'язку з порушенням санітарних норм - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та направити справу на новий розгляд.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема скаржник зазначив, що частиною. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь – які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дії чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Скаржник також вказав, що Шепетівською районною санітарно-епідеміологічною станцією за невиконання постанови від 28.07.05р. постановами про накладення штрафу №340 від 28.09.06р. та №387 від 04.11.05р. ТОВ "Шепетівський цегельний завод" притягнуто до адміністративної відповідальності, однак відповідач надалі ігнорує вимоги Шепетівської РСЕС.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів викладених в скарзі, вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. Зокрема відповідач зазначив, що товариством виконані певні пункти припису Шепетівської РСЕС.
Прокурор в засіданні суду підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає постанову господарського суду Хмельницької області необгрунтованою, просить її скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позов задовольнити.
Уповноважені представники сторін в судове засідання не з’явились про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.
Заслухавши пояснення прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
В липні 2005 року Шепетівською райсанепідемстанцією з залученням спеціалістів з управління охорони праці проведено комплексне санітарно-гігієнічне обстеження ТОВ „Шепетівський цегельний завод" на відповідність вимогам санітарних норм. Перевіркою виявлено ряд порушень санітарного законодавства при виробничій діяльності. Зокрема, підприємство працює без висновку органів Держсаннагляду, відсутнє санітарно-побутове забезпечення працівників підприємства, до роботи допущено ряд працівників, які не пройшли медичний огляд, порушуються санправила щодо поводження з промтоксвідходами, відсутній дозвіл органів Держсаннагляду по скиду стічних вод, порушуються санітарні вимоги по утриманню артсвердловини.
За результатами перевірки головним державним санітарним лікарем Шепетівського району винесено постанову про застосування адміністративно-запобіжних заходів №144 від 28.07.2005 року, якою тимчасово зоборонено виробничу діяльність ТОВ „Шепетівський цегельний завод". Однак, всупереч вказаним вимогам, керівництво ТОВ „Шепетівський цегельний завод" ігнорує розпорядження та вказівки посадових осіб Шепетівської районної санітарно-епідеміологічної станції.
Перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
28.07.2005 року Головним державним санітарним лікарем Шепетівського району винесено постанову №144 про застосування адміністративно-запобіжних заходів, якою тимчасово заборонено виробничу діяльність ТОВ „Шепетівський цегельний завод". Однак, всупереч вказаним вимогам, керівництво ТОВ „Шепетівський цегельний завод" свідомо ігнорує розпорядження та вказівки посадових осіб Шепетівської районної санітарно-епідеміологічної станції. Посадовими особами Шепетівської районної санітарно-епідеміологічної станції неодноразово давалися розпорядження та вказівки ТОВ „Шепетівський цегельний завод" щодо тимчасового припинення діяльності, проте воно продовжує працювати з порушенням санітарних вимог.
Вищевикладені обставини підтверджуються наступними доказами: актами санітарно-епідеміологічного обстеження від 27.05.2005 року, 25.10.2005 року, 08.06.2005 року, актом комплексного санітарно-гігієнічного обстеження об'єкту від 12-15.07.2005 року, рішенням санепідради при Шепетівській райсанепідстанції №9 від 22.07.2005 року, постановами про накладання штрафу №27 від 26.07.2005 року, №272 від 26.07.2005 року, №340 від 28.09.2005 року, №227 від 29.06.2006 року, №387 від 04.11.2005 року, постановами про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства №146 від 19.07.2005 року, №137 від 13.07.2005 року, листом головного Державного санітарного лікаря Шепетівського району №1720 від 28.07.2005 року та поданням головного державного санітарного лікаря Шепетівського району В.В. Мазаєва від 10.07.2005 року №1607.
Враховуючи вищевикладене на думку суддів колегії, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, про що у прокурора та позивача відсутні підстави звертатись до суду з позовом про зупинення діяльності підприємства, враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним кодексом.
Згідно до ст. 60 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Статтею 36-1 Закону України “Про прокуратуру” на органи прокуратури покладено зокрема звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.
Державна санітарно-епідеміологічна служба Міністерства охорони здоров'я України є централізованою системою органів, установ, закладів та підрозділів (далі - заклади) санітарно-епідеміологічного профілю Міністерства охорони здоров'я України, (пункт 1 Положення про Державну санітарно - епідеміологічну службу Міністерства охорони здоров'я України, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 19.11.2002 N 420 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 грудня 2002 р. за №960/7248).
Відповідно до ч. 9 ст. 31 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я є юридичними особами. Їх мережа, організаційна структура встановлюються головним державним санітарним лікарем України. Мережа та організаційна структура установ, закладів, частин і підрозділів державної санітарно-епідеміологічної служби інших державних органів, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюються головними державними санітарними лікарями відповідних державних органів за погодженням з головним державним санітарним лікарем України.
Таким чином, держава реалізує свою політику в сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення через названу службу, а тому прокурор (заступник прокурора) вправі подати позов в інтересах держави в особі відповідних органів Державну санітарно - епідеміологічну службу, за наявності в органу, що зазначається позивачем, статусу юридичної особи.
Відповідно до ст. 42 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” Головні державні санітарні лікарі (їх заступники) застосовують такі заходи для припинення порушення санітарного законодавства, як обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм.
Апеляційна інстанція, таким чином, погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачу законодавством надано право припиняти виробничу діяльність. Таке право позивач реалізував, прийнявши постанову №144 від 28.07.05р. про застосування адміністративно - запобіжних заходів. Відповідач не оскаржив вищевказану постанову у передбаченому законодавством порядку, проте виробничу діяльність не припинив, тобто не виконав вимоги постанови №144 від 28.07.05р.
Відповідно до ст.124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі, а тому прокурор, в межах наданих йому повноважень, вправі був звернутись до господарського суду в інтересах держави в особі позивача.
У позовній заяві прокурор зазначив, що просить зобов'язати відповідача виконати вимоги Головного державного санітарного лікаря Шепетівського району і зупинити незаконну виробничу діяльність відповідача.
Як було вже вищевикладено, Головні державні санітарні лікарі можуть тимчасово заборонити діяльність підприємства у разі невідповдності її вимогам санітарних норм.
Оскільки позовні вимоги прокурора про зупинення незаконної виробничої діяльності фактично є вимогою про тимчасову заборону здійснення виробничої діяльності ТОВ "Шепетівський цегельний завод". За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Позов Хмельницького міжрайонного прокурора в частині зобов'язання відповідача виконати вимоги Головного державного санітарного лікаря Шепетівського району є обгрунтованим і підлягає задоволенню щодо тимчасової заборони здійснення виробничої діяльності ТОВ "Шепетівський цегельний завод" відповідно до постанови Головного державного санітарного лікаря Шепетівського району №144 від 28.07.05р.
Доводи відповідача не спростовують вищевикладене. У запереченні на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що частково вимоги позивача він виконав і виконує, однак не погоджується з позовом, посилається лише на те, що зупинення діяльності підприємства позбавить його працівників робочих місць.
Таке твердження відповідача не грунтується на нормах чинного законодавства і не може слугувати правовою підставою для відмови у позові.
З огляду на викладене, апеляційна інстанція вважає, що місцевий господарський суд безпідставно відмовив позивачу у задоволенні вимог.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, а постанова господарського суду Хмельницької області від 27.09.06р. у справі №12/5224-А скасуванню.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Шепетівської районної санітарно - епідеміологічної станції задовольнити.
Постанову господарського суду Хмельницької області від 27 серпня 2006р. скасувати та прийняти нову постанову в такій редакції:
"Позов задовольнити.
Товариству з обмеженою відповідальністю "Шепетівський цегельний завод" (м.Шепетівка Хмельницької області, вул. П'яскорського,6, код ЄДРПОУ 32803363) тимчасово заборонити виробничу діяльність відповідно до постанови головного державного санітарного лікаря Шепетівського району №145 від 28.07.2005р."
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Іоннікова І. А.
судді:
Веденяпін О.А.
Черпак Ю.К.
Віддрук. 6 прим.
1- до справи
2,3- позивачу, відповідачу
4,5 - прокуратурам Хмельницьк. міжрай. природ. та Житомирської обл.
6- в наряд