Справа № 2-981/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2010 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бошкова М.І. при секретарі Іваненко В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Юлія цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до

ОСОБА_2 про

визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на гараж

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що 10.11.2007 року між ним та відповідачем по справі, був укладений договір купівлі-продажу гаражу, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Пирогова (без номеру). Сторони уклали договір в письмовій формі, але відповідач ухилився від нотаріального посвідчення правочину у звязку з відсутністю правовстановлюючих документів на об’єкт нерухомого майна. Наслідки ухилення від такого посвідчення відповідач підкреслив не об’єктивними причинами. На підставі вищенаведеного та у звязку з можливістю визнати дійсним такий договір лише у судовому порядку, позивач просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу гаражу, укладений між ним та відповідачем та визнати за позивачем право власності на гараж, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Пирогова (без номеру).

Представник позивача за довіреністю у судовому засіданні підтвердив позовні вимоги.

Відповідач з позовом згоден, підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Судом були встановлені наступні юридичні факти з певними їм правовідносинами:

Як вказано в договорі купівлі-продажу від 10.11.2007 року, ОСОБА_3 - продавець продав, а покупець — ОСОБА_1, позивач, купив автомобільний гараж, розташований в м. Вилкове по вул. Пирогова (без номеру), який належав продавцю на праві приватної власності. Сторони виконали всі зобов’язання по договору, окремим з яких було підготувати технічну документацію на гараж та посвідчити укладений правочин з боку продавця, що підтверджується відповідною розпискою від 10.11.2007 року.

В архівному витязі від 04.02.2008 році вказано, що відповідно до рішення виконкому Вилківської міської ради № 80-Х-ХХ1 від 14.08.1992 року ОСОБА_2 була виділена земельна ділянка площею 24,0 кв.м. в районі ПМК-98, вулиці Пісчана / яка веде до очисних споруд/ з метою будівництва на ній гаража, яка розташована по вул. Пирогова в м. Вилкове.

Як вказано в експертному висновку ПП «ЕКСПЕРТ-ЦЕНТР «АВАНТ» від 12.02.2008 року про проведення будівельно-технічного висновку по гаражу, розташованого по вул. Пирогова в м. Вилкове Кілійського району, якій належить ОСОБА_2, нерухома будівля представляє гараж для легкового автомобіля, оціночна будівля є гаражем, та вартість об’єкту нерухомого майна складає 36 360 грн..

Відповідно до ст. ст. 328, 386, 392 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності; власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з статтею 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як передбачає ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або

зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтями 656 та 657 ЦК України передбачається, що предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права; до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту та характеру цих прав; договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Укладений сторонами договір нотаріальному посвідченню не піддягався, але, як вбачається ст. 657 ЦК нотаріальна форма дослідженого договору є підставою для породження валідних правових наслідків двостороннім правочином. Такий правочин є недійсним, виходячи з положень діючого зобов’язального законодавства, але згідно з ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна з сторін ухилялася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Як було встановлено у судовому засіданні, сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору - а саме щодо предмету, ціни, часу та моменіу здійснення сторонами взаємних обов’язків, що характерно для такого типу договорів та пі дтверджукггься дослідженими доказами по справі, беручи до уваги регламентацію ст. 64 ЦПК України. Відбулося повне —пианна договору з обох сторін, але відповідач, у зв’язку відсутністю правовстановлюючих документів, чия підтверджується право власності на об’єкт нерухомого майна, ухилився від його нотаріального носщдчщпя, що дає підстави суду застосувати норму ст. 220 ЦК України та, відповідно, визнати такий договір дійсшм.

Одже, у судовому засїяямв буяо встановлено, що відповідач, на підставі рішення виконкому Вилківської міської ради, є вкасашш ввившого гаражу, котрий є предметом укладеного договору купівлі-продажу та набув, правовим шном, ираш на нерухоме майно, а внаслідок укладеного двостороннього правочину та 1 правонаступників» право вякивсгі на садовий будинок перейшло до позивача, що, зі свого боку, вказано в п. 4 укладеного договору вуяшш-^ошжу і є наступною підставою для задоволення позовних вимог.

Статтями 15 та 16 ЩСУІрнн передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизншш аби «отримання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайноного аби мЬваго права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним заво«иввсявниас;яввремж, його визнання.

Дослідщаиі ШЯВав ¦намова докази по справі, заслухавши пояснення сторін по справі, суд дійшов висновку, щ> няни цнмрм набув право власності на вказаний об’єкт нерухомого майна - автомобішнйі гараж, невшниве дряво підлягає захисту відповідно до положень ст. 16 ЦК України шляхом його визнжвм, ш» у внмнннвнвиу дослідженні підстав виникнення, правонаступництва та захисту речового права позиванніяевсяинвош суду задовольнити позов у повному обсязі.

Керуишиь«ЕЄК.ЗД&3?-66,107Д09,210,212-215 ЦПК, ст.ст.15, 16, 202 - 214, 220, 316, 328, 386, 392, 655 - 697 ЦКУср^н іди

Позов Виз

Одеської

Феді

ВИРІШИВ:

купівлі-продажу гаражу, розташованого в м. Вилкове Кілійського району (без номеру), укладений 10.11.2007 року між ОСОБА_2 .Скргієм Васильовичем.

Скргіш Васильовичем право власності на гараж, що розташований в м. Вилкове по вул. Пирогова (без номеру).

шляхом після цього

до Апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням йної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_4