АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Підгорна С. П.

суддів Марчака В.Я., Попова Г.Г.

з участю секретаря Ткачука В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні з участю прокурора Пліша Я.М. та адвоката ОСОБА_1 у кримінальному провадження № 42015260190000036 апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду міста Чернівців від 30 листопада 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду міста Чернівців від 30 листопада 2015 року задоволено клопотання старшого прокурора прокуратури Першотравневого району міста Чернівців ОСОБА_3 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз 26 листопада 2010 року Шевченківським районним судом міста Чернівці за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70, ч.4 ст.70 КК України на п’ять років шість місяць позбавлення волі, запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 13 години 26 січня 2016 року.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що надані прокурором доводи та пред’явлена ОСОБА_2Ю підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, є обґрунтовані, а також надано обгрунтування, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів, перерахованих у ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 підозрюється в тому, що він 27 листопада 2015 року приблизно о 21 годині 50 хвилин разом із ОСОБА_4,

перебуваючи неподалік зупинки «Фастівська», що по вулиці Руській № 201 -А

міста Чернівців, навпроти інтернет-кафе, побачили раніше незнайомого

гр. ОСОБА_5, і, діючи з корисливим мотивом, підійшли до

останнього, в ході розмови ОСОБА_2 відвів потерпілого в бік та, застосовуючи фізичне насильство відносно ОСОБА_5, повалив його на землю та почав наносити йому удари руками та ногами по різних частинах тіла.

Кримінальне провадження Головуючий у І інстанції: Скуляк І.А.

№ 11-сс/794/218/15 Доповідач: Підгорна С.П.

У цей час до них підійшов ОСОБА_4 та почав також наносити тілесні ушкодження та вимагати у потерпілого гроші. Після чого ОСОБА_2 вирвав у потерпілого сумку, в якій знаходилося його майно, і разом з ОСОБА_4 з місця події втекли, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 2010 гривень. ОСОБА_2 пред’явлена підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного просить ухвалу слідчого судді скасувати та винести нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_2 більш м’який запобіжний захід, який не пов'язаний з триманням під вартою, з покладенням на нього обов’язків, передбачених п.5 ст. 194 КПК України. Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що обраний відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, він обраний без врахування доводів захисту та всупереч вимогам КПК України і Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини. Вказує на те, що прокурор в судовому засіданні не довів , що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може відвернути ризики , передбачені ст. 177 КПК України. Слідчий суддя обрав запобіжний захід, мотивуючи своє рішення лише тяжкістю вчиненого злочину та пред’явленою підозрою. При цьому не врахував, що пред’явлена ОСОБА_2 підозра грунтується на суперечливих обставинах, оскільки його підзахисний не був ініціатором конфлікту, та не врахував, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, хворіє на гепатит С, астму, гіпертонію і знаходиться на психіатричному лікуванні, а перебування його під вартою негативно вплине на його здоров’я. Тому вважає, що ОСОБА_2 можливо обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши доповідь судді, адвоката ОСОБА_1, яка просила задовольнити подану апеляційну скаргу, прокурора, який вважав, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2 повідомлена обґрунтована підозра про вчинення умисного, корисливого тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.

Згідно вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Колегія суддів вважає, що під час судового розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2Ю прокурор довів, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Враховуючи, що ОСОБА_2Ю раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, що характеризує його як особу схильну до вчинення кримінальних правопорушень, лише два місяці назад звільнився з місць позбавлення волі, підозрюється у вчиненні корисливого злочину з застосуванням насильства в період не знятої та непогашеної судимості, слідчий суддя обґрунтовано з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов’язків та з метою запобігання вчинення ним інших кримінальних правопорушень обрав запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді Першотравневого районного суду міста Чернівців від 30 листопада 2015 року про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законною та обґрунтованою і не підлягає зміні, а апеляційні вимоги адвоката ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 404, 405, 407, 422 КПК України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області,

У Х В А Л И Л А :

Ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду міста Чернівців від 30 листопада 2015 року про обрання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 13 години 26 січня 2016 року залишити без зміни, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий С.П.Підгорна

Судді В.Я. Марчак

ОСОБА_6