РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/4124/15-ц

Провадження № 2-о/700/61/15

12 листопада 2010 року смт. Лисянка

Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої-судді ОСОБА_1

за участю секретаря Сіденко Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт проживання однією сім’єю з ОСОБА_3 протягом останніх п’яти років до її смерті.

В судовому засіданні заявник підтримав свої вимоги та пояснив, що він з 2004 року проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 в приватному будинку.

В АДРЕСА_1 проживала далека родичка по лінії його бабусі – ОСОБА_3 Проживала вона разом зі своїм сином, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який ніде не працював, зловживав спиртними напоями (можливо і приймав наркотики), по відношенню до своєї матері вів себе грубо, постійно її ображав, наносив побої, викрадав гроші, вигонив з квартири.

ОСОБА_3 зверталась за допомогою до ОСОБА_2, після чого він неодноразово робив зауваження ОСОБА_4 стосовно його неправильно ставлення до своєї матері, але його поведінка не змінювалася, а навпаки, погіршувалась. Зважаючи на те, що ОСОБА_3 була вже похилого віку з поганим здоров’ям та постійно просила захисту і допомоги у ОСОБА_2, на початку лютого 2005 року він змушений був забрати її та перевезти разом з речами до свого будинковолодіння по вул. Хіміча, 27 в смт. Лисянка Черкаської області. З лютого 2005 року ОСОБА_3 стала проживати в будинковолодінні ОСОБА_2 однією сім’єю. Він її фактично утримував на свою заробітну плату, надавав матеріальну та моральну підтримку, забезпечував харчами, одягом та необхідними ліками. Коли її здоров’я погіршилося, то оформив у Лисянську районну лікарню, турбувався про стан її здоров’я.

16.05.2010 року ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилася спадщина, а єдиним спадкоємцем за законом був її син ОСОБА_4, який 03.02.2010 року помер. Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом не має, тому ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини як спадкоємець четвертої черги за законом, так як він проживав зі спадкодавцем останні п’ять років однією сім’єю. В нотаріальній конторі йому відмовили у зв’язку з тим, що він не може документально довести той факт, що проживав зі спадкодавцем однією сім’єю останні п’ять років, тому він змушений звернутися до суду з заявою про встановлення такого факту.

Вислухавши пояснення заявника та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_2 необхідно задоволити з наступних підстав.

Згідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш п’яти років до часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що заявник останні п’ять років проживав однією сім’єю з ОСОБА_3 Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, а спадкоємців першої, другої та третьої черги не має. Заявник є спадкоємцем четвертої черги за законом, але він не може оформити спадщину у зв’язку з тим, що не має документальних доказів того, що померла проживала в його будинковолодінні останні п’ять років і належала до членів його сім’ї.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 256, 259 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Встановити факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, з лютого 2005 року по 16 травня 2010 року проживав однією сім’єю з ОСОБА_3, яка померла 16 травня 2010 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано протягом десяти діб після його проголошення.

Головуючий – П.І.Борисенко