Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06.11.2012 Справа №1915/7545/2012
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої Тихої І.М.
при секретарі Матрифайло I.A.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житлом,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні будинковолодінням №2 в с. Малий Ходачків Тернопільського району Тернопільської області, власником якого є його колишня теща ОСОБА_3 В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що проживав у спірному будинковолодінні з часу одруження з ОСОБА_2 у 1992 році, 21.02.1996 року вони розірвали шлюб, проте, і після припинення подружніх стосунків він продовжував проживати з відповідачками в даному будинку до березня 2012 року А саме, в лютому 2012 року вони поміняли на вхідній хвіртці замок. Повернувшись з відрядження він намагався зайти в будинковолодіння, проте, колишня дружина разом з тещею ОСОБА_3 повідомили йому про те, що більше не бажають бачити його. Будинок є його єдиним помешканням, він зареєстрований у ньому з 1992 року по даний час, а тому просить суд усунути перешкоди, які чинять йому відповідачки у користуванні житлом шляхом зобов"язання їх передати йому ключі від вхідної хвіртки та забезпечити вільний доступ до житла.
В суді позивач та його представник позовні вимоги підтримали та попросили суд їх задовольнити виходячи з викладених ними в заяві мотивів.
Відповідачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили та пояснили, що в зв"язку з неодноразовим застосуванням до них насильства відповідачем вони змушені були поміняти замок від вхідної хвіртки у будинковолодінні №2 в с.Малий Ходачків Тернопільського району Тернопільської області. Даний факт мав місце у лютому 2012 року, 10.04.2012 року відповідач забрав техніку, яка знаходилась на подвір"ї та особисті речі, про що власноручно написав розписку. Вважають що відповідач не має права проживати у будинку, який належить ОСОБА_3, оскільки він не перебуває в родинних відносинах з ними, не веде спільного господарства, крім того, рішенням Малоходачківської сільської ради від 14.11.1994 року йому було виділено земельну ділянку в с.Малий Ходаків під забудову, на якій він розпочав будівництво житлового будинку, який згодом продав без їх згоди, хоча будівництво вони вели за спільні кошти. Крім того, вказали на те, що відповідач веде себе грубо та постійно виражається нецензурною лайкою по відношенню не тільки до них, а й до жителів села, в зв"язку з чим просять в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідачок в суді проти задоволення позову заперечив та пояснив, що спільне проживання сторін в одному будинку є неможливим, оскільки позивач постійно застосовує до ОСОБА_4, ОСОБА_3 та членів їх сім"ї фізичну силу, що підтверджується постановами про відмову в порушенні кримінальної справи за даними фактами, винесених дільничим інспектором ТРВ УМВС України в Тернопільській області та показами свідків.
Досліджуючи та оцінюючи докази по справі, суд встановив наступне.
ОСОБА_3 є власником житлового будинку № 2 з надвірними будовами та спорудами по вул.І.Франка у с. Малий Ходаків Тернопільського району Тернопільської області, що підтверджується реєстраційним посвідченням Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації.
Як вбачається з паспорта громадянина України серії MC № 473718, виданого ТРВ УМВС України в Тернопільській області 4.02.1999 року та довідки Малоходачківського сільського голови № 163 від 6.06.2012 року позивач з 25.03.1992 року зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1.
Як свідчить штамп в вищезгаданому паспорті на стор. 10 , виконаний відділом РАЦСу ТРУЮ, у 1992 році між ним та ОСОБА_5 укладено шлюб, який 21.02.1996 року розірвано.
Відповідачка ОСОБА_3 є матір"ю колишньої дружини позивача ОСОБА_2 та його тещею, чого не заперечили сторони у суді.
Як встановлено в судовому засіданні з часу укладення шлюбу з ОСОБА_2 позивач проживав ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Малий Ходаків Тернопільського району Тернопільської області з відповідачками по справі та доньками, вів з ними спільне господарство, після розірвання шлюбу він продовжував проживати у вищезгаданому будинковолодінні, проте, у лютому 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поміняли замок від вхідної хвіртки, в зв"язку з чим він не може потрапити у будинок протягом березня 2012 року, що підтвердили у суді самі відповідачки, також показав свідок ОСОБА_6, який є зятем позивача та проживає разом зі сторонами, свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також зафіксовано в висновку дільничого інспектора ТРВ УМВС України в Тернопільській області від 12.04.2012року, складеним за фактом звернення позивача з приводу перешкоджання йому відповідачками у користуванні спірним будинком.
Згідно з вимогами ст.64 ЖК України члени сім"ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім"ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім"ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, вказані в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім"ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач і члени його сім"ї.
Відповідно до вимог ст. 156 ЖК України члени сім"ї власника жилого будинку , які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім"ї власника будинку належать особи, зазначені в ч.2 ст.64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в даному випадку має місце порушення відповідачками житлових прав позивача, які підлягають захисту шляхом зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у будинковолодінням №2 в с.Малий Ходачків Тернопільського району-Тернопільської області, передавши ключі від вхідної хвіртки та забезпечивши йому вільний доступ до нього.
При цьому суд оцінює критично твердження відповідачок та покази свідка ОСОБА_9 щодо наявності в позивача незавершеного будівництвом будинку в с.Малий Ходачків, який останній придбав у нього 14.02.2008 року та протиправну поведінку позивача стосовно них, що підтвердив у суді свідок ОСОБА_10, а також зафіксовано в постановах про відмову в порушенні кримінальної справи, винесених дільничим інспектором ТРВ УМВС України в Тернопільській області від 28.12.2011 року та 29.09.2011 року за фактами вчинення насильства в сім"ї за наслідками розгляду заяв доньки ОСОБА_11 та тещі ОСОБА_3, оскільки дані обставини можуть розглядатись судом лише в контексті вимог ст.116 ЖК України, які не заявлялись. Розписка позивача про повернення техніки та речей особистого вжитку не може розцінюватись судом в якості належного та допустимого доказу його добровільної згоди на звільнення житла, оскільки в ній не йдеться про добровільне звільнення помешкання.
Керуючись статтями 10.60,213,215 ЦПК України, ст.ст.64,156 ЖК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Зобов"язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні будинковолодінням №2 в с.Малий Ходачків Тернопільського району Тернопільської області, передавши ключі від вхідної хвіртки та забезпечивши йому вільний доступ до житла.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд на протязі десяти днів від проголошення рішення.
Головуюча І.М.Тиха