КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 14.03.07 р.          № 28/368-А

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:            Зубець Л.П.

          Лосєва  А.М.

 при секретарі:          Лосєві  А.М.

 За участю представників:

 від позивача - не з’явились

відповідача-1: Рибальченко Н.В., дов. № 4637/9/10-007 від 18.09.2006р.

відповідача-2:                    Левченко С.м., дов. № 16/9/10-015 від 09.01.2007р.

                                             Рашківський В.І., дов. № 1183/9/10-015 від 13.03.2007р.

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва

 на рішення Господарського суду м.Києва від 06.11.2006

 у справі № 28/368-А  (Копитова О.С.)

 за позовом           Громадська організація "Київська міська спілка автомобілістів"

 до           Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва

          Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва

             

             

 про          скасування податкових повідомлень - рішень

 Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2007р. № 01-23/3/263 склад судової колегії змінено, справу № 28/368-А передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Зубець Л.П., Лосєв А.М.

ВСТАНОВИВ:

 Постановою Господарського суду міста Києва від 06.11.2006р. у справі № 28/268-А позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва № 0009091503/0 від 16.12.2005р. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0003512312/0 від 26.12.2005р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Громадської організації “Київська міська спілка автомобілістів”, м. Київ 3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва та Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва подали апеляційні скарги на постанову суду, в якій просять її скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники відповідачів в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримали, просять її задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з’явився. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства Київською міською спілкою автомобілістів за період з 01.01.03 року по 01.11.05 року.

В ході перевірки встановлена методологічна помилка при складанні розрахунку по земельному податку за перевіряємий період.

За результатами зазначеної перевірки 16.12.05 року складено акт №1800/15-2/05508648.

На підставі вказаного акту відповідачем, 16.12.05 року було прийняте податкове повідомлення - рішення № 00090915303/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на землю в розмірі 294 438,23 грн., з яких 280 417,36 грн. - основний платіж, 14020,87 грн. - штрафні санкції.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати земельного податку Київською міською спілкою автомобілістів за період з 01.01.03 року по 31.12.04 року. В ході перевірки встановлено порушення ст. 2 Закону України "Про плату за землю".

За результатами зазначеної перевірки 16.12.05 року складено акт №7/23-12-100508648.

На підставі зазначеного акту відповідачем, 26.12.05 року було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0003512312/0, яким було визначено суму податкового зобов'язання з податку на землю в розмірі 387192,96 грн., з яких 368755,20 грн. - основний платіж, 18437,76 грн. - штрафні санкції.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про об'єднання громадян", громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Згідно зі статутом, який зареєстровано Київським міським управлінням юстиції 08.02.05 року, громадська організація "Київська міська спілка автомобілістів", є правонаступником Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, (зареєстрованої Київською міською державною адміністрацією 29.04.93 року) та громадською організацією, що на добровільних засадах об'єднує громадян - власників особистих автомобілів і транспортних засобів, інших громадян - любителів автомототехніки.

Згідно з п. 2.1. Статуту спілка автомобілістів створена з метою задоволення спільних інтересів своїх членів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, проведення заходів з підготовки водіїв, організованого розміщення технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, сприяння розвитку технічної творчості серед автомобілістів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач користується восьма земельними ділянками в Деснянському районі м. Києва: на вул. Братиславській, 9, площа 7450,08 кв.м. (кадастровий номер 62:023:009); на пр-ті Генерала Ватутіна, площа 6265,82 кв.м. (кадастровий номер 62:005:013) та площа 6519,02 кв.м. (кадастровий номер 62:005:012); вул. Шолом-Алейхема,6. площа 3166,47 кв.м. (кадастровий номер 62:033:012); вул. Братиславська, площа 3411,65 кв.м. (кадастровий номер 62:029:018); вул. Кіото,9, площа 3723,41 кв.м. (кадастровий номер 62:033:011); вул. Мілютенка, 28а, площа 3081,33 кв.м. (кадастровий номер 62:030:003); вул. Мілютенка,19 а, площа 4108,15 кв.м. (кадастровий номер 62:029:009) та п'ятьма земельними ділянками в Голосіївському районі м. Києва: по вул. Академіка Глушкова, 5, площа 23438,10 кв.м. (кадастровий номер 79:392:068); вул. Боженко , 32 , площа 7781,35 кв.м. (кадастровий номер 72:219:011);вул. Академіка Глушкова, 12, площа 17099,46 кв.м. (кадастровий номер 79:401:006); вул. Боженко , 56 , площа 2643,99 кв.м. (кадастровий номер 79:035:003); просп. 40-річчя Жовтня, 16, площа 1119,91 кв.м. (кадастровий номер 70:077:003), що підтверджується довідками Головного управління земельних ресурсів КМДА.

При нарахуванні земельного податку Київською міською організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів за період з 01.01.03 року по 01.11.05 року застосовано трьохвідсоткову ставку земельного податку за землі, які не були надані в оренду та використовувались як автостоянки.

Відповідно до ст. 2 Закону України №2535-ХП від 03.07.1992 «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Згідно з положеннями статті 5 Закону України „Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

В розумінні вказаного Закону, податком є обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.

Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про плату за землю" підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру, які містять систему необхідних відомостей і документів про правовий режим земель, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель та який ведеться землевпорядними органами, підпорядкованими Державному комітету України по земельних ресурсах.

Процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками встановлює державний земельний кадастр, який відповідно до ст. 193 Земельного кодексу є єдиною державною системою земельно кадастрових робіт і містить сукупність відомостей і документів про місцезнаходження та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Відповідно до довідок Головного управління земельних ресурсів про нормативну грошову оцінку земельної ділянки функціональним використанням земельних ділянок які знаходяться у користуванні у позивача, згідно з даними Державного земельного кадастру, є "землі транспорту, зв'язку".

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Статтею 6 цього Закону встановлено, що суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель.

Відповідно до п. 1.1. Порядку визначення грошової оцінки земельних ділянок в м. Києві, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 03.04.2001 № 242/1219 (із змінами та доповненнями), грошова оцінка земельних ділянок в м Києві здійснюється згідно з чинним законодавством України, нормативно-правовими актами та Рішенням Київської міської Ради від 27.04.2000 № 1104/825 "Про затвердження грошової оцінки земель м. Києва" з метою визначення розмірів земельного податку.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про плату за землю" ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України „Про плату за землю" податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, кооперативними автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі трьох відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом періоду, за який була здійснена перевірка контролюючими органами, використовував надані йому земельні ділянки, які з функціональним використанням згідно даних Державного земельного кадастру є землями транспорту та зв'язку, для улаштування і організації колективних автостоянок, діючих на підставі Положення про колективну автостоянку Київської міської спілки автомобілістів, затвердженою постановою Президії Київської міської спілки автомобілістів від 24.11.05 року № 7.

При цьому суд зазначає, що чинне законодавство України не дає визначення терміну "кооперативні автостоянки", не вживається цей термін і в "Правилах зберігання транспортних засобів на автостоянках", затверджених Постановою КМУ від 22.01.1996 №115, дія яких поширюється на всі автостоянки, крім автостоянок гаражних кооперативів.

Забезпечення позивачем в ході здійснення статутної діяльності функціонального використання земельних ділянок, з яким, зокрема, частина п'ята статті 7 Закону України "Про плату за землю" пов'язує застосування встановленої нею ставки земельного податку при відсутності визначення чинним законодавством поняття "кооперативна автостоянка", обґрунтовано розцінено позивачем як критерій правомірності застосування ставки земельного податку у розмірі трьох відсотків від суми земельного податку, визначеної відповідно до частини першої вказаної статті.

Застосування норми частини 5 ст. 7 Закону України "Про плату за землю" в залежності від організаційно-правової форми господарювання землекористувача ставило б в нерівне матеріальне положення користувачів земельних ділянок з однаковим функціональним призначенням, зокрема, кооперативів, які здійснюють підприємницьку діяльність, та об'єднання громадян, основна мета діяльності яких не пов'язана з одержанням прибутків.

Крім того, відповідно до спільного Роз'яснення окремих питань, пов'язаних з платою за землю, Міністерства економіки №52/33-133, Державного комітету по земельних ресурсах № 62 та Головної податкової інспекції № 36-310/51, інший порядок оподаткування земельних ділянок під колективними автостоянками, або гаражами громадян в межах населених пунктів, ніж той, що встановлюється ч. 5 ст. 7 Закону України "Про плату за землю", передбачено лише для земельних ділянок, що знаходяться на землях природоохоронного, оздоровчою, рекреаційного, історико-культурного призначення, водного фонду і справляється відповідно до ст. ст. 8 та 10 зазначеного Закону.

Комітетом Верховної Ради з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку розглядалось питання щодо оподаткування земельних ділянок позивачем. У листі № 06-13/8-71 від 24.02.1997 зазначено, що якщо земельні ділянки, надані позивачу під колективні автостоянки, використовуються громадянами-членами спілки для зберігання особистих транспортних засобів, податок за ці земельні ділянки обчислюється відповідно до частини першої, другої та п'ятої статті 7 Закону України "Про плату за землю". Таким чином, Комісією підтверджено, що податок за земельні ділянки справляється позивачем у розмірі 3% від суми земельного податку.

Колегія Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що Київською міською спілкою автомобілістів земельний податок за земельні ділянки, зайняті автостоянками, сплачувався з дотриманням вимог чинного законодавства.

У відповідності до п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Оскільки визнано відсутність факту порушення позивачем податкового законодавства, а також відсутність суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) податку на землю, застосування до нього штрафних санкцій є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва та Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва задоволенню не підлягає, а постанова Господарського суду міста Києва від 06.11.2006р. у справі № 28/368-А не підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 198, п.4 ст. 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

 . Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва та Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Господарського суду міста Києва від 06.11.2006р. № 28/368-А залишити без змін.

2. Матеріали справи № 28/368-А повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  до касаційного суду протягом місяця у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя          Мартюк А.І.

 Судді

           Зубець Л.П.

          Лосєв  А.М.