Справа № 226/1118/14-ц
Справа № 2/226/530/2014
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 квітня 2014 року м. Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі
головуючого – судді Перекупка І.Г.,
при секретарі Трифоновій І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про відшкодування моральної шкоди, пов’язаної з травмою отриманою на виробництві, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Димитровського міського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» (далі ДП «Красноармійськвугілля») ВП «шахта ім. О.Г.Стаханова» про відшкодування моральної шкоди, пов’язаної з травмою отриманою на виробництві. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 04.06.1988 р. по 17.10.1989 р. він працював на шахта «імені ОСОБА_2» виробничого об’днання «Красноармійськвугілля», правонаступником якого є ДП «Красноармійськвугілля» в якості горно робочого очисного забою підземним 5 р. з повним робочим днем у шахті.
31.07.1989 р. о 05.45 год. він займався з’днанням ланцюгу конвеєра СП-87П у ніжній частині 3 лави пів. бр. пл.ШС3, знаходячись при цьому на приводній головці. У результаті натяжіння тягового ланцюга комбайна який виконував підрубку «присухи» приводна головка конвеєра різко піднялась у верх та прижала мене до крівлі, через що я отримав травму в області хребцю. В лікарні йому було встановлено діагноз: закритий складний компресійно-уламковий перелом Л-1 хребцю з разможенням спинного мозку, з сіндромом повного поперечного порушення проводимості спинного мозку у вигляді нижньої в’ялої параплегії з порушенням функції тазових органів. перелом-вивих тіла позвонка з пошкодженням спинного мозку. В результаті травми та після неодноразового лікування встановлено неможливість відновлення функції ніг, через що він постійно потребую сторонньої допомоги та маю пересуватися за допомогою інвалідного крісла.
У зв'язку з цим нещасним випадком відповідачем було складено акт про нещасний випадок за формою Н-1 № 191.
З 17.10.1989 р. по даній травмі міжрайонна МСЭК встановила йому 100% стійкої втрати професійної працездатності та першу групу інвалідності та так само але безстроково з 04.09.2003 р., рекомендоване спецмеддогляд, постійний по сторонній догляд, сан курортне лікування, побутовий догляд, натільне білизна, медикаментозне лікування, постильна білизна, памперси, кімнатна та прогулочна крісло-коляска.
Відповідачем йому моральна шкода не призначалась та не відшкодовувалась. Проте внаслідок травми йому заподіяна моральна шкода, яку він відчував з часу захворювання та продовжую відчувати до теперішнього часу.
Заподіяну йому моральну шкоду він оцінює у 500 000 (п’ятсот тисяч) грн. Оцінюючи моральну шкоду в зазначену суму, він виходив із тривалості й глибини його душевних страждань, чисельності негативних наслідків для нього, що викликані внаслідок травм, а також з фізичного та фактичного значного погіршення стану здоров'я.
До судового засідання представник позивача не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, полягав на задоволені позовних вимог.
Представник відповідача до судового засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, заперечував проти задоволені позовних вимог.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.06.1988 р. по 17.10.1989 р. він працював на шахта «імені ОСОБА_2» виробничого об’днання «Красноармійськвугілля», правонаступником якого є ДП «Красноармійськвугілля» в якості горно робочого очисного забою підземним 5 р. з повним робочим днем у шахті. (а. с. 2).
31.07.1989 р. о 05.45 год. він займався з’днанням ланцюгу конвеєра СП-87П у ніжній частині 3 лави пів. бр. пл.ШС3, знаходячись при цьому на приводній головці. У результаті натяжіння тягового ланцюга комбайна який виконував підрубку «присухи» приводна головка конвеєра різко піднялась у верх та прижала мене до крівлі, через що я отримав травму в області хребцю. В лікарні йому було встановлено діагноз: закритий складний компресійно-уламковий перелом Л-1 хребцю з разможенням спинного мозку, з сіндромом повного поперечного порушення проводимості спинного мозку у вигляді нижньої в’ялої параплегії з порушенням функції тазових органів. перелом-вивих тіла позвонка з пошкодженням спинного мозку. В результаті травми та після неодноразового лікування встановлено неможливість відновлення функції ніг, через що він постійно потребую сторонньої допомоги та має пересуватися за допомогою інвалідного крісла.
У зв'язку з цим нещасним випадком відповідачем було складено акт про нещасний випадок за формою Н-1 № 191. (а. с. 3-4).
З 17.10.1989 р. по даній травмі міжрайонна МСЭК встановила йому 100% стійкої втрати професійної працездатності та першу групу інвалідності та так само але безстроково з 04.09.2003 р., рекомендоване спецмеддогляд, постійний по сторонній догляд, сан курортне лікування, побутовий догляд, натільне білизна, медикаментозне лікування, постильна білизна, памперси, кімнатна та прогулочна крісло-коляска. (а. с. 5-7).
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв ` язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Законом України «Про охорону праці», а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров’я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 23 лютого 2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.
Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов’язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст. 22 Конституції України.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.
Судом встановлено, що в зв’язку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він був здоровою працездатною людиною, втратив 100% працездатності в зв’язку з травмою пов’язоною з виробництвом.
Позивач ОСОБА_1 отримав травму на виробництві і при цьому мала місце протиправність дій відповідача ВП «шахта ім. О.Г.Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля», пов’язаних з порушенням Закону України «Про охорону праці», «Правил безпеки у вугільних шахтах», що стало причиною нещасного випадку.
Вищезазначене законодавство, а також роз’яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. із змінами від 25.05.2001 р. «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов`язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрєс, а із наявністю втрат фізичного і психичного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров`я позивача, те, що професійна працездатність в зв`язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 100%.
Виходячи із викладенного, суд вважає можливим стягнути з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 (сто тисяч грн.) 00 коп.
Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я. Оскільки моральна шкода у позивача виникла внаслідок ушкодження здоров’я, пов’язаного з травмою на виробництві, то заперечення відповідача являються необґрунтованими.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору – в розмірі 243 грн. 60 коп.
На підставі викладеного , керуючись ст.21, 22, 43, 46 Конституції України, Законом України «Про охорону праці», Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», Постановою Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди», ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про відшкодування моральної шкоди, пов’язаної з травмою отриманою на виробництві задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь ОСОБА_1 100 000 (сто тисяч грн.) 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Димитровського міського суду
Донецької області ОСОБА_4