Справа №2-721 (2009)

    Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Волноваха                                                15 червня 2009 року

Волноваський районний суд, Донецької області

у складі: головуючого – судді Гальченко І.В.

        при  секретарі – Серих І.С.

        з участю двох позивачів, їхнього представника – адвоката ОСОБА_1, відповідача,             його представника – адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу по позові ОСОБА_3 і ЧЕРНАВСЬКИХ ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної моральної шкоди, -

                                  ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися в суд із зазначеними позовними заявами, яким просять стягнути з відповідача заподіяну його протизаконними діями моральну шкоду по 30.000грв. кожному (вподальшому уточнили свої позовні вимоги, просили стягнути кожному з них по 50.000грв.), і

матеріальну шкоду ОСОБА_3 - в сумі 17.716грв., а ОСОБА_6 – 14.381грв., мотивуючи свої вимоги тим,  що 02.09.2007р. біля 19.55 годині на автодорозі Слав*янськ-Донецьк-Маріуполь у Волноваському районі між м.Волноваха і с.Бугас відповідач, керуючи належним йому на праві індивідуальної власності  автомобілем НОМЕР_1, скоїв зіткнення  з мопедом Карпати, на якому рухалися їхні діти – ОСОБА_3 Роман-1992р.н. і ОСОБА_6 Юрій-1992р.н.,  внаслідок чого їхні діти загинули на місці, вважають, що відповідач як власник джерела підвищеної небезпеки, зобов*язаний відшкодувати спричинену ним шкоду, а саме матеріальну – витрати на похорон дітей і моральну, оскільки вони лишилися своїх дітей, яким було лише 15-ть років, загинули вони з вини відповідача, який досі не відшкодував їм витрати на похорон, крім того вони дуже важко пережили смерть синів, досі не звикли до цього, крім того відповідач визнан невинним у скоєні ДТП, хоча вони вважають, що він не може бути невинним, оскільки діти на дорозі – це треба бути більш уважним, але пригнічені горем вони не змогли добитися справедливості, тому вони перенесли біль, страх, у зв*язку з чим просять стягнути з відповідача, як із власника джерела підвищеної небезпеки, який до того ж керував автомобілем суму матеріальної і моральної шкоди кожному з них.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_6 на позові наполягає, показала суду, що у зв*язку з діями відповідача (хоча він і визнан невинним і постанову слідчого вони оскаржувати більше не будуть) сталася ДТП, він як власник джерела підвищеної небезпеки повинен заподіяну їй шкоду відшкодувати, просила стягнути матеріальну шкоду 14.381грв. (похорон, поміни, пам*ятник) і моральну шкоду 50.000грв. з відповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 на позові наполягає, показав суду, що у зв*язку з діями відповідача (хоча він і визнан невинним і постанову слідчого вони оскаржувати більше не будуть) сталася ДТП, він як власник джерела підвищеної небезпеки повинен заподіяну йому шкоду відшкодувати, просив стягнути матеріальну шкоду 17.716грв. (похорон, поміни, пам*ятник) і моральну шкоду 50.000грв. з відповідача. Знає, що за кермом мопеду був його син, але він знав правила дорожнього руху, їздив добре, при цьому ОСОБА_7 уникнув зіткнення, а відповідач збив дітей на краю лівої полоси дороги, тобто діти вже майже переїхала трасу. Вважає винним у ДТП відповідача, який проявив неувагу і перевищив швидкість руху.

Відповідач позовні вимоги (змінені і уточнені) визнав частково, згоден сплатити матеріальну шкоду, яка передбачена законом і доведена на користь ОСОБА_6 і їй же згоден сплатити моральну шкоду 10.000грв., а позовні вимоги ОСОБА_3 не визнав взагалі, оскільки його вини у ДТП немає, а органами слідства встановлено, що зіткнення сталося з вини саме неповнолітнього ОСОБА_3, який керував мопедом, показав суду, що авто належав йому, він його вже продав після ДТП, він їхав з моря, ПДД не порушував, за постом ДАІ м.Волноваха коли траса йшла вниз до с.Бугас (він їхав у Донецьк) він рухався зі швидкістю біля 100 км/год, було вже темно і у нього на авто був увімкнений дальний світ фар, видимість уперед була близько 50 метрів, він випереджав рухавшийся попереду нього у правому ряді авто свідка ОСОБА_7 і тому їхав у лівому ряді, зустрічних авто не було, він побачив що авто, яке він випереджав, різко загальмувало, тілько зрівнявся з ним і в цей час стався удар, він навіть одразу нічого не зрозумів, оскільки на дорозі нікого не бачив, він загальмував і зупинився. Потім побачив що зіткнувся із мопедом і побачив що два хлопця мертві, потім дізнався, що мопед перетинав трасу. Вважає, що він у зіткненні не винний, а ПДР порушив водій мопеду – ОСОБА_3.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, перевіривши матеріали справи, дослідивши матеріали кримінальної справи №81-1139, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_6 підлягають задоволенню частково, а позовні вимоги позивача ОСОБА_3 задоволенню не підлягають по наступних підставах.

Згідно зі ст.ст.1166, 1167 ЦК України у випадку заподіяння шкоди особа, винна в її заподіянні, повинна відшкодувати заподіяні цим матеріальні та моральні збитки. Відповідно до вимог ст.1187 ЦК України шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовує власник цього джерела підвищеної небезпеки.

У судовому засіданні встановлено і з матеріалів кримінальної справи випливає, що 02.09.2007р. біля 19.55 годині на автодорозі Слав*янськ-Донецьк-Маріуполь в напрямку м.Донецьк рухався автомобіль НОМЕР_2 під керуванням власника – відповідача ОСОБА_5, який на дільниці між постом ДАІ м.Волноваха і с.Бугас, Волноваського району рухався по лівій смузі дороги зі швидкістю біля 100 км/годину, випереджаючи рухающийся в попутному з його авто напрямку по правій смузі дороги автомобіль під керуванням ОСОБА_7, в цей час неповнолітній ОСОБА_8-1992р.н. рухався на належному йому мопеді марки Карпати без номерного знаку з пассажиром – неповнолітнім ОСОБА_6-1992р.н. по грунтовій дорозі від водойому с.Бугас до автодороги Слав*янськ-Донецьк-Маріуполь і перед виїздом на вказано автодорогу, де стояв дорожній знак «Уступи дорогу», не виконав вимоги цього знаку і почав перетинати автодорогу, не пропустивши рухаючі по ній транспортні засоби, при цьому авто ОСОБА_7 загальмував і уникнув зіткнення, а авто під керуванням відповідача ОСОБА_5 зіткнувся з мопедом, внаслідок чого ОСОБА_8 і ОСОБА_6 були смертельно травмовані.

По данному факту дорожньо-транспортного випадку відділом по розлідуванню ДТП ГУМВС України в Донецькій області проводилася перевірка, за результатами якої винним у ДТП був визнаний водій мопеду Карпати -неповнолітній ОСОБА_8, який порушив вимоги п.п.1.5, 2.3-б, 16.3, 16.11 Правил Дорожнього Руху України  і вимоги дорожного знаку 2.1 «Уступи дорогу», оскільки невиконання саме ОСОБА_8 цих вимог правил дорожнього руху і призвели до зіткнення транспортних засобів (тобто дорожньо-транспортної пригоди) і він мав технічну змогу уникнути ДТП, виконуючи вимоги ПДР. При цього встановлено (і підтверджено висновком судово-автотехнічної експертизи), що з технічної точки зору у даному дорожньо-транспортному випадку водій авто Шкода-Октавія – відповідач ОСОБА_5, який діяв відповідно до вимог п.12.2, 12.3, 12.6-г ПДР, не мав технічної змоги уникнути зіткнення, в його діях немає невідповідності вимогам ПДР і його дії не знаходилися у причинному зв*язку з ДТП. А невиконання вимог ПДР водієм мопеду – неповнолітнім ОСОБА_8 знаходяться у причинному зв*язку із зіткненням і він мав технічну змогу уникнути ДТП.

Відповідно до постанови про закриття кримінальної справи від 20.Х1.2008р. (а.с.5-6) ця дорожньо-транспорта пригода сталася з вини водія мопеду ОСОБА_8, а водій ОСОБА_5 не порушував ПДР і його дії не знаходяться у причинному зв*язку з ДТП, і тому відповідно до ст.6 п.8 КПК України (закриття справи у зв*язку зі смертю винної особи)  кримінальна справа закріти провадженням (у зв*язку зі смертю ОСОБА_8В.) (а.с.5-6, материали кримінальної справи).

Ця постанова позивачами не оскаржувалася, вона набрала законної сили.

Оскільки, хоча відповідач і не визнан винним у цій ДТП, а винним визнан водій мопеду неповнолітній ОСОБА_8, але відповідач є власником  авто ОСОБА_9 (а.с.11-12, 35 матеріалів кримінальної справи) і відповідно до вимог ст.1187 ЦК України він зобов*язаний відшкодувати заподіяні матеріальні і моральні збитки. І якщо внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки біло завдано шкоду іншим особам, особи, які спільно завдали шкоду, зобов*язані її відшкодувати НЕЗАЛЕЖНО ВІД ЇХНЬОЇ ВИНИ (ч.2 ст.1188 ЦК України).

Але він зобов*язаний відшкодувати ці збитки лише позивачу ОСОБА_6.

При цьому ці вимоги позивача ОСОБА_6 підлягають  задоволенню частково, а саме суд вважає можливим стягнути на її користь суму моральної шкоди у повному обсязі – 50.000грв., оскільки загинув її единий неповнолітній син (а.с.31) і моральні страждання матері дуже великі.

Її ж вимоги в частині стягненні матеріальної шкоди підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 8020грв.40коп. - надані нею докази витрат на поховання сина (а.с.33-37).

А в задоволенні її вимог в частині стягнення 6361грв. (2441грв +2600грв. - витрати на поміни на 40 днів і на 1 рік + 1320грв.- витрати на одяг і обувку) слід відмовити у зв*язку з їхньою  необгрунтованістю, оскільки витрати на поміни після похорон - на 40 днів і 1 рік не відшкодовуються, а доказів на витрати на одяг і обув позивачка суду не надала.

Що стосується позовних вимог позивача ОСОБА_8 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, його вимоги не відповідають вимогам закону і тому задоволенню не підлягають, оскільки син позивача визнан винним у данній дорожньо-транспортній пригоді і він був власником транспортного засобу – мопеду Карпати (мопед є транспортним засобом відповідно до вимог п.1.10 Правил Дорожнього руху України, де вказано, що « мопед  – це двоколісний транспортний засіб, що має двигун з робочим об*ємом до 50 куб.см»).

Позивач ОСОБА_8 підтвердив в судовому засіданні, що мопед дійсно належав його загиблому сину.

А відповідно до вимог ст.1187 ЦК України «джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов*язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів...».

Відповідно до ст.1188 ч.1 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою, а за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується.

Тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 слід відмовити у зв*язку з їхньою необгрунтованістю.

Стягнути судові витрати на правову допомогу позивачка не просила.

У відповідності зі ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати – 59грв.50коп. судового збору (51грв.+8.50грв.), і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи –250грв.

На підставі ст.ст.1166-1167, 1187-1188 ЦК України, керуючись ст.ст.15, 88, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд -

                                 ВИРІШИВ:

Стягнути зі ОСОБА_5 – 19.Х1.1984р.н. на користь ЧЕРНАВСЬКИХ ОСОБА_4 в рахунок відшкодування заподіяної їй матеріальної шкоди – 8.020грв.40коп., в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди – 50.000грв., а усього - 58.020грв. 40коп.

У задоволенні її інших позовних вимог – відмовити у зв*язку з їхньою необгрунтованістю.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної і моральної шкоди – ВІДМОВИТИ у зв*язку з їхньою необгрунтованістю.

Стягнути зі ОСОБА_5 судові витрати: 51грв. + 8.50грв. - судового збору, і 250грв. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення постановлено в нарадчій кімнаті та проголошена його вступна та резолютивна частина в судовому засіданні 15.06.2009року в присутності сторін.

Повний текст рішення складений та підписаний 18.06.2009року.

Рішення може бути оскаржене в Донецький апеляційний суд через Волновахский районний суд протягом 20-ти днів після подачи заяви до райсуду про його оскарження, яка може бути подана протягом 10-ти днів з наступному після його проголошення дня.

        Суддя: