КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №2а-320/2010

Провадження № 320

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2010 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

Головуючого – судді Кузіної Ж.В.

При секретарі Шелестіній О.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Полтавській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови посилаючись на те, що постановою від 11.09.2009 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 425 грн. При складені протоколу про адміністративне правопорушення, позивачем заперечувалось вчинення адміністравтиного праворушення, надавали заперечення, пропонувалось опитати осіб,які їхали в його автомобілі та були свідками, проте відповідачем не були взяті до уваги вказані обставини та винесена постанова. Вважає постанову незаконною та такою , що підлягає скасуванню.

Позивач у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, причина неявки невідома.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Тому, враховуючи наявність достатніх доказів про права та правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено , що згідно постанови серії ВІ 003852 від 11.09.2009 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Відповідно до вказаної постанови, 11.09.2009 року о 15 год. 55 хв., позивач керуючи автомобілем НОМЕР_1, проїхав перехрестя з вул. Половка на вул. Шевченка м. Полтави на заборонений сигнал світлофору та визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України, на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що згідно постанови позивач визнанний винний та притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України.

Відповідно до статей  248 та 280 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Згідно ст. 251 КпАП України, доказами в  справі про адміністративне правопорушення  є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом прядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, …показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису,  які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.  

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.  

Незважаючи на те, що згідно ст. 251 КпАП України, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у постанові прийнятою відповідачем не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.  

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.  

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При ухваленні рішення судом враховується, що відповідач, незважаючи на пропозицію суду відповідно до ч. 5 ст. 11 КАС України подати докази правомірності винесення постанови до суду не подав, а тому справа розглядалася в межах доказів, наданих позивачем та наявних у справі.

Враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів, підтверджуючих провину позивача в скоєнні правопорушення, суд вважає, що провина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП, є недоказаною, а тому постанова підлягає скасуванню.

Згідно п.1 ст.247 КпАП України відсутність події і складу адміністративного правопорушення є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення, а розпочате провадження підлягає закриттю.

За таких обставин, враховуючи, що відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження в адміністративній справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Судові витрати суд вважає за можливе віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 2, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Скасувати постанову інспектора ДПС серії ВІ 003852 від 11 вересня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Провадження в справі про адміністративне порушення за ч.2 ст.122 КпАП України відносно ОСОБА_1 закрити.

Судові витрати в справі віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складення постанови в повному обсязі та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий Ж.В.Кузіна