Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ас-191/2005р.                                                                                  Головуючий

в першій інстанції Бухарєва Т.І.

Категорія 46   Доповідач Клочко В.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

«29 червня» 2006 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя в складі:

головуючого - Водяхіної Л.М.

суддів      - Клочка В.П., Птіціної В.І.

при секретарі - Будукіної 0.0.

за участю - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника „Паліативної допомоги" - Ткачова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Орлинівської сільської ради народних депутатів м. Севастополя, третя особа міська благодійна організація „Паліативна допомога" в м. Севастополі за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 04 квітня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в липні 2004 року звернулись з позовом до Орлинівської сільської Ради Балаклавського району м. Севастополя про визнання неправомірним та скасування рішення сесії сільської Ради від 04.09.2003р №НОМЕР_1, яким затверджено проект відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування міжнародного центру „Паліативної допомоги" у с. Широке по вул. Булгакова, 113, та передачу цієї земельної ділянки в оренду на 10 років, посилаючись на те що земельну ділянку виділено з порушенням норм земельного законодавства, без погодження з природоохоронними організаціями та органами санепідеміологічного нагляду при відсутності землевпорядної експертизи. Крім того, позивачі вважають, що вищевказаним рішенням порушено їх інтереси як власників земельних ділянок, оскільки вони мають право отримати земельні ділянки саме там, де їх виділено благодійній організації „Паліативна допомога".

Постановою суду в позові відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивачі просять постанову суду скасувати як винесену з порушенням вимог матеріального права, посилаючись при цьому також на те, що висновки суду суперечать фактичним обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи судове рішення по справі, суд виходив з того, що оскаржуване рішення сільської ради про передачу земельної ділянки у оренду міжнародному центру „Паліативна допомога" було винесене з дотриманням вимог діючого законодавства, прав та законних інтересів позивачів не порушує, у зв'язку з чим відхилив позов в повному обсязі.

З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.І ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до вимог ст.ст.18, 19 Закону України „Про планування і забудову територій", при здійсненні планування і забудови територій на місцевому рівні врахування громадських інтересів полягає у визначенні потреб територіальної громади в територіях, необхідних для розташування, утримання об'єктів житлово-комунального господарства, соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, вирішення інших завдань забезпечення сталого розвитку населеного пункту.

При здійсненні планування і забудови територій на місцевому рівні врахування приватних інтересів полягає у забезпеченні фізичним та юридичним особам рівних можливостей набуття у власність або користування земельних ділянок, захисту майнових прав, а також безпечного функціонування об'єктів нерухомості.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 04 вересня 2003 року Орлинівська сільська Рада народних депутатів прийняла рішення про затвердження проекту відводу земельної ділянки розміром 4,1580 га у с. Широкому по вул. Вулгакова, 115 для будівництва і обслуговування реабілітаційного центру благодійної організації „Паліативна допомога" у м. Севастополі з наданням даної земельної ділянки в оренду на 10 років.

На виділеній земельній ділянці передбачається будівництво реабілітаційного центру для хворих, які мають хронічні та незворотні хвороби, інвалідів 1-2 груп з наслідками черепно-мозкових травм, хвороб центрально-нервової системи, наслідків травм, поранень, дітей-інвалідів відповідно до виконання наказу №96/187/146/55 від 11 червня 1999 року Міністерства праці та соціальної політики України на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 2.04.1998р. №422 „Про заходи по реалізації у 1998-2000 роках основних напрямків соціальної політики".

Судом першої інстанції перевірялись доводи позивачів щодо правомірності надання вищевказаної земельної ділянки у оренду „Паліативній допомозі" і було встановлено відсутність будь-яких порушень діючого законодавства як з боку відповідача при винесенні рішення про надання землі в оренду, так і з боку третьої особи щодо отримання передбачених законом дозволів та погоджень з природоохоронними, санітарно-епідеміологічними органами.

Крім того, в матеріалах справи є висновок державної землевпорядної експертизи від 22 липня 2003р. №775/03, з якого вбачається, що ділянка, яка виділяється благодійній організації

„Паліативна допомога", знаходиться в межах с Широке на землях житлової та громадської забудови, яка вільна від будівель і є територією з деревійно-кустарниковою рослинністю (а.с.63-64).

Відповідно з генеральним планом забудови, інженерних комунікацій, сервітутів на даній ділянці немає.

Доводи апелянтів щодо порушення оскаржуваним рішенням сільської Ради народних депутатів їх права на отримання у власність земельних ділянок на тій же території, де отримано землю „Паліативною допомогою", були предметом розгляду суду першої інстанції та не знайшли свого підтвердження, з чим погоджується колегія суддів.

Так, судом встановлено, що в сільській Раді немає заяв апелянтів про виділення їм земельних ділянок ні на території земельної ділянки, виділеної „Паліативній допомозі, ні в іншому місці.

Не доведено апелянтами у порядку, встановленому ст.10 ЦПК України, і небезпечність знаходження вищевказаного центру реабілітації хворих як безпосередньо позивачам, так і іншим особам.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та постановив законне та обґрунтоване судове рішення по справі, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст,198 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну  скаргу  ОСОБА_1,  ОСОБА_2 відхилити.

Постанову місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 04 квітня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом місяця з дня проголошення.

Головуючий Судді

Л.М. Водяхіна

В.П. Клочко

В.І. Птіціна