КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.03.07 р. № 46/387-А
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Розваляєвої Т.С.
суддів: Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
при секретарі: Даценко В.М.
За участю представників:
від позивача - Мілютін А. Є., Семенчик С. М.,
від відповідача - Шкодич Ю. В., Власенко Л. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва
на рішення Господарського суду м.Києва від 13.11.2006
у справі № 46/387-А (Шабунін С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Валента"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва
про скасування рішень про застосування штрафних санкцій
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду міста Києва від 13.11.2006р. у справі № 46/387-А позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив її скасувати. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що судом порушено норми матеріального права, а саме: ст. ст. 1, 2 п. 3 ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю”; на виконання контракту № Р-1 від 01.09.2005р. позивач здійснив експорт товару на загальну суму 100 200 дол. США; валютна виручка за експортований товар на валютний рахунок позивача повністю не надійшла; згідно із банківськими виписками кошти в сумі 74 200 дол. США надійшли на валютний рахунок позивача з порушенням встановленого законодавством 90-денного терміну розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності; таким чином позивач повинен сплатити 30 900 грн. 00 коп. пені; в порушення ст. 9 Декрету КМУ “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” позивач не задекларував валютні цінності, що перебували за межами території України та підлягали обов’язковому декларуванню; сума штрафних санкцій, що підлягає стягненню з позивача за порушення вимог щодо порядку та строків декларування наявності валютних цінностей, становить 663 грн. 00 коп.
Позивач заперечень на апеляційну скаргу не надав.
Апеляційним господарським судом встановлено, що 19.04.2006р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було прийнято рішення № 0000842220/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно із яким за порушення ст. 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” до ТзОВ “Валента” застосовано штрафні (фінансові) санкції у вигляді пені в розмірі 30 900 грн. 00 коп.
19.04.2006р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було прийнято рішення № 0000852220/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно із яким за порушення п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” до ТзОВ “Валента” застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 663 грн. 00 коп.
Вказані рішення були оскаржені ТзОВ “Валента” в адміністративному порядку. За наслідками розгляду скарг Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва виносились нові рішення про застосування штрафних санкцій, а саме:
- 12.05.2006р. було прийнято рішення № 0000842220/1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно із яким до ТзОВ “Валента” застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 30 900 грн. 00 коп.;
- 12.05.2006р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було прийнято рішення № 0000852220/1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно із яким до ТзОВ “Валента” застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 663 грн. 00 коп.;
- 25.07.2006р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було прийнято рішення № 0000842220/2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно із яким до ТзОВ “Валента” застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 30 900 грн. 00 коп.;
- 25.07.2006р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було прийнято рішення № 0000852220/2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно із яким до ТзОВ “Валента” застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 663 грн. 00 коп.
11.09.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Валента” звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування рішень про застосування штрафних санкцій № 0000842220/0 від 19.04.2006р., № 0000852220/0 від 19.04.2006р., № 0000842220/1 від 12.05.2006р., № 0000852220/1 від 12.05.2006р., № 0000842220/2 від 25.07.2006р. та № 0000852220/2 від 25.07.2006р. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 01.09.2005р. між позивачем та компанією “NUGA BALTIJA” SIA (Латвія) було укладено контракт № 1-Р, на підставі якого позивач повинен був поставити, а компанія “NUGA BALTIJA” SIA оплатити поставлений товар протягом 30 днів з дня його поставки; компанія “NUGA BALTIJA” SIA свої зобов’язання за контрактом належним чином не виконала: оплату товару прострочила; 21.12.2005р. позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення заборгованості з компанії “NUGA BALTIJA” SIA; в січні 2006 року борг був повністю погашений, внаслідок чого місцевий господарський суд закрив провадження у справі; разом з тим для вирішення можливості застосування санкцій за порушення валютного законодавства слід виходити не з формальної обставини – припинення провадження у справі, а з факту погашення заборгованості; таким чином в акті № 123/22-20/21545324 від 13.04.2006р. невірно застосовано ч. 3 ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”; останнім днем передбаченого законодавством 90-денного строку для зарахування валютної виручки від боржника було 25.12.2005р.; проте оскільки 21.12.2005р. була подана позовна заява про стягнення заборгованості із боржника, то перебіг 90-денного терміну зупинився в силу ч. 2 ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”; отже станом на 01.01.2006р. позивач не мав валютних цінностей, які б підлягали декларуванню.
В запереченнях на позов Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва заперечувала проти позовних вимог з огляду на те, що спірні податкові повідомлення-рішення приймались на підставі акту № 123/22-20/21545324 від 13.04.2006р. про результати позапланової перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства; в ході перевірки було встановлено, що позивач на виконання контракту № Р-1 від 01.09.2005р. здійснив експорт товару на загальну суму 100 200 дол. США; валютна виручка в повному обсязі на валютний рахунок позивача не надійшла; згідно із виписками АКБ “Правекс-Банк” кошти в сумі 74 200 дол. США на рахунок позивача надійшли лише 29.12.2005р., 17.01.2006р., 23.01.2006р., 06.02.2006р., тобто з порушенням законодавчо встановленого 90-денного терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності; порушення резидентами термінів, передбачених ст. ст. 1, 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України; з матеріалів справи також вбачається, що станом на 01.01.2006р. за межами території України знаходились валютні цінності позивача, а саме: валютна виручка за експортований товар в розмірі 63 200 дол. США; проте декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2006р. позивачем не подавалась.
26.10.2006р. позивач звернувся до місцевого господарського суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив суд скасувати рішення про застосування штрафних санкцій № 0000842220/0 від 19.04.2006р., № 0000852220/0 від 19.04.2006р., № 0000842220/1 від 12.05.2006р., № 0000852220/1 від 12.05.2006р., № 0000842220/2 від 25.07.2006р. та № 0000852220/2 від 25.07.2006р., № 0000842220/3 від 06.09.2006р., № 0000852220/3 від 06.09.2006р.
Постановою Господарського суду міста Києва від 13.11.2006р. у справі № 46/387-А позов задоволено.
Апеляційний господарський суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2005р. між ТзОВ “Валента” (продавець) та Компанією “NUGA BALTIJA” SIA (покупець) було укладено контракт № Р-1, відповідно до п. п. 1.1., 2.1., 3.1. якого продавець продав, а покупець купив товар згідно із специфікацією (додаток № 1), що є невід’ємною частиною даного контракту; ціна за одиницю продукції вказана в специфікації (додаток № 1) до даного договору; загальна сума контракту складає 100 200 дол. США; покупець здійснює розрахунки за товар шляхом банківського переказу вказаної в інвойсі суми платежу на рахунок продавця в дол. США на пізніше 30 днів з дня відвантаження товару із країни вантажовідправника.
Згідно із додатком № 1 до вказаного контракту загальна вартість товару становить 100 200 дол. США.
26.09.2005р. сторонами було складено акт приймання-передачі товару на загальну суму 100 200 дол. США.
В порушення п. 3.1. контракту № Р-1 від 01.09.2005р. Компанія “NUGA BALTIJA” SIA за отриманий товар протягом 30 днів не розрахувалась, в зв’язку з чим 21.12.2005р. ТзОВ “Валента” звернулась з відповідним позовом до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2005р. було порушено провадження у справі № 45/70 за позовом ТзОВ “Валента” до Компанії “NUGA BALTIJA” SIA про стягнення 74 200 дол. США. Проте 06.02.2006р. представник ТзОВ “Валента” звернувся до місцевого господарського суду із клопотанням про відмову від позову в зв’язку з погашенням боргу, внаслідок чого ухвалою суду від 06.02.2006р. провадження у справі № 45/70 було припинено на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
В період з 27.03.2006р. по 13.04.2006р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проводилась позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “Валента” з питань дотримання вимог діючого валютного законодавства згідно із листом АКБ “Правекс-Банк” № 814/82 від 05.01.2006р., за результатами якої було складено акт № 123/22-20/21545324 від 13.04.2006р. Вказаною перевіркою встановлено порушення ТзОВ “Валента” ст. 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” та ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”. В акті перевірки, зокрема, зазначено, що валютна виручка, за експортований на підставі контракту № Р-1 від 01.09.2005р. товар, в повному обсязі на рахунок ТзОВ “Валента” не надійшла; кошти в сумі 74 200 дол. США на валютний рахунок ТзОВ “Валента” надійшли 29.12.2005р. (11 000 дол. США), 17.01.2006р. (20 000 дол. США), 23.01.2006р. (23 000 дол. США), 06.02.2006р. (20 200 дол. США), тобто з порушенням законодавчо встановленого 90-денного терміну розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності; станом на 01.01.2006р. у ТзОВ “Валента” існувала незадекларована прострочена дебіторська заборгованість нерезидента.
На підставі акту перевірки № 123/22-20/21545324 від 13.04.2006р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000842220/0 та № 0000852220/0 від 19.04.2006р.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТзОВ “Валента” оскаржувало їх в адміністративному порядку до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та Державної податкової адміністрації України. Скарги ТзОВ “Валента” залишались без задоволення, внаслідок чого виносились нові податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, а саме: № 0000842220/1 від 12.05.2006р., № 0000852220/1 від 12.05.2006р., № 0000842220/2 від 25.07.2006р. та № 0000852220/2 від 25.07.2006р., № 0000842220/3 від 06.09.2006р., № 0000852220/3 від 06.09.2006р.
Разом з тим ч. 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши спірні податкові повідомлення-рішення, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вони підлягають скасуванню, а позовні вимоги – задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд виходив з наступного.
Так в акті перевірки № 123/22-20/21545324 від 13.04.2006р. (розділ 5) відповідачем зазначено, що позивач порушив норми діючого валютного законодавства, зокрема, ст. 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” та ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, в зв’язку з чим до позивача необхідно застосувати штрафні санкції, передбачені ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, а саме: пеню в розмірі 0,3% за кожен день прострочки від суми недопоставленої продукції, що становить 30 900 грн. 00 коп., та штрафні санкції у вигляді штрафу в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожен день порушення, що становить 663 грн. 00 коп.
Разом з тим такі висновки Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва не відповідають дійсності.
Так ч. 1 ст. 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом (ч. 2, 4 ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”).
Як зазначалось вище, Компанія “NUGA BALTIJA” SIA, в порушення п. 3.1. контракту № Р-1 від 01.09.2005р., за отриманий товар у встановлені строки не розрахувалась, що стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2005р. було порушено провадження у справі № 45/70 за позовом ТзОВ “Валента” до Компанії “NUGA BALTIJA” SIA про стягнення 74 200 дол. США. Після порушення провадження у справі Компанія “NUGA BALTIJA” SIA перерахувала суму заборгованості на рахунок позивача, в зв’язку із чим останній звернувся до суду із заявою про відмову від позову. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2006р. провадження у справі № 45/70 було припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Таким чином позивач належно виконав всі вимоги чинного валютного законодавства, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність нарахування йому пені за порушення встановленого 90-денного терміну зарахування виручки в іноземній валюті на відповідний валютний рахунок.
Посилання відповідача на частину 3 ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, не заслуговує на увагу, враховуючи таке.
Так, вказаною нормою Закону встановлено, що в разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.
Таким чином ч. 3 ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” застосовується тільки в тому випадку, якщо рішення про відмову від позову, припинення (закриття) провадження чи залишення позову без розгляду мають місце в разі неповернення валютної виручки. У випадку, якщо під час слухання справи відбувається добровільне погашення суми боргу, то слід застосовувати ч. 4 ст. 4 названого Закону, відповідно до якої у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Не можна погодитись також і з висновком відповідача про порушення позивачем ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” та нарахування в зв’язку з цим штрафних санкцій в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожен день порушення, що становить 663 грн. 00 коп.
Так, наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995р. № 207 було затверджено форму Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами. Згідно із п. 5 розділу ІІІ Декларації декларуванню підлягають товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку.
Останнім днем зарахування валютної виручки від Компанії “NUGA BALTIJA” SIA було 25.12.2005р. Разом з тим 21.12.2005р. позивач звернувся до господарського суду із позовної заявою про стягнення заборгованості з Компанії “NUGA BALTIJA” SIA. Таким чином перебіг встановленого законом 90-денного терміну зупинився на підставі ч. 2 ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”. Інакше кажучи, позивач не повинен був декларувати валютні цінності, оскільки установлені законодавством терміни надходження валютних коштів не сплили, а в подальшому, коли Компанія “NUGA BALTIJA” SIA добровільно сплатила суму боргу, позивач не мав валютних цінностей, які б підлягали декларуванню.
На підставі викладеного апеляційний господарський суд не вбачає в діях позивача порушень ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, що, в свою чергу, свідчить і про відсутність підстав для нарахування позивачу штрафних санкцій за таке порушення.
Таким чином господарський суд першої інстанції при вирішенні даного спору вірно визначив правову природу спірних відносин і право позивача, яке порушено, та правомірно дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги внаслідок їх безпідставності та декларативності не можуть бути підставою для зміни або скасування прийнятої місцевим господарським судом постанови.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 206, 212, 254 КАС України, апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районім. Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 13.11.2006р. у справі № 46/387-А – без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Розваляєва Т.С.
Судді
Зубець Л.П.
Мартюк А.І.