Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-679/2006 р. Головуючий
у 1 інстанції Полівод С.В.
Категорія Доповідач апеляційної
інстанції Птіціна В.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2006 року колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Водяхіної Л.М.
суддів - Птіціної В.І., Клочко В.П.
при секретарі - Будукіній 0.0.
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача -
ОСОБА_2.,
представників відповідача - Шевчук Н.М., Сафронової 0.0. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного заповідника „Херсонес Таврійський" про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 27 квітня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 у січні 2005 року звернувся до суду з позовом до Національного заповідника „Херсонес Таврійський" про скасування наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Вимоги мотивовані тим, що він з грудня 1999 року працював ІНФОРМАЦІЯ_1 Національного заповідника „Херсонес Таврійський" по адміністративно-господарській роботі. У 2004 році з причини упередженого відношення з боку директора на нього наказами № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 № НОМЕР_3 безпідставно були накладені три дисциплінарні стягнення за мотивами неналежного виконання своїх обов'язків, у вигляді оголошення доган.
Наказом Генерального директора № НОМЕР_4 він звільнений з роботи за п.З ст. 40 КзпП України „за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення".
Вважає, що накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності є безпідставними, звільнення проведено з грубим порушенням трудового законодавства, без достатніх на те підстав, а тому просить поновити його на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 Національного заповідника „Херсонес Таврійський" з 20 серпня 2004 року та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Рішенням місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 27 квітня 2006 року в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення задовольнив позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також на неправильне застосування судом норм матеріального права - Кодексу законів про Працю України.
Заслухавши позивача, його представника, представників відповідача, вивчивши матеріли справи, обговоривши доводи скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 р. „Про практику розгляду судами трудових спорів", за передбаченими п.З ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
у таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП).
Як слідує з матеріалів справи (№ 2-5113/04, арк.с.21) із ОСОБА_1 01.01.2002 року був укладений контракт на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 Національного заповідника „Херсонес Таврійський".
Згідно з функціональними обов'язками, з якими позивач був ознайомлений, він організовує ремонтно-будівельні роботи, відповідає за санітарний стан території заповідника (арк.с.46, справа № 2-685/06) .
Як встановлено судом, за невиконання обов'язків по санітарному стану заповідника, наказом № НОМЕР_1 (справа № 2-685/06, арк.с.41) ОСОБА_1 була оголошена догана. Факт неналежного санітарного сану заповідника підтверджено протоколом державної санітарно-епідеміологічної служби України від 05.04.2004 р. (справа № 2-5113/04, арк.с.43). Протокол був складений відносно ОСОБА_1, з яким позивач був згодний. Постановою Державної санітарно-епідеміологічної служби України № НОМЕР_5 на ОСОБА_1 накладений штраф в розмірі 136 грн. (арк.с.60, справа № 2-5113/04).
Як вбачається з постанови державної санітарно-епідеміологічної служби України від 05.07.2004 року за № НОМЕР_6 (справа № 2-5113, арк.с.11) на ОСОБА_1, згідно з протоколом перевірки від 02.07.2004 року, накладений штраф у розмірі 102 грн.
11.08.2004 року на ОСОБА_1 державною санітарно-епідеміологічною службою України знову був складений протокол за неналежний санітарний стан заповідника (арк.с.61), а 12.08.2004 р. постановою № НОМЕР_7 на нього накладний штраф в сумі 102 грн. (рак.с.62, справа № 2-5113).
Вказані протоколи та постанови позивачем не оскаржені і набрали законну чинність, а тому накладення дисциплінарного стягнення 20.07.2004 року у виді догани обґрунтовано.
Як вбачається з акту від 19.07.2004 року ОСОБА_1 дати пояснення по цьому акту (арк.с.42), а також ознайомиться з наказом № НОМЕР_1 відмовився (арк.с.43).
Таким чином судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав про визнання наказу № НОМЕР_1 незаконним та його скасування.
Згідно наказу № НОМЕР_2 (арк.с.48, справа № 2-685/06) ОСОБА_1 оголошена догана за невиконання робіт по ремонту рекламного щита філії заповідника „Фортеця Чембало" , Від дачі пояснення по цьому факту позивач відмовився. Факт доручення виконання цієї роботи ОСОБА_1 був встановлений судом, відповідає його функціональним обов'язкам, підтверджується поясненнями свідків та самого позивача.
Таким чином суд дійшов до правильного висновку про обґрунтованість накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді догани наказом № НОМЕР_2.
Як вбачається із акту від 26.07.2004 року (справа № 2-685/06, арк.с.73) ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом № НОМЕР_2 відмовився.
Із відповіді головного державного санітарного лікаря Гагарінського району м. Севастополя (арк.с.58, справа № 3-5113/04) слідує, що за порушення санітарного законодавства на території Національного заповідника „Херсонес Таврійський" на ОСОБА_1 постановами № НОМЕР_5, № НОМЕР_7 були накладені штрафи. Постанова № НОМЕР_6 від 5.07.2004 р. була скасована за клопотанням позивача оскільки 05.07.2004 р. в день розгляду адміністративної справи, він хворів. Вказана справа була розглянута вдруге 12.08.2004 р. у присутності позивача (Постанова № НОМЕР_7).
Таким чином порушення ОСОБА_1 санітарних правил у липні 2004 року знайшло своє підтвердження.
Згідно наказу № НОМЕР_3 на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді догани за халатне відношення до своїх обов'язків, зловживання службовим становищем, нанесення матеріальної шкоди заповіднику, виявлених КРУ Міністерства культури України.
Як вбачається з акту перевірки Міністерством культури і мистецтв України фінансово-господарської діяльності Національного заповідника „Херсонес Таврійський" № НОМЕР_7 встановлено зловживання ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 службовим становищем (арк.с.69, справа № 2-5113/04) .
Згідно акту від 26.07.2004 р. ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень по виявленим перевіркою КРУ Міністерства культури України фактам зловживання службовим становищем (арк.с.ЗЗ, справа № 2-685/06), а також відмовився знайомитись з наказом № НОМЕР_3 про дисциплінарне стягнення у виді догани (арк.с.34).
Судова колегія вважає, що суд дійшов до правильного висновку, наказ № НОМЕР_3 обґрунтований, підстав для його скасування немає.
Наказом Генерального директора Національного заповідника „Херсонес Таврійський" № 98 від 20.08.2004 р., ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 звільнений з роботи за п.З ст. 40 КЗпП України „за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку,якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення" (арк.с.44, справа № 2-685/06).
Як слідує з матеріалів справи, звільнення позивача було пов'язане із здійсненням ним 19.08.2004 р. нового порушення трудової дисципліни - прогулу без поважних причин.
Скоєння ОСОБА_1 прогулу 19.08.2004 р. підтверджено відповідним актом (арк.с.61). Від дачі пояснення по факту відсутності на роботі в робочий час, а також від ознайомлення з приказом про звільнення позивач відмовився, про що 20.08.2004 р. складений відповідний акт (арк.с.45).
Судова колегія погоджується з висновком суду що довідка, яка була представлена позивачем через два роки про його знаходження 19.08.2004р. у лікаря, не має підстав бути прийнятою як доказ поважності причини відсутності позивача на роботі, оскільки вона була представлена тільки при дослідуванні судом питання наявності прогулу у позивача.
Доводи позивача та його представника про звільнення ОСОБА_1 за порушення, які мали місце раніше і за які він вже поніс покарання у вигляді доган, судовою колегією не можуть бути прийняті до уваги, оскільки судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що підставою для звільнення позивача з'явився прогул без поважних причин.
Таким чином суд дійшов до правильного висновку, що наказ про звільнення виданий законно та відповідає вимогам п.З ст. 40 КЗпП України, а тому підстав для скасувань наказів та поновлення ОСОБА_1 на роботі немає.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, рішення суду законне та обґрунтоване, ухвалено відповідно до вимог матеріального і процесуального закону, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303-315 ЦПК України, судова колегія -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 27 квітня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий Л.М.Водяхіна
Судді В.І.Птіціна