КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.07.2006 № 20/502-12/226
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів: Гольцової Л.А.
Рябухи В.І.
при секретарі: Решоткіній Т.О.
За участю представників:
позивача - Мовчан А.О. (дов. від 27.03.06 №26/03);
відповідача - Яковенко С.М. (дов. від 23.03.05 ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр тендерних процедур м. Києва"
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.05.2006
у справі № 20/502-12/226 (Прокопенко Л.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр тендерних процедур м. Києва"
до Консорціуму "Єдапс"
про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування неправдивихвідомостей та відшкодування 10000 грн. моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр тендерних процедур м. Києва” (далі-позивач) звернулось з позовом до Консорціуму “Едапс” (далі-відповідач) про визнання інформації, розповсюдженої в листі відповідача від 22.07.05 №296/6 недостовірною, неправдивою, такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію позивача та схиляє інших осіб до його бойкоту; зобов’язання відповідача спростувати розповсюджену інформацію та стягнення з нього 10000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.06 у справі №20/502/12/226 в позові відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як незаконне та необґрунтоване, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Скарга мотивована тим, що висновки суду є помилковими, оскільки відповідач не довів, що поширені ним відомості щодо порушення позивачем чинного законодавства правдиві та відповідають дійсності; спірний лист відповідача не є скаргою, поданою відповідно до Закону України “Про звернення громадян”.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги - безпідставними, просить залишити рішення суду без змін, а скаргу без задоволення.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору від 14.03.02 №69 позивач надає Департаменту ресурсного забезпечення МВС України комплекс послуг щодо організації та проведення тендерів закупівлі товарів, робіт, послуг.
22.07.05 відповідач звернувся до Міністра внутрішніх справ України Луценка Ю.В. з листом №296/6, в якому повідомив про те, що Міністерством внутрішніх справ України (далі – МВС України) при організації проведення торгів (тендерів) на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти застосовуються методи, не передбачені чинним законодавством, а саме: тендерні комітети Департаментів ресурсного забезпечення МВС України та Державної автомобільної інспекції МВС України не виконують покладених на них законодавством функцій. Всупереч Положенню про порядок створення та головні функції тендерних комітетів щодо організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 26.12.00 №280, МВС України доручило підготовку та видачу тендерної документації сторонній особі - ТОВ “Центр тендерних процедур м. Києва”, яка не має відношення до роботи тендерного комітету, та в порушення чинного законодавство своїми діями дискримінує потенційного учасника торгів – Консорціум “Едапс”.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступного.
Як вбачається зі спірного листа, він містить твердження відповідача щодо таких фактів: висновок щодо наявності в діях Департаменту ресурсного забезпечення МВС України та Державної автомобільної інспекції МВС України порушень законодавства, в тому числі доручення проведення тендеру сторонній особі - позивачу та порушення ним права відповідача на отримання тендерної документації.
Відповідно до ст. 16 Закону України “Про звернення громадян” громадяни (а також юридичні особи згідно ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України) мають право звертатися зі скаргами на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи до вищого органу чи посадової особи в порядку підлеглості.
Відповідно до п. 1.1 Положення про Департамент ресурсного забезпечення МВС України, затвердженого наказом МВС України від 12.03.04 №252, департамент є структурним підрозділом центрального апарату МВС України.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.97 №341, Державна автомобільна інспекція є складовою частиною системи МВС України.
Таким чином, замовниками тендеру в обох випадках, що викладені в спірному листі, були установи, підпорядковані МВС України, і будь-які скарги стосовно діяльності зазначених підрозділів, в тому числі і щодо виконання покладених на них обов'язків щодо організації тендерів, підлягають розгляду МВС України як вищим органом по відношенню до них.
Оскільки відповідно до п. 3.1 Положення про порядок створення та головні функції тендерних комітетів щодо організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти (затверджене наказом Міністерства економіки України від 26.12.00 №280) тендерний комітет відповідає за організацію процедур закупівлі на всіх етапах її проведення, то скарги на дії позивача, який надавав замовнику торгів (Департаменту ресурсного забезпечення МВС України) послуги з організації тендеру на підставі договору і виступав у відносинах з потенційними його учасниками, підлягають розгляду МВС України.
При цьому, МВС України виступає в даному випадку саме як вища інстанція, а не правоохоронний орган, тому посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 10.04.03 №8-рп/2003, відповідно до якого наявність у зверненнях до правоохоронного органу завідомо неправдивих відомостей тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність, правомірно визнані місцевим господарським судом такими, що не стосуються розгляду даної справи.
Відповідно до ст. 18 Закону України “Про звернення громадян” відповідач як заявник (скаржник) має право особисто викласти аргументи особі, що перевіряє заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви.
Тобто, заявник (скаржник) при подачі скарги має право викладати ті факти, які вважає за необхідне, і надавати їм оцінку, тоді як компетентний орган в процесі перевірки скарги зобов'язаний встановити, чи відповідають такі факти дійсності.
Таким чином, перевірка відомостей, викладених у спірному листі, мала бути здійснена МВС України відповідно до ст. 19 Закону України “Про звернення громадян”. У випадку підтвердження викладених обставин про шкоду діловій репутації не може бути й мови, тоді як при їх не підтвердженні факт відсутності порушень визнається офіційно.
В матеріалах справи відсутні докази здійснення перевірки відомостей, викладених у листі відповідача від 22.07.05 №296/6, і, відповідно, їх підтвердження чи спростування.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що звернення відповідача зі спірним листом до компетентного органу не може вважатись поширенням відомостей, які принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача.
Місцевим господарським судом також правомірно відхилено твердження позивача про те, що дії відповідача є недобросовісною конкуренцією, оскільки відповідно до Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” справи про недобросовісну конкуренцію розглядаються Антимонопольним комітетом України.
Давши належну оцінку обставинам справи, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають та прийняв відповідне рішення.
Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає необґрунтованими і такими, що не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення.
За таких умов рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.06 у справі №20/502-12/226 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від12.05.06 у справі №20/502-12/226 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр тендерних процедур м. Києва” – без задоволення.
2. Матеріали справи №20/502-12/226 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Григорович О.М.
Судді Гольцова Л.А.
Рябуха В.І.
19.07.06 (відправлено)