ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
01.03.2007 року Справа № 22/15б
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Парамонової Т.Ф.
Семендяєвої І.В.
Секретар судового засідання: Михайличенко Д.В.
за участю представників сторін:
від кредитора Філімончук Л.С., головний спеціаліст –
юрисконсульт юридичного відділу
УПФ України у м. Красний Луч,
представник за довіреністю №39/07-13
від 03.01.07;
від боржника повноважний представник в судове
засідання не прибув;
арбітражний керуючий Бєлєцька Т.О. на підставі ухвали
господарського суду Луганської області
від 30.01.95 у справі № 22/15б
(паспорт ЕК 016497 видан Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області 25.11.95;
Любченко Н.А., представник від
арбітражного керуючого за довіреністю
№Д- 674 від 14.02.07;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
„Краснолуцький завод будівельних
матеріалів №6”, м. Красний Луч
Луганської області
на ухвалу
господарського суду Луганської області
від 30.01.07
по справі №22/15б (суддя – Ковалінас М.Ю.)
за заявою кредитора Управління Пенсійного фонду України
у м. Красний Луч Луганської області
до боржника Відкритого акціонерного товариства
„Краснолуцький завод будівельних
матеріалів №6”, м. Красний Луч
Луганської області
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Боржник не забезпечив явку свого представника в судове засідання та подав клопотання від 01.03.07 №100 про відкладення розгляду справи, оскільки він не одержав відзив кредитора на свою апеляційну скаргу і йому потрібен додатковий час для надання письмових пояснень на неї.
Згідно ст.96 Господарського процесуального кодексу України - Сторона у справі, отримавши апеляційну скаргу (подання), має право надіслати відзив на неї апеляційній інстанції і особі, яка подала скаргу (подання).
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу (подання) не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Отже підстави відкладення розгляду справи, наведені боржником у його клопотанні, не є обґрунтованими та поважними.
Враховуючи те, що боржник належним чином повідомлений про час і місце судового засідання ухвалою апеляційного суду від 12.02.07 попереджений, що неявка представника сторони в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника боржника.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.01.07 у справі №22/15б (суддя Ковалінас М.Ю.) визнані грошові вимоги кредитора – Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Луч Луганської області (далі – УПФ у м. Красний Луч) до боржника Відкритого акціонерного товариства „Краснолуцький завод будівельних матеріалів №6”, м. Красний Луч Луганської області (далі – ВАТ „Краснолуцький завод будівельних матеріалів №6”), у сумі 259214 грн. 51 коп. основного боргу; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бєлєцька Т.О., яку зобов’язано подати до суду не пізніше 30.03.07 реєстр безспірних грошових вимог кредиторів для розгляду та затвердження; зобов’язано кредитора – УПФ України в м. Красний Луч опублікувати в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство боржника; призначено попереднє засідання на 13.04.07.
Ухвала суду мотивована вимогами на ст.11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон про банкрутство) та обґрунтованістю заявлених вимог.
Боржник – ВАТ „Краснолуцький завод будівельних матеріалів №6”, не погодився з прийнятою господарським судом ухвалою подав апеляційну скаргу від 08.02.07 №94, в якій просить апеляційний господарський суд скасувати ухвалу господарського суду Луганського суду від 30.01.07 по справі№22/15б, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, провадження по даній справі закрити.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне:
- ухвала суду першої інстанції від 30.01.07 по справі №22/15б прийнята з порушенням вимог ст.ст.22, 77 Господарського процесуального кодексу України, тобто винесена за відсутністю представника боржника;
- місцевий господарський суд визнав грошові вимоги кредитора в сумі 259214 грн. 51 коп. безспірними, не маючи документального підтвердження суми боргу;
- арбітражний керуючий Бєлєцька Т.О., яку призначили розпорядником майном боржника, є зацікавленою особою;
- в господарському суду знаходяться одночасно на розгляді дві справи про банкрутство боржника - ВАТ „Краснолуцький завод будівельних матеріалів №6”.
Кредитор – УПФ України в м. Красний Луч Луганської області, відзивом №1004/07-13 від 26.02.07 проти доводів, викладених в апеляційній скарзі заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду від 30.01.07 у справі №22/15б без змін.
Розпорядженням від 12.02.07 голови Луганського апеляційного господарського суду відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги ВАТ „Краснолуцький завод будівельних матеріалів №6” від 08.02.07 на ухвалу господарського суду Луганської області від 30.01.07 по справі №22/15б призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Парамонова Т.Ф., Семендяєва І.В. – судді.
Згідно ст.106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою від 29.11.05 порушено провадження у справі про банкрутство №22/15б за заявою кредитора УПФ України в м. Красний Луч Луганської області до боржника ВАТ „Краснолуцький завод будівельних матеріалів №6”.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.12.04 справу №12/99б було припинено у зв’язку із затвердженням мирової угоди.
УПФ України в м. Красний Луч звернулось в суд із заявою про порушення справи про банкрутство боржника - ВАТ „Краснолуцький завод будівельних матеріалів №6” у зв’язку із неспроможністю останнього сплатити безспірний борг за мировою угодою від 13.12.04, затвердженою господарським судом Луганської області ухвалою від 20.12.04 у справі №12/99б про банкрутство ВАТ „Краснолуцький завод будівельних матеріалів №6” в розмірі 259214 грн. 51 коп., що залишенні непогашеними у встановлені мировою угодою строки.
Строки за мировою угодою сплинули у серпні 2005 року (а.с.10).
Згідно п.8 ст.39 Закону про банкрутство – у разі невиконання мирової угоди кредитори мають право пред’являти свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою.
Заборгованість перед кредитором в розмірі 259214 грн. 51 коп. (150190 грн. 83 коп. – заборгованість по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, 56449 грн. 57 коп. – витрати на доставку пільгових пенсій, 11555 грн. 96 коп. – регресні вимоги) та неплатоспроможність боржника підтверджується, текстом мирової угоди із доданим до неї графіком погашення вимог кредиторів, ухвалами господарського суду Луганської області від 12.12.02 та від 20.12.04 у справі №12/99б, карткою особового рахунку боржника (копією), розрахунками страхових внесків боржника на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також матеріалами щодо часткового виконання боржником умов мирової угоди в сумі 40000 грн.: листами Спеціалізованого державного підприємства Пенсійного фонду України, про перерахування в пенсійний фонд сум від реалізації переказних векселів, листами боржника про погашення розстроченого боргу (див. додаток до листа кредитора від 01.03.07).
Станом на 23.01.07 залишок коштів на рахунку боржника становить лише 195 грн. 91коп., що підтверджується довідками Філії "Відділення Промінвестбанку в м. Красний Луч Луганської області" (від 20.12.05 вих.№01-ю/186к-969 та від 26.01.07 вих.№04/4к - а.с.16,74).
ДПІ у м. Красний Луч Луганської області листом - повідомленням від 20.01.07 №360/24 підтвердила, що все майно та майнові права боржника - ВАТ "Краснолуцький завод будівельних матеріалів №6" знаходяться у податковій заставі (а.с.72).
З наданих боржником довідок від 22.12.05 №372 та від 22.12.05 №373 вбачається, що:
- балансова вартість основних засобів боржника складає 7096274 грн. 53коп., а залишкова – 2393949 грн. 68 коп.;
- кредиторська заборгованість у боржника становить – 1627036 грн. 56 коп., а дебіторська – 176146 грн. 63 коп. (а.с.41,42)
Отже, судова колегія вважає, що надані документи підтверджують обґрунтованість вимог кредитора та неспроможність боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором протягом встановленого для їх погашення строку.
На підставі викладеного судова колегія вважає доводи скаржника про те, що сума боргу не підтверджується документально – необґрунтованими.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області (лист від 08.12.05 №1-8/1067) повідомила, що в статутному фонді боржника - ВАТ "Краснолуцький завод будівельних матеріалів №6", державної частки немає (а.с.13).
Судом першої інстанції оскаржуваною ухвалою призначено розпорядника майна боржника Бєлєцьку Тетяну Олександрівну.
Скаржник із даним призначенням не погоджується посилаючись на те, що даний арбітражний керуючий є зацікавленою особою, оскільки є ліквідатором ЗАТ „Краснощеківський кар’єр” і ВАТ „Петровський ЖБІ”, а зазначені підприємства „знаходились у стані судового спору” по господарських справах.
Судова колегія вважає дані доводи необґрунтованими, оскільки:
- наявність господарських спорів між підприємствами на даний час або в минулому (як зазначає скаржник) не є підставою вважати арбітражного керуючого зацікавленою особою щодо будь – кого з них;
- виконання обов’язків ліквідатора і розпорядника майна одночасно є припустимим, не суперечить ст.ст.31, 13 Закону про банкрутство;
- поняття заінтересованої особи стосовно боржника, кредиторів дано в ст.1 Закону про банкрутство, такими є керівник боржника, головний бухгалтер, особи, що входять до складу органів управління боржника, тощо. До даного переліку не входить арбітражний керуючий, що виконує одночасно обов’язки ліквідатора на іншому підприємстві;
- в судовому засіданні 01.03.07 кредитор просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, в тому числі, щодо призначення розпорядника майна.
Крім того згідно п.2 ст.13 Закону про банкрутство – розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства, як арбітражні керуючі. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.
Отже, боржник не є особою, що пропонує суду кандидатуру розпорядника майна.
Судом першої інстанції призначено розпорядника майна на підставі клопотання кредитора (лист №504/07-13 від 30.01.07) та пропозиції державного органу з питань банкрутства (лист №2079 від 21.12.05), що відповідає вимогам ст.ст.2, 31, 13 Закону про банкрутство.
Скаржником до апеляційної скарги додано листок непрацездатності його керівника на підтвердження доводів, що 30.01.07 його представник не був в судовому засіданні, оскільки був хворий, тобто ухвалу судом першої інстанції прийнято за відсутністю представника боржника.
Судова колегія вважає, що дані доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки представляти дану особу в суді мав право будь – хто з працівників підприємства, або представник (адвокат) за довіреністю.
Доводи скаржника про наявність в провадженні двох справ про банкрутство стосовно боржника не відповідають дійсності, оскільки справу №12/99б припинено у зв’язку із затвердженням мирової угоди (п.6 ст.38 Закону про банкрутство). Розгляд заяви окремого кредитора про розірвання мирової угоди стосовно його вимог не є провадженням у справі. Отже зазначені доводи скаржника протирічать положенням п.6 ст.38, п.6 ст.39 Закону про банкрутство.
Таким чином, апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства „Краснолуцький завод будівельних матеріалів №6”, м. Красний Луч Луганської області, не підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Луганської області від 30.01.07 у справі №22/15б залишається без змін, як така, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.
Підпунктом „г” п.2 ст.3 Декрету КМУ від 21.01.93 N7-93 "Про державне мито" не передбачено сплату державного мита боржником при поданні апеляційної скарги на ухвалу господарського суду у справі про банкрутство, тому державне мито у сумі 42 грн. 50 коп., помилково сплачене боржником, повертається згідно п.6 ст.8 вказаного Декрету КМУ.
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Краснолуцький завод будівельних матеріалів №6”, м. Красний Луч Луганської області, від 08.02.07 №94 на ухвалу господарського суду Луганської області від 30.01.07 у справі №22/15б залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 30.01.07 у справі №22/15б залишити без змін.
3. Повернути Відкритому акціонерному товариству „Краснолуцький завод будівельних матеріалів №6”, ст. Марусино, м. Красний Луч-16 Луганської області, ідентифікаційний код 01234993, із державного бюджету на р/р 2600130120076 в АК ПІБ м. Красний Луч, МФО 304375, суму державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. сплаченого за квитанцією №1146583 від 08.02.07, яка знаходиться в матеріалах справи.
Підставою повернення є дана постанова завірена гербовою печаткою суду.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя Т.Ф. Парамонова
Суддя І.В. Семендяєва