Справа № 1- 140/2009  рік

                                       ПОСТАНОВА

                                іменем України

03 квітня 2009  року                           Шевченківський райсуд м.Чернівці

    в складі:         головуючого судді       - Дудакова С.Є.

                                  при секретарі               -  Колосар О.І.   

                                  за участю прокурора   -  Шевчук П.І.

    розглянувши у відкртому судовому засіданні в м.Чернівці кримінальну справу про обвинуваченняОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця с АДРЕСА_1Сокирянського району Чернівецької області,   українця, громадянина України, з середньою освітою,   приватного підприємця, мешканця по АДРЕСА_2  раніше несудимого, у скоєнні злочину передбаченого ст.122 ч.1 КК України,-

                                               встановив:

ОСОБА_1 12 січня 2009 року біля 23-30 год. разом із своєю співмешканкою ОСОБА_2 приїхали до ОСОБА_3. , який мешкає за адресою вул.АДРЕСА_3Під час розмови у двору вказаного будинку під час розмови між ними виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 з метою захистуОСОБА_2 від словесних образ ОСОБА_3. умисно наніс один удар кулаком правої руки в обличчяОСОБА_3, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді двобічного відкритого перелому нижньої щелепи тіла справа та кута зліва, які згідно висновку судово-медичної експертизи №215 від 27 січня 2009 року відносяться до тілесних ушкоджень серед нього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до довготривалого розладу здоров»я.

   В судовому засіданні ОСОБА_1 звернувся з клопотанням до суду про застосування до нього Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року  і закриття провадження по справі, оскільки в нього є неповнолітня дитина, відносно якої  він не позбавлений батьківських прав.   

Суд, заслухавши дане клопотання, думку прокурора, який не заперечував про застосування до підсудного амністії, дослідивши матеріали справи, вважає, що ОСОБА_1 є суб»єктом, до якого може бути застосований   ЗУ «Про амністію».

          Судом встановлено, що ОСОБА_1 звинувачується в скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України, що не є тяжким і вчинений до набрання чинності Законом України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року.

         З довідки Служби у справах дітей вбачається що ОСОБА_1 не позбавлений батьківських прав по відношенню до свого неповнолітнього сина - ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.

      Відповідно до п.4 ст.6 КПК України кримінальна справа підлягає закриттю внаслідок акту амністії.

         Оскільки ОСОБА_1 підпадає під дію ст.1 п.В Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року, ним в судовому засіданні заявлене клопотання  про  закриття кримінальної справи за актом амністії, до нього протягом 1998-2008 років не застосовувалась амністія, дана кримінальна справа підлягає закриттю.

       Керуючись п.4 ст.6, 240-244 КПК України,  п.В ст.1, 6,   Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року, суд,-

постановив:

    ЗвільнитиОСОБА_1 від кримінальної відпоідаьності за скоєння злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, на підставі ст.1 п. «В» ЗУ «Про амністію», від 12 грудня 2008 року, закривши провадження по справі.

    Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, обраний ОСОБА_1., 24 січня 2009 року скасувати.

                                Головуючий: