Справа 2-а – 47/19-16/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

6 квітня 2009 року Чортківський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого суду судді ПАРФЕНЮКА В.І.

з участю секретаря ЮЖДИ Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання відмови щодо оплати листків непрацездатності протиправною та зобов’язання провести їх оплату,--

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання відмови щодо оплати листків непрацездатності протиправною та зобов’язання провести їх оплату.

В позовній заяві позивач вказав, що 21 серпня 2007 року він на добровільних засадах застрахувався в Чортківській районній виконавчій дирекції Тернопільського обласного Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

2 лютого 2008 року з ним стався страховий випадок (травма в побуті) і в зв’язку з цим в травні він звернувся в Чортківську районну виконавчу дирекцію Тернопільського обласного Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з вимогою провести оплату листків непрацездатності, але в цьому йому було відмовлено з посиланням на ч. 3 ст. 4 ОСОБА_2 України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", яка передбачала право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим ОСОБА_2 для осіб, які застраховані на добровільних засадах у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та фізичних осіб - підприємців, що сплачують єдиний податок (крім осіб, які знаходились у страхових випадках, передбачених цим ОСОБА_2, або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), за умови сплати страхових внесків (встановленого розміру єдиного податку) не менше повних шести календарних місяців протягом останніх дванадцяти календарних місяців перед настанням страхового випадку, а він такий термін страхові внески не сплачував.

    Однак рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року ч. 3 ст. 4 вищеназваного ОСОБА_2 визнана неконституційною, тобто вона з 22 травня 2008 року втратила чинність. Таким чином з цього часу в нього виникло право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, передбачене ч. 1 ст. 4 ОСОБА_2.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позов не визнають. Пояснили, що відповідно до абзацу другого пункту 3 статті 4 ОСОБА_2 України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» особи, які застраховані на добровільних засадах у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та фізичні особи (підприємці, що сплачують єдиний податок мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим ОСОБА_2 за умови сплати страхових внесків (встановленого розміру єдиного податку) не менше повних шести календарних місяців (з 1-го до 1-го числа) протягом останніх дванадцяти календарних місяців перед настанням страхового випадку.

Як фізична особа-суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 застрахований у Чортківській районній виконавчій дирекції на добровільних засадах 21 серпня 2007 року. Страховий випадок (травма в побуті), як свідчать листки непрацездатності, наступив 2 лютого 2008 року і тривав до 1 жовтня 2008 року.

    Таким чином на момент настання даного страхового випадку не було сплати внесків повних шість календарних місяців перед настанням страхового випадку, а тому позивач немає права на оплату листків непрацездатності. За таких обставин просять в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 застрахований у Чортківській районній виконавчій дирекції на добровільних засадах 21 серпня 2007 року.

З листків непрацездатності вбачається, що 2 лютого 2008 року з позивачем стався страховий випадок (травма в побуті), який тривав до 1 жовтня 2008 року, тобто до часу встановлення йому групи інвалідності.

ОСОБА_2 України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 4 ОСОБА_2 України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» доповнено частиною третьою, згідно якої особи, які застраховані на добровільних засадах у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та фізичні особи (підприємці, що сплачують єдиний податок (крім осіб, які знаходилися у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим ОСОБА_2 за умови сплати страхових внесків (встановленого розміру єдиного податку) не менше повних шести календарних місяців протягом останніх дванадцяти календарних місяців перед настанням страхового випадку.

Проте рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року таке положення зазначеного ОСОБА_2 визнано неконституційним.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Вищезазначеним рішенням Конституційного Суду України визначено, що воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Оскільки ч. 3 ст. 4 ОСОБА_2 України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованнями"  визнана неконституційною і вона втратила чинність, то в такому випадку з 22 травня 2008 року є чинною норма закону, яка існувала до внесення відповідних змін в цей ОСОБА_2 України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яка передбачала інші підстави надання матеріального забезпечення та соціальних послуг за вищеназваним ОСОБА_2, і виходячи з цих підстав, позивач має право на таке матеріальне забезпечення та соціальні послуги.

Тому суд за цих обставин вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З врахуванням наведеного, керуючись ст. 4 ОСОБА_2 України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, ст.ст. 11, 86, 94, 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,--

П О С Т А Н О В И В:

    Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною відмову Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності провести ОСОБА_1 оплату листків непрацездатності та зобов’язати Тернопільське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності оплатити ОСОБА_1 листки непрацездатності з 22 травня 2008 року в порядку та розмірах, передбачених законодавством.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги Львівському апеляційному адміністративному суду через Чортківський районний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана сторонами протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя