Справа №1-644-11

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 листопада 2011 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді Прокулевича В.С.

при секретері ОСОБА_1

за участю: прокурора Горбунов Б.В.

адвоката ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані постанову слідчого СВ Уманського МВ УМВС України, погоджену з прокурором м.Умань про застосування відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, без постійного місця проживання, ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, раніше судимого:

1) 30.05.2000 р. Уманським міським судом Черкаської області по ст. 81 ч.3 КК України (1960 р.) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за постановою придніпровського районного суду м. Черкаси звільнився 11.10.2002 року умовно-достроково, невідбутий строк 1місяць 18 днів.

2). 24.09.2003 р. Уманським міським судом Черкаської області по ст. 185 ч. 5, ст.69 КК України до 5 років позбавлення волі; звільнився 07.07.2008 року, судимість в законному порядку не знята і не погашена,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, 12 вересня 2011 року близько 03 години 00 хвилин, перебуваючи по вулиці Тищика 25-А в місті Умані, діючи умисно та цілеспрямовано, повторно, з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом розбиття скляної вітрини проник до кіоску по ремонту годинників, звідки таємно викрав годинники та запчастини до них, а саме:

- сім металевих браслетів білого кольору по 40 гривень за один і загальна вартість яких становить 280 гривень;

- шкіряний браслет чорного кольору вартістю 50 гривень;

- шкіряний браслет чорного кольору вартістю 50 гривень;

- шкіряний браслет білого кольору вартістю 50 гривень;

- скляне табло розміром 30 мм у діаметрі у кількості 8 штук по 3 гривень за кожне, загальною вартістю 24 гривні;

- електронні блочки до годинників у кількості 4 штуки по 8 гривень за кожен загальною вартістю 32 гривні;

- механічний годинник марки “Quartz”вартістю 150 гривень;

- механічний годинник марки “Luch”вартістю 150 гривень;

- механічний годинник марки “Orientex”вартістю 150 гривень;

- електронний годинник марки “Comfy”вартістю 150 гривень,

які належать ОСОБА_4, чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на суму 1086 гривень.

Згідно акту психіатричної експертизи № 509 від 28.10.2011 року, на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому дій та на даний час ОСОБА_3 виявляв та виявляє ознаки хронічного психічного захворювання на шизофренію, параноідну з активним перебігом процесу та актуальною афективно-параноідною симптоматикою, що позбавляло та позбавляє на теперішній час його здатності усвідомлювати власні дії та керувати ними через виявлені у підекспертного актуальні психотичні переживання, грубі структуро логічні розлади мислення, некритичність, емоційну неадекватність, він не може брати участь у слідчих діях та судовому засіданні.

За своїм психічним станом на теперішній час, через виявлені у ОСОБА_3 особливості поточного хворобливого стану, ОСОБА_3 потребує застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психічної лікарні із звичайним наглядом.

Допитаний на досудовому слідстві підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю та показав, що дійсно що він народився в м. Умань. На даний момент він не має постійного місця проживання, тому ночує там де прийдеться, не має постійного місця проживання з 1990 року, не працює і вже протягом дуже тривалого часу не має в розпорядженні чесно зароблених грошей. Раніше судимий 30.05.2000 року Уманським міським судом, за ст. 81 ч. 3 КК України ( 1960 року), до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився умовно –достроково за постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси, невідбутий строк 1 місяць 18 днів; 24.09.2003 року Уманським міським судом за ч. 5 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнився 07.07.2008 року по відбуттю покарання, судимість в законному порядку не знята та не погашена. Про злочин який він вчинив у ніч з 11.09.2011 року на 12.09.2011 року він може розповісти наступне: він досить довгий час планував як здійснити цю крадіжку, а саме, приблизно всю попередню неділю він вивчав графік роботи даного кіоску, розмовляв з власником цього кіоску, коли розмовляв з власником то заходив до кіоску, тому він дуже гарно знав де що лежить. Також він знав що вночі, там майже безлюдне місце, тому він вже на момент підготовки вирішив з якого боку він буде підходити до місця вчинення злочину. Також він знав попередньо, які дії йому потрібно зробити, та які саме предмети йому потрібно використати для того щоб безшумно вийняти скло вітрини кіоска, щоб здійснити крадіжку. Він за декілька днів до скоєння злочину вирішив з якого боку він буде підходити, в якому напрямку він буде відходити після скоєння злочину, також він підготував одяг, який одягнув на час скоєння крадіжки, він також врахував погоду, а також він підготував відповідні реквізити для того щоб було легше здійснити задумане, а саме газети, розмочений хліб.

Так він, 11 вересня 2011 року близько 18 години 00 хвилин вже ходив біля цього кіоска, і придивлявся до обстановки навкруги, він придивлявся до того скільки навкруги ходить людей, з яким інтервалом їздить громадський транспорт, і так як була неділя вихідний день, то він знав, що на вулиці близько 23 години 00 хвилин вже майже не буде людей. О 03 годині 00 хвилин 12 вересня 2011 року він прийшов до кіоску по ремонту годинників, на той момент все було готове для здійснення крадіжки. Він оцінив всю обстановку навколо, люди вже спали, оскільки було вже пізно, і світла у вікнах не було, перед початком здійснення злочину він переодягнувся. Далі він підійшов до вказаного кіоску з дворів по вулиці Леніна, підійшовши до кіоску він зайшов і став позаду цього кіоска, що знаходиться по вул.Тищика 25А, для того щоб переодягтися, а переодягався для того щоб його не впізнали, адже той одяг в якому він прийшов бачило дуже багато людей, і його могли впізнати. Після того як він переодягнувся, підійшов до вітрини кіоска, з собою у нього були: пуста скляна пляшка від пива, також у нього був розмочений газованою водою хот-дог, який він за декілька годин до цього купив на автовокзалі м. Умань, також було 4 листи газети. Коли він підійшов до вітрини кіоску, то спочатку розмазав по всьому периметру скляної вітрини розмочений хліб, потім на цей хліб він поклав у чотири яруси газети та трохи притиснув руками щоб газета пропитала у себе хліб, все це він залишив на 5 хвилин для того щоб воно просохло, а коли сплинув час він трохи прижав ліктем скло і нижня частина скла хруснула, і він швидко забрав його з рами вітрини, щоб скло не впало та не було шуму. Це скло він поклав унизу на траву. Він заліз рукою всередину і відчув що прилавок був накритий куском тканини, у якому були годинникові механізми та браслети. Він безпосередньо не бачив тих речей які лежали у цій тканині, а взяв просто навпомацки, а все що залишилося у цій тканині він скинув, по ту сторону прилавка, у середину кіоска. Біля кіоска у траві він залишив дві відеокасети, та пішов до автовокзалу, щоб попити пива та поїсти. На автовокзалі він випив пляшку пива, поїв, подарував частину вкраденого знайомим людям яких там побачив, а потім ще ходив по місту, та згадавши про те що забув на місці скоєння злочину свої відеокасети вирішив за ними повернутися. На автовокзалі він перебував приблизно півтори години. Потім він пішов по вулиці Тищика у напрямку цього кіоска, коли підійшов до кіоска то знову просунув руку до прилавку кіоска, то відчув на дотик що там на прилавку залишилися лише розібрані механізми. Коли він нагнувся за своїми касетами то проїджала машина патрульно – постової служби, вони побачили мене та зупинившись побачили розбиту вітрину, а потім і виявили у нього в кишенях куртки вкрадені речі. Потім ми всі поїхали до автовокзалу, оскільки там видніше, адже на момент затримання було ше не зовсім видно на вулиці, для того щоб краще бачити вкрадені ним речі, та коли він добровільно видавав працівникам міліції вкрадене, то лише тоді побачив шо серед тих речей були: 7 металевих браслетів з металу білого кольору, три шкіряних ремішки, два чорних та один білий; вісім штук скла різних розмірів, чотири електронних блочки до годинників, чотири годинники з браслетами, три механічних годинники, та одні електронні. Добровільна видача проводилася в присутності понятих, які підписувалися у відповідних документах, а потім його привезли до Уманського міського відділу для прийняття законного рішення.

(а.с. 40-41)

Вина ОСОБА_3 у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.3 ст.185 КК України підтверджується:

- показами потерпілого ОСОБА_4 про те, що за вище вказаною адресою він проживає з сім’єю. Він працює майстром по ремонту годинників вже дуже багато років, а в кіоску який знаходиться за адресою вул.Тищика 25 а, взагалі з 1981 року. 09.09.2011 року коли він був на роботі до його кіоска, в який саме час він вказати не може, в якому він працює майстром підійшов чоловік та показавши йому через вітрину лапи якоїсь тварини, запропонував купити шкури ведмедя, коли він подивився на чоловіка, то він показався йому дивним, тому він не захотів з ним зв’язуватися. Почувши його відмову він все ж наполягав на своєму, і запропонував з ним обмінятися, щоб він йому шкуру цієї тварини, а він йому годинники. І після того як цей невідомий йому чоловік почув відмову вже вдруге, то розвернувся та пішов геть. В п’ятницю як завжди до 18 години 00 хвилин він працює, а після шостої закрив кіоск та пішов додому. Наступного дня, у суботу 10 вересня 2011 року о 09 годині 00 хвилин він прийшов на роботу, замінив скло у вітрині яке було пошкоджено, і приблизно о 16 годині 30 хвилин він пішов з роботи додому. Коли у понеділок близько 09 години 00 хвилин він прийшов до роботи, то побачив, що нижня частина скла у вітрині пошкоджена, він зрозумів що вночі було скоєно злочин та викрадено його майно, він вирішив не чіпати нічого руками, та зателефонував до міліції, коли розповів що сталося то працівники міліції сказали йому що того чоловіка, який незаконно заволодів майном що належало йому, та людям які зверталися до нього по ремонту годинників, вже затримано і що на даний момент він знаходиться в Уманському відділі міліції. Коли він їхав до міліції йому зателефонували та сказали що слідчо-оперативна група виїхала на місце скоєння злочину, і він розвернувся і також поїхав туди. Приїхавши туди він побачив що працівники міліції брали і дивились уламки скла, а потім його опитали. Також він хотів би зазначити що цей чоловік наніс йому матеріального збитку на суму 1686 гривень, так як ним були викрадені наступні речі: сім металевих браслетів білого кольору по 40 гривень за кожен, три шкіряних браслети по 50 гривень за кожен, скляні табло різних розмірів у кількості 8 штук по 3 гривні за кожне, 4 електронних блочки по 8 гривень за кожне, та 4 годинники по 150 гривень, а також вибив йому у кіоску скляну вітрину яку він поставив незадовго до крадіжки яка сталася 12 вересня 2011 року, вартість якої становить 600 гривень, тому сума матеріального збитку завданого незаконними діями громадянина який здійснив дане діяння просить вважати 1686 гривень.

(а.с.29-30 )

показами свідка ОСОБА_5 Юрієвича про те, що за вище вказаною адресою він проживає разом із сім’єю, з дружиною та двома дітьми. З приводу даного питання він може пояснити слідуюче: 12 вересня 2011 року близько 04 години 30 хвилин він проїхав по вул. Тищика в бік автовокзалу до вул. Київська 1, міста Умань. Коли він проїжджав біля магазину “Фора”по вул. Тищика, то побачив як з лівої сторони дороги біля кіоска по ремонту годинників, невідомий чоловік років 40 робив якісь дії, а саме щось брав біля скляної вітрини кіоска. Даний чоловік був одягнений у чорні штани, білий жакет, та світлого кольору блайзер. Коли він проїхав магазин “Фора”, то вирішив зупинитися і подивитись що він далі буде робити, та намагався найкраще роздивитися його зовнішній вигляд та прикмети зовнішності. Коли він зупинився, то чоловік за яким він спостерігав намагався закрити розбиту вітрину кіоска якоюсь дерев’яною дошкою білого кольору. Він зрозумів що цей чоловік вчиняє щось неправомірне, і він вирішив звернутися до міліції. Оскільки він був неподалік автовокзалу міста Умані, де як він подумав повинні чергувати працівники міліції, то вирішив під’їхати до автовокзалу, і звернутися до патрульного наряду міліції якщо він там є. Коли він під’їхав до автовокзалу, там дійсно чергував наряд міліції, підійшовши до патрульних він розповів їм про те що бачив, описав їм чоловіка. І вони разом з двома працівниками міліції пішли у напрямку по вул. Тищика до цього кіоска про який йшлося вище. Коли вони підійшли то чоловіка про якого він розповідав міліціонерам, на тому місці його вже не було, через декілька хвилин потому приїхала патрульна машина, і залишилася чергувати на цьому місці. Він від’їхав на своїй машині до автовокзалу щоб подивитися чи немає там часом цього чоловіка про якого він розповів міліціонерам, адже лише він знав як він виглядає. Приїхавши на автовокзал, він проїхав по території вокзалу, його ніде не було, і вирішив що потрібно повернутися туди де його чекали міліціонери, по вул.. Тищика біля кіоску по ремонту годинників. Коли повертався назад і проїжджав по вул. Тищика біля кафе-бару “Корнет”побачив чоловіка якого вони всі шукали, він просто йшов по вулиці і в руках у нього була пляшка пива. Він швидко під’їхав до працівників міліції і розповів їм що даний громадянин зараз іде в цьому напрямку, і працівники вирішили відігнати патрульну машину у бік, для того щоб не злякати цього чоловіка і щоб він не втік. Він також відігнав машину, всі вони були біля магазину “Зоряний”. Він та один працівник міліції який був у цивільному одязі вийшли із-за повороту, і пішли на зустріч цьому чоловікові якого шукали, а один працівник міліції залишився в машині, сидів за кермом, а інший працівник міліції пішов дворами з іншого боку від них, на випадок якщо невідомий чоловік буде тікати, щоб можна було його перехватити та не дати йому можливості втекти. Поки він та ще один працівник йшли на зустріч чоловікові який перебував біля кіоска, було видно що він підняв коробки, які були дуже схожі на коробки від дисків, і пішов їм на зустріч. Коли вони впритул підійшли до нього то працівник міліції голосно з приказним тоном сказав щоб той поставив пляшку з пивом на землю, і руки поклав за спину. В цей час підійшов працівник який ішов дворами, він також підійшов до них, і його поросили щоб він позвав того працівника який залишився у машині. Він пішов назад, там де він сидів, позвав його і вони разом під’їхали на машині патрульної служби до цього місця. Невідомого чоловіка помістили до машини патрульної служби і вони поїхали, куди саме він не знав. Через 10 хвилин він поїхав до автовокзалу щоб перекусити, коли приїхав то побачив, що працівники міліції і цей чоловік там, він підійшов до них щоб розпитати більш детально про те що сталося. Коли підійшов, то працівники міліції сказали йому, що потрібно проїхати з ними до міського відділу міліції, для дачі пояснень, і він поїхав до міліції та дав пояснення.

(а.с.45-46)

Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 3 КК України –таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у приміщення.

ОСОБА_3 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ст. 185 ч. 3 КК України в стані неосудності а тому відповідно до ст.19 ч.2 КК України не підлягає кримінальній відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку адвоката, прокурора, які не заперечували проти закриття кримінальної справи та застосування заходів медичного характеру, та враховуючи те, що ОСОБА_3М є душевно хворим, за своїм психічним станом, характером суспільно-небезпечних діянь становить небезпеку для суспільства і потребує примусового лікування в психіатричному закладі із звичайним наглядом, тому подання підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 419,420,421 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, без постійного місця проживання, ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого - примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України - закрити.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до госпіталізації до психіатричного закладу залишити попередню - тримання під вартою.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_3 1686 гривень –залишити без розгляду.

Речові докази по справі: годинники та запчастини до них, що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4 –залишити останньому за належністю.

На постанову може бути подана апеляція до судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області протягом семи діб з моменту її проголошення, через Уманський міськрайонний суд.

Головуючий (підпис)

З оригіналом згідно – суддя В.С.Прокулевич