КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.02.07 р. № 45/399-А
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Верховця А.А.
Тищенко А.І.
при секретарі: Сікорі Н.П.
За участю представників:
від позивача - Георгіян А.К., Міщенко Є.А. - юр.
від відповідача 1 - Цибуля О.В. - головний спеціаліст
від відповідача 2 - Течина С.В. - головний спеціаліст
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк"
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.10.2006
у справі № 45/399-А (Балац С.В.)
за позовом Відкрите акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк"
до Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку
Житомирське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
про скасування постанови від 20.01.2006 №3-ЖИ та рішення від 18.04.2006
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду м. Києва від 16.10.2006р. у справі№45/399-А в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою та просить його скасувати, оскільки вважає, що воно було прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та не відповідає дійсним обставинам справи.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне:
Позивач – ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» – здійснює професійну діяльність на ринку цінних паперів: діяльність по випуску та обігу цінних паперів; депозитарна діяльність зберігача цінних паперів; діяльність щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів, що підтверджується ліцензією серія АБ № 113051.
11.12.2005р. відповідач-2 надіслав позивачеві запит від № 03/1915, в якому просив в термін до 25.12.2005р. надати відповідачеві-2 інформацію щодо здійснення депозитарної діяльності з простими іменними акціями АТЗТ «Коростенський фарфор», а саме:
- інформацію щодо обліку станом на поточну дату в депозитарній установі рахунків у цінних паперах, відкритих на ім'я Гайнуліної Людмили Едуардівни, Ликової Анастасії Юріївни та Мужаровського Ігоря Віталійовича;
- копії документів, що були надані депозитарній установі для відкриття та закриття
рахунків зазначеним особам;
- інформацію щодо проведення депозитарною установою на рахунках вищезазначених депонентів безумовних облікових операцій щодо обмеження (обтяження) в обігу цінних паперів АТЗТ «Коростенський фарфор»;
- копії документів, які були підставою для здійснення депозитарних операцій з цінними паперами АТЗТ «Коростенський фарфор» (зарахування, списання, переміщення, переказу);
- інформацію про депонентів, на рахунках яких станом на поточну дату обліковуються у депозитарній установі цінні папери АТЗТ «Коростенський фарфор», що були знерухомлені 13.12.2005р. у системі реєстру власників іменних цінних паперів відповідно до передавальних розпоряджень, складених від імені Гайнуліної Л.Е., Ликової А.Ю., та Мужаровського І.В.;
- витяги з журналу розпоряджень та операцій щодо проведення та виконання облікових операцій з цінними паперами АТЗТ «Коростенський фарфор».
Позивач листом від 27.12.2005р. № 03/1-3457 повідомив відповідача-2 про те, що позивач немає достатніх законних підстав для надання інформації, що витребовується.
30.12.2005р. відповідачем-2 винесено постанову про порушення справи про
правопорушення на ринку цінних паперів.
20.01.2006р. відповідач-2 виніс постанову від 20.01.2006р. №3-ЖИ про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.
Відповідно до зазначеної постанови до ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» за ненадання ним інформації застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача-1 зі скаргою від 26.01.2006р. №03/156 на оскаржувану постанову відповідача-2, в якій просив скасувати постанову Житомирського територіального управління ДКЦПФР від 20.01.2006р. № 3-ЖИ.
18.04.2006р. відповідач-1 прийняв рішення № 263, яким оскаржувану постанову відповідача-2 залишив без змін, а скаргу - без задоволення.
Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними постановою від 20.01.2006р. №3-ЖИ та рішенням від 18.04.2006р. №263, звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про їх скасування, оскільки вважає, що вони прийняті за відсутності правопорушення з боку позивача та були винесені внаслідок ненадання позивачем запитаної відповідачем-2 інформації, яка є банківською таємницею, а відповідач-2 не відноситься до кола осіб, перед якими позивач зобов'язаний розкривати таку інформацію.
У своїй апеляційній скарзі позивач також зауважує, що судом першої інстанції було помилково зроблено висновок про те, що ВАТ «ВА Банк» виступає у спірних відносинах не як «банк», а як «особа, яка здійснює професійну діяльність на ринку цінних паперів», та на підтвердження своїх заперечень посилається на ст..1 Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні».
Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, а вимоги апеляційної скарги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав:
Відповідно до п. 10 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку надано право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до абз. 3 п. 12.2. Положення про депозитарну діяльність, затвердженого вішенням Комісії від 26.05.1998р. № 61, для здійснення контролю за депозитарною діяльністю депозитарних установ Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право отримувати інформацію щодо рахунків у цінних паперах емітента та депонентів; копії документів, наданих для відкриття рахунків; копії документів, які є підставою для здійснення депозитарних операцій; витяги з журналу розпоряджень та операцій.
Згідно вимог абз. 4 п. 12.2 Положення № 61 на підставі письмового запиту Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або її територіальних органів, підписаного керівником та засвідченого печаткою, депозитарна установа зобов'язана надати необхідну інформацію та копії документів у термін, зазначений у запиті.
Абзацом 5 п. 12.2 Положення № 61 визначено, що інформація та копії документів на запит Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку повинні надаватись відповідно до вимог чинного законодавства, що регулює обіг документів з обмеженим доступом.
Отже, відповідач-2 мав право звертатися із вищевказаним запитом до позивача, а позивач був зобов'язаний надати запитану інформацію.
Відповідно до п. 3.6.2.3. Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів, затверджених наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 49/60 від 14.03.2001р., яка діяла на час існування спірних відносин,
зберігач протягом строку дії ліцензії зобов'язаний дотримуватись вимог Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Комісії від 26.05.98р. №61, Норм та правил обліку цінних паперів у Національній депозитарній системі, затверджених рішенням Комісії від 13.04.2000р. №40 і зареєстрованих Міністерством юстиції України 15.09.2000р. №616/4837.
Оскільки позивач листом від 27.12.2005р. №03/1-3457 відмовив в наданні інформації на запит відповідача-2 від 22.12.2005р., то з урахуванням викладеного, позивач порушив вимоги абз. 4 п. 12.2. Положення № 61 та п. 3.6.2.3. Ліцензійних умов № 49/60 в частині недотримання зберігачем протягом строку дії ліцензії вимог Положення про депозитарну діяльність, затвердженого, рішенням органу ліцензування від 26.05.98р. №61.
Відповідно до п.3 ст.11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» комісія накладає на юридичних осіб штрафи за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації.
Таким чином, враховуючи п.3 ст. 11 Закону України «Про Державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» комісією, в особі її повноважного представника начальника Житомирського територіального управління комісії Шиніна В.В. по відношенню до позивача було винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 20.01.2006р. №3-ЖИ у вигляді накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Посилання позивача на те, що у спірних відносинах ВАТ «ВА Банк» виступає як «Банк» та у зв’язку з чим вимагає застосування положень ст..60, 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» щодо інформації, яка становить банківську таємницю, та перелік органів, які мають право витребувати таку інформацію, колегією не приймається.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банки - це установи, функцією яких є кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних й інших банківських операцій, передбачених цим Законом. Банки є юридичними особами. Вони є економічно самостійними і повністю незалежними від виконавчих та розпорядчих органів державної влади в рішеннях, пов'язаних з їх оперативною діяльністю, а також щодо вимог і вказівок, які не відповідають чинному законодавству.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» до видів професійної діяльності, яка може здійснюватися на ринку цінних паперів, відноситься дипозитарна діяльність – діяльність з надання послуг щодо зберігання цінних паперів та/або обліку прав власності на цінні папери, а також обслуговування угод з цінними паперами.
Відповідно до ст..1 Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» зберігач — комерційний банк або торговець цінними паперами, який має дозвіл на зберігання та обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітента з цінними паперами на рахунках у цінних паперах як щодо тих цінних паперів, що належать йому, так і тих, які він зберігає згідно з договором про відкриття рахунку в цінних паперах; при цьому зберігач не може вести реєстр власників цінних паперів, щодо яких він здійснює угоди.
Таким чином закон наводить перелік осіб, які можуть бути зберігачами при здійсненні ними професійної діяльності на ринку цінних паперів, серед яких є комерційний банк та торговець цінними паперами, але не розмежувує ці поняття, як помилково вважає позивач, та не надає у звязку з цим комерційному банку як зберігачу одночасно подвійний правовий статус «Банку» та «Особи, яка здійснює професіональну діяльність на ринку цінних паперів» в одних і тих самих правовідносинах.
Таким чином, позивач у спірних правовідносинах виступає не як «банк», а як «особа, яка здійснює професійну діяльність на ринку цінних паперів», що підтверджується ліцензією серія АБ № 113051, наданою суду позивачем.
Тому спірні відносини між позивачем та відповідачем Законом України «Про банки і банківську діяльність» не регулюються. Відповідно судом не може прийматися посилання позивача на Закон України «Про банки банківську діяльність».
За таких обставин, постанова Житомирського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20.01.2006р. №3-ЖИ про накладення на відповідача санкції за правопорушення на ринку цінних паперів та рішення Державної комісії з цінних паперів України від 18.04.2006р. № 263 прийняті відповідачами відповідно до вимог законодавства України та за наявності правопорушення з боку позивача.
Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку про те, що рішення господарського суду м. Києва від 16.10.2006р. є обґрунтованим та відповідає дійсним обставинам справи, а отже підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
УХВАЛИВ:
Постанову Господарського суду м. Києва від 16.10.2006р. у справі №45/399-А залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» – без задоволення.
Матеріали справи №45/399-А повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді
Верховець А.А.
Тищенко А.І.