КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21.03.2007                                                                                           № 8/327/38

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Григоровича О.М.

 суддів:                                          Гольцової  Л.А.

                                        Рябухи  В.І.

 при секретарі:                              Пінчук А.П.

 За участю представників сторін:

 позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 (дов. від 30.01.06 НОМЕР_1);

 відповідача - Слісаренко Л.Л. (дов. від 06.12.06 №4310),

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2007

 у справі № 8/327/38 (Оленич Т.Г.)

 за позовом                               Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

 до                                                   Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (Чернігівська обласна дирекція ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”)

 про                                                  стягнення 8600 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (далі- СПД ОСОБА_1; позивач) звернувся з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (Чернігівська обласна дирекція ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”) (далі-відповідач) про стягнення 3600 грн. судових витрат та 5000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.01.07 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як незаконне та прийняти нове рішення про задоволення позову в частині стягнення судових витрат.          

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги - безпідставними, просить залишити рішення суду без змін, а скаргу без задоволення.

          Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 21.11.05 у справі №12/233 за позовом Акціонерного поштово-пенсійного банку “Аваль” (Чернігівська обласна дирекція АППБ “Аваль”) до СПД ОСОБА_1 про стягнення 16973,25 грн., яке набрало законної сили, у задоволенні позову відмовлено.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги автомобільного транспорту та адвокатські послуги, які були понесені ним у зв'язку з розглядом  судом вищевказаної справи.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, віднесені до складу судових витрат.

Стаття 49 ГПК  України встановлює порядок розподілу судових витрат.

Згідно змісту ст.84 ГПК України в резолютивній частині рішення вказується в тому числі про вирішення питання розподілу судових витрат, понесених сторонами в ході розгляду даної справи.

Тобто, ГПК України чітко визначає порядок розподілу та стягнення судових витрат, які понесені стороною при розгляді конкретного спору, і питання про розподіл судових витрат, які були понесені СПД ОСОБА_1 при розгляді справи №12/233, мало бути вирішено саме при прийнятті рішення по цій справі.

Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді судом справи  №12/233   СПД ОСОБА_1 не скористався своїм процесуальним правом на відшкодування понесених ним судових витрат, а тому це питання судом не вирішувалося.

Зі змісту ст.1 ГПК України вбачається, що до господарського суду мають право звернутися юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

В статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. В частині 2 вказаної статті визначені способи захисту прав та інтересів, серед яких відсутній такий спосіб захисту права, як стягнення судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом інших судових справ.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що чинним законодавством не передбачена можливість повернення судових витрат, пов'язаних з розглядом конкретної справи, в межах окремого позовного провадження. А тому в цій частині позовні вимоги є безпідставними і не грунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, при наявності її вини.

Згідно ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стверджуючи про заподіяння йому моральної шкоди, позивач не зазначив, в чому виявилося приниження його авторитету, як підприємця, не надав доказів, що підтверджують факт приниження його ділової репутації. Що стосується душевних страждань, почуттів обурення та відчаю, то суд правомірно зазначив, що такі почуття можуть зазнаватися ОСОБА_1, як фізичною особою, а тому не можуть бути предметом розгляду у господарському суді.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги безпідставні та задоволенню не підлягають.

За таких обставин рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.01.07 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, доводи апеляційної скарги не є підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105  Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.01.07 у справі №8/327/38 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 -  без задоволення.

2. Матеріали справи №8/327/38 повернути до Господарського суду Чернігівської області.      

 Головуючий суддя                                                                      Григорович О.М.

 Судді                                                                                          Гольцова  Л.А.

                                                                                          Рябуха  В.І.

 27.03.07 (відправлено)