Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2009 року місто Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.
суддів Демянчук С.В., Хилевича С.В.
з участю секретаря судового засідання Колесової Л.В.,
сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального теплопостачального підприємства «Комуненергія» Рівненської міської ради на рішення Рівненського міського суду від 7 квітня 2009 року у справі за позовом Комунального теплопостачального підприємства «Комуненергія» Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення боргу за опалення та гаряче водопостачання,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 7 квітня 2009 року Комунальному теплопостачальному підприємству «Комуненергія» Рівненської міської ради відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення 1670,46 грн. боргу за опалення та гаряче водопостачання.
В поданій на це рішення апеляційній скарзі позивач посилався на те, що відповідно до Законів України «Про теплопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією. Такий договір між сторонами був укладений 16 листопада 2004 року. Відповідно до цього договору відповідач отримував послуги з опалення та гарячого водопостачання, чого сам не заперечував. Від надання цих послуг ОСОБА_1 не відмовлявся, періодично їх частково оплачував. Оскільки фактична опалювальна площа його житлового приміщення виявилася меншою (35 кв.м), апелянт просив апеляційний суд рішення місцевого суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про часткове задоволення його позову в сумі 1411,76 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалене місцевим судом рішення скасуванню з ухваленням у справі апеляційним судом нового рішення з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до правил ч. 1 ст. 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” відносини у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Згідно з п. 1 Прикінцевих положень Закону України “Про житлово-комунальні послуги” договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із ним до 1 січня 2006 року. Договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають чинність. З урахуванням цього місцевий суд вважав, що договір № 58457 про надання послуг з опалення та гарячого водопостачання, який був укладений сторонами 16 листопада 2004 року, втратив чинність, а тому позивач не вправі вимагати оплати своїх послуг.
Проте погодитися повністю з такими висновками суду першої інстанції не можна, оскільки вони не відповідають вимогам закону.
Пунктом 1 Прикінцевих положень Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що договори про надання житлово-комунальних послуг, які не були приведені у відповідність із цим Законом до 1 січня 2006 року, втрачають свою чинність лише за умови, що вони були укладені до набрання чинності цим Законом.
Однак з матеріалів справи вбачається, що договір № 58457 про надання послуг з опалення та гарячого водопостачання сторонами був укладений 16 листопада 2004 року, тобто вже після набрання чинності Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, який був опублікований в газеті «Голос України» 30 липня 2004 року.
Тому за таких обставин у місцевого суду не було правових підстав вважати цей договір таким, що втратив чинність відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, та відмовляти позивачу із цих підстав у позові.
Зустрічних позовних вимог про визнання укладеного сторонами 16 листопада 2004 року договору про надання послуг з опалення та гарячого водопостачання недійсним, неукладеним чи про його розірвання відповідачем у справі не заявлялося.
Факт надання виконавцем послуг з опалення ОСОБА_1 не заперечується.
Тому зважаючи на викладене та відповідно до ст. 526 ЦК України, ст.ст. 20, 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, а також укладеного сторонами договору № 58457 про надання послуг з опалення та гарячого водопостачання від 16 листопада 2004 року, меж заявленого у справі позову, сплати відповідачем у лютому 2009 року (в період знаходження справи в суді) 800 грн., позовні вимоги Комунального теплопостачального підприємства «Комуненергія» Рівненської міської ради підлягають задоволенню частково за період з січня 2006 по липень 2008 рр. в сумі 483,45 грн., з урахуванням того, що фактичний розмір опалювальної площі житлового приміщення відповідача складає не 44,23, а 35 кв.м.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526 ЦК України, ст.ст. 20, 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, ст.ст. 10, 60, 303, 307, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Комунального теплопостачального підприємства «Комуненергія» Рівненської міської ради задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду від 7 квітня 2009 року скасувати.
Позов Комунального теплопостачального підприємства «Комуненергія» Рівненської міської ради до ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з відповідача на користь позивача 483,45 (чотириста вісімдесят три) грн. боргу за опалення та гаряче водопостачання.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету міста Рівного, ЄДРПОУ 22586331, банк одержувача ГУДКУ у Рівненській області, МФО 833017, р/р № 31414537700002, код платежу 22090100, судовий збір у розмірі 76,5 грн. (сімдесят шість грн. 50 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального теплопостачального підприємства «Комуненергія» Рівненської міської ради 250 (двісті п'ятдесят) грн. понесених судових витрат у справі.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді: