Справа № 11а-82/2010 р. Головуючий у 1-ій інстанції – ОСОБА_1
Категорія: ч.2 ст.307 КК України Доповідач – Данко В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді Галапаца І.І.,
суддів Данка В.В., Тенюха В.П.,
з участю прокурора Гнатіва Я.І.,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст.307 КК України за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Личаківського районного суду м. Львова від 27 жовтня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
Вироком Личаківського районного суду м. Львова від 27 жовтня 2009 року
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, не працюючий, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимий відповідно до ст..89 КК України
засуджений за ч.2 ст.307 КК України на п’ять років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Запобіжний захід – взяття під варту – залишено засудженому без зміни.
Відбуття строку покарання рахується з 29 травня 2009 року – з часу його фактичного затримання.
Питання речових доказів вирішено у відповідності до ст.81 КПК України.
Питання відшкодування судових витрат не вирішено.
ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він, 27 травня 2009 року, між 13-14 годиною, знаходячись біля будинку № 109 по вул. Зеленій у м. Львові, з метою збуту придбав у невстановленої досудовим слідством особи, згорток фольги з вмістом порошкоподібної речовини світло-коричневого кольору масою 1,5867 грама, вміст героїну в якій становить 0,056 грама, обіг якого заборонено, вміст моноацетилморфіну – 0,0065 грама та ацетил кодеїну – 0,0019 грама, обіг яких обмежено. Вказану речовину ОСОБА_2 незаконно зберігав при собі та о 15 годині цього ж дня збув ОСОБА_3
ОСОБА_4 цього 29 травня 2009 року, в після обідній час, ОСОБА_2 попередньо обумовивши місце передачі наркотичного засобу з ОСОБА_3, повторно незаконно придбав з метою збуту у невстановленої досудовим слідством особи згорток фольги, в якій містилася порошкоподібна речовина світло-коричневого кольору масою 4,6879 грама, вміст героїну в якій становить 0,4058 грама, обіг якого заборонено, вміст моноацетилморфіну становить 0,0534 грама та ацетил кодеїну – 0,281 грама, обіг яких обмежено. Вказану речовину ОСОБА_2 незаконно зберігав при собі та о 19 годині цього ж дня збув ОСОБА_3
На вирок суду засуджений подав апеляцію, в якій, не погоджуючись з висновками суду щодо оцінки його дій і, вважаючи вирок незаконним, просить вирок змінити, а його дії кваліфікувати за ст.309 України і призначити йому покарання із застосуванням положень ст.ст.75,76 КК України, а якщо це не можливо, то застосувати до нього положення ст.69 КК України і призначити йому покарання більш м"яке, ніж передбачено законом.
В обґрунтування апеляції покликається на те, що суд першої інстанції постановив упереджене рішення, не врахувавши тієї обставини, що він на досудовому слідстві давав показання про те, що наркотичну речовину він придбавав для особистого вживання. А ОСОБА_3 невідомо з яких причин просив його придбати йому наркотичний засіб.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2 на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції - без задоволення, обговоривши наведені в апеляції доводи й дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, вчиненому за обставин, описаних у вироку, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Твердження засудженого про те, що він не вчиняв злочину, поставленого йому у вину, не беруться до уваги колегією суддів. Адже судом першої інстанції було всесторонньо і об’єктивно досліджено і перевірено зібрані по справі докази і дано правильну юридичну оцінку діянням засудженого.
Так, висновок суду про вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України ґрунтується на доказах, яким дано оцінку у вироку:
на оголошених у судовому засіданні показаннях свідків-працівників міліції, які затримувати підсудного 29.05.2009 року: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (а.с.70-74, 82) і підтвердили факт затримання на площі Петрушевича у м. Львові ОСОБА_2 після збуту останнім наркотичного засобу, доставку його у Личаківський РВ та вилучення у нього 4 500 гривень, виданих для проведення оперативної закупки наркотиків;
на показаннях підсудного в судовому засіданні, якими підтверджено показання цих свідків;
на оголошених у судовому засіданні показаннях свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, про їхню участь в якості понятих при отриманні громадянином ОСОБА_3 грошей в сумі 1 000 грн. 27.05.2009 року та в сумі 4 500 грн. 29.05.2009 року для проведення оперативної закупки наркотичного засобу, при слідуванні разом з працівниками міліції за ним, при спогляданні за особою, яка збувала наркотики. Про свою присутність при добровільній здачі громадянином ОСОБА_3 27.05.2009 року та 29.05.2009 року наркотичного засобу, який при цьому пояснив про придбання його у особи на вул. Зеленій і на пл. Петрушевича у м. Львові. Про процедуру опечатування наркотичного засобу та поміщення в пакети, які в подальшому були предметом дослідження експертом. Показаннях свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, понятих при вилученні у підсудного 29.05.2009 року грошових купюр, в тому числі і тих, які згідно з протоколом огляду грошових купюр від 29.05.2009 року видавались громадянину ОСОБА_3 для проведення оперативної закупки наркотичних засобів (а.с.50-52);
на оголошених у судовому засіданні показаннях свідка ОСОБА_3 про те, що він придбавав 27.05.2009 року та 29.05.2009 року з метою проведення оперативної закупки наркотичних засобів у підсудного ОСОБА_2 порошкоподібної речовини світло-коричневого кольору із вмістом героїну відповідно в кількості відповідно 1,5867 г за 1 000 грн. та 4,6879 г за 4 500 грн. (а.с.49);
висновку фізико-хімічної експертизи № 3/604 від 01.07.2009 року, згідно з яким у зданих ОСОБА_3 згортках фольги міститься героїн, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, в першому згортку маса героїну становить 0,056 г, в другому – 0,4058 г (а.с.97-98).
Оцінюючи показання підсудного про те, що наркотичний засіб двічі збував іншій особі, аніж вказаній в обвинуваченні, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що така позиція є виключно правом підсудного і приймається судом як фактично повне визнання вини у вчиненому. При цьому враховано, що у справі наявні матеріали оперативно-розшукових заходів у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, із змісту яких вбачається, що за наявності інформації про збут наркотичних засобів підсудним, з метою припинення злочинної діяльності були розроблені відповідні оперативно-розшукові заходи, що включають наявність постанов від 11 березня 2009 року про проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів у підсудного (а.с.4-5, 15-16), протоколів огляду грошових купюр від 27.05.2009 року та від 29.05.2009 року (а.с.6, 18), протоколів огляду та вилучення наркотичних засобів у громадянина ОСОБА_3 від 27.05.2009 року та від 29.05.2009 року (а.с.10, 23), які останній добровільно здав, протоколу огляду та вилучення у підсудного грошових коштів від 29.05.2009 року (а.с.22). Ці процесуальні документи, в тому числі, включали заздалегідь отримання та описання коштів, для передачі підсудному, в присутності понятих, що підсудний незаконно первинно сам придбав, а в подальшому збував за плату наркотичні засоби. Тому наведені вище пояснення ОСОБА_2 щодо даних про особу, яка придбала у нього у двох випадках наркотичні засоби - не впливає на обсяг, суть обвинувачення та кваліфікацію злочинних дій підсудного.
Колегія суддів вважає, що покарання засудженому, призначене судом з дотриманням вимог ст.65 КК України: відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину /згідно з ч.5 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст.307 КК України, є тяжким/ обране у розмірі ближчому до мінімального, що передбачений санкцією статті обвинувачення, з врахуванням особи засудженого та з врахуванням пом’якшуючих та обтяжуючих обставин.
Колегія суддів не знаходить підстав для застосування до засудженого положень ст.69 КК України.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду є обґрунтованим, а тому підстав для задоволення апеляції засудженого немає.
Відповідно до ст. 93 КПК України суд, приймаючи рішення по суті, має вирішити питання про відшкодування судових витрат.
Як вбачається із оскарженого вироку та матеріалів справи /а.с.96,100,103,105/, суд рішення про відшкодування судових витрат не приймав.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає за потрібне зобов’язати суд у порядку ст.ст.409,411 КПК України вирішити питання відшкодування судових витрат.
Керуючись ст.ст.365,366,367 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Вирок Личаківського районного суду м. Львова від 27 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 – без задоволення.
Суду першої інстанції вирішити в порядку ст.ст.409,411 КПК України питання відшкодування судових витрат.
Головуючий:
Судді: