ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8988/13 08.07.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київгаз»

до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація 110 Голосіївського району»

про стягнення 108 240,73 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

від позивача: не з»явився

від відповідача: Бардаш О.В. за дов. № 4 від 03.01.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація 110 Голосіївського району» суму заборгованості в розмірі 108 240,73 грн..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2013р. порушено провадження у справі № 910/8988/13, призначено розгляд справи на 31.05.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2013 року виправлено в ухвалі про порушення провадження у справі технічну описку в частині зазначення дати та часу розгляду справи, розгляд справи призначено на 10.06.2013 року о 15:05 годині.

30.05.2013 року представником позивача подано до відділу діловодства суду заяву, відповідно до якої просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 94 009,18 грн., інфляційні втрати в сумі 6 963,89 грн., 3% річних в сумі 7 267,66 грн..

07.06.2013 року представником відповідача подано до відділу діловодства суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 70 431,70 грн. основного боргу.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 08.07.2013 р. та за відсутністю представника позивача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеному у відзиві на позовну заяву.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 08.07.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010 року між Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна організація 110 Голосіївського району» та Публічним акціонерним товариством «Київгаз» було укладено Договір на постачання природного газу № 190401.

Предметом договору є постачання природного газу, технічне обслуговування і ремонт газопроводів, газового обладнання житла, яке знаходиться на балансі або в оперативному розпорядженні одержувача, перелік якого зазначається в додатку № 1 до договору та їх оплата.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 Договору постачальник зобов'язався постачати природний газ мешканцям квартир в будинках, зазначених в додатку № 1 до договору; у встановлені строки проводити технічне обслуговування внутрішньо будинкових газопроводів, що належать одержувачу, і газового обладнання, підключеного до цих газопроводів; виконувати ремонт та заміну газового обладнання, відключати і підключати газові прилади згідно заявки населення та попередньої оплати цих робіт одержувачем; щомісячно пред'являти одержувачу платіжні вимоги-доручення для оплати ним нарахованої суми оплати за спожитий мешканцями квартир природний газ; за послуги по збору, зарахуванню та розщепленню платежів мешканців квартир за спожитий природний газ сплачувати платіж згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Пунктами 2.9, 2.10, 2.12 Договору визначено, якщо одержувач користується послугами ГІОЦ КМДА з розщеплення платежів, що місячно, до 10 числа наступного за звітним місяця, забезпечувати надходження до транзитного рахунку ГЮЦ грошових коштів мешканців квартир - безпосередніх споживачів газу за діючими тарифами по єдиних розрахункових книжках платників комунальних послуг. Якщо одержувач не користується послугами ГІОЦ КМДА з розщеплення платежів, щомісячно, до 10 числа наступного за звітним місяця, перераховувати на рахунок постачальника суму, яку сплатили мешканці квартир за спожитий природний газ. Суми коштів, які надійшли від уповноважених установ та організацій по відшкодуванню втрат за надання пільг та субсидій з оплати природного газу перераховувати постачальнику протягом 3-х банківських днів з дня отримання. Щоквартально проводити звірку розрахунків за газ та надані послуги.

На виконання умов договору в період з квітня 2010 року по грудень 2010 року, позивач передав, а відповідач прийняв природний газ, про що свідчать Акти передачі-приймання природного газу, підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень, наявні в матеріалах справи.

Згідно форми 5/1 КП «ГІОЦ» за квітень-грудень 2010 року та січень 2011 року на рахунок позивача було зараховано 470 646,66 грн..

З листів відділу субсидій та пільг управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації вбачається, що відділом субсидій та пільг шляхом зарахування на розрахунковий рахунок позивача коштів у розмірі 50 492,32 грн. було зменшено суму заборгованості по нарахованих населенню пільгах та субсидіях за спірний період.

Відповідно до Актів приймання виконаних робіт (послуг) за травень - грудень 2010 року, січень 2011 року, підписаних сторонами та скріплених печатками без зауважень, роботи по збору платежів за газ виконані відповідачем у повному обсязі на загальну суму 28 041,26 грн..

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивачем за спірний період згідно умов договору нарахована сума в розмірі 572 757,72 грн., відповідачем сплачено 549 180,24 грн. (зараховано на рахунок по формі 5/1 КП «ГІОЦ», пільги та субсидії, знижка)

Позивач зазначає, що на день розгляду спору основний борг відповідача перед позивачем за Договором становить 94 009,18 грн..

Відповідач зазначені позовні вимоги не визнає, та зазначає, що сума заборгованості перед позивачем становить 23 577,48 грн..

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу визначено, що договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що у відповідача наявна заборгованість в розмірі 23 577,48 грн., в цій частині позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 70 431,70 грн., оскільки розмір належним чином недоведений та документально непідтверджений.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 6 963,89 грн., 3% річних 7 267,66 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що ні позивач, ні відповідач не надали суду належних доказів сплати із зазначенням дат оплати за спожитий природний газ, в зв'язку з чим встановити періоди заборгованості відповідача за невиконання грошового зобов'язання за даним договором не є можливим, то за таких обставин, суд визнає розрахунки позивача в цій частині необґрунтованими, а позовні вимоги таким, що не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів сплати боргу у повному обсязі і не навів підстав для звільнення його від зазначеного обов'язку.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками позивача та відповідача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 23 577,48 грн.

З огляду на часткове задоволення позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація 110 Голосіївського району» (юридична адреса: 03028, м. Київ, проспект Науки, 11, код ЄДРПОУ 26408187) на користь Публічного акціонерного товариства «Київгаз» (01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе, 4-б, код ЄДРПОУ 03346331), основний борг за поставлений природний газ у сумі 23 577 (двадцять три тисячі п'ятсот сімдесят сім) грн.. 48 коп., судовий збір у розмірі 471 (чотириста сімдесят одна) грн.. 61 коп..

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 09.07.13 р.

Суддя Є.Ю. Шаптала