ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-65/6116-2012-19/534-2012 30.01.13
за позовною заявою Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго",
до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України",
про визнання договору укладеним
за участю представників:
від позивача : Бабіч О.О. - за дов. № 262/02 від 02.02.2012 р.
від відповідача :Ткаченко Р.Ю. - за дов. № 258/10 від 14.12.2012 р.
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду м. Києва звернулось Міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" з позовом до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання укладеним договору про списання заборгованості між Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" та Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, порушуючи норми чинного законодавства України, безпідставно відмовляється від укладення договору про списання заборгованості по штрафним санкціям.
Посилаючись на Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та постанову Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. № 894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", позивач вважає, що вказана сума заборгованості підлягає списанню шляхом зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії.
У позові Міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" просить суд зобов'язати Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" укласти договір про списання заборгованості на умовах, викладених в проекті № 472/01 від 24.02.2012 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2012 року позовні вимоги задоволені повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2012 року рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2012 року залишено без змін.
Постановою Вищого Господарського суду України від 21.11.2012 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2012 року та рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2012 року скасовано, справу направлено на новий розгляд.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2012 року порушено провадження у справі № 5011-65/2116-2012-19/534-2012, розгляд справи призначено на 12.12.2012 року.
12.12.2012 року по справі оголошено перерву до 16.01.2013 року.
16.01.2013 року по справі оголошено перерву до 30.01.2013 року.
У судовому засіданні представник позивача 30.01.2013 року позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив, подав відзив у якому зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає встановленим законодавством способам захисту прав та інтересів, та є прямим втручанням у господарську діяльність ДК "Газ України".
Крім того, положення Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та Постанови КМУ від 08.08.2011р. № 894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" не містять прямої вказівки щодо безумовного списання заборгованості за природний газ, а отже, в силу загальних засад та принципів господарювання ДК "Газ України" не зобов'язана вчиняти будь-які дії без власної на те згоди.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 30.01.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
23.09.2009 р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (покупець) був укладений договір № 06/09-730-ТЕ-34 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання відповідно до якого постачальник зобов'язувався передати покупцю у власність природний газ за наявності його обсягів за період з жовтня 2009 року по вересень 2010 року, а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити природний газ.
У зв'язку із невиконанням за вказаним договором поставки позивачем своїх зобов'язань по сплаті за спожитий природний газ Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення заборгованості.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.07.2011 р. у справі № 6/5025/475/11 позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" про стягнення 22 425 063,06 грн. заборгованості задоволено частково, стягнуто з останнього 1 417 165,66 грн. заборгованості по пені, 1 753 823,50 - інфляційних втрат, 609 792,88 грн. - 3% річних, що були нараховані за прострочення виконання зобов'язання по сплаті за поставлений природний газ у періоді з жовтня 2009 року по вересень 2010 року. Рішення господарського суду набрало чинності 17.07.2011 року.
Оскільки, відповідно до положень п. 2.2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" вказана сума підлягала списанню, позивач супровідними листами № 4857/01 від 28.10.2011 р., № 5062/02 від 21.11.2011 р. та № 472/01 від 24.02.2012 р. направив на адресу відповідача проекти договорів про списання заборгованості. Вказані проекти договорів були відповідачем отримані, але залишені без відповіді та задоволення.
Зазначені фактичні обставини встановлені судом та не заперечуються сторонами. Спір в даній справі виник з приводу наявності (відсутності) підстав для визнання договору про списання заборгованості укладеним.
Вирішуючи спір в даній справі та перевіряючи доводи сторін, суд виходив з такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства, ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".
Статтею 2 вищезазначеного Закону передбачений вичерпний перелік заборгованостей, що підлягають списанню.
Так, пунктом 2.2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" передбачено, що на умовах, визначених цим Законом, підлягає списанню, зокрема, заборгованість за природний газ (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997року по 1 січня 2011року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
Згідно п. 2.5 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року № 897 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", що набрав чинності 27.08.2011 року. Вказаний Порядок визначає механізм списання заборгованості за природний газ та електричну енергію по кожному виду заборгованості, передбаченої законом, зокрема, із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, встановлених судовими рішеннями.
Так, пунктом 7 Порядку передбачено, що заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.
Судом встановлено, що за результатами комісії по списанню заборгованості за спожитий природний газ, створеною позивачем, 07 вересня 2011 року складено протокол про проведення списання заборгованості за спожитий природний газ перед відповідачем у сумі 10 668 111,61 грн.
Позивачем листом від 08 вересня 2011 року за вих.. № 3642/01 на адресу відповідача був направлений протокол, згідно якого повинен був провести списання заборгованості в розмірі визначеному у протоколі.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом діяльності МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" є розподілення та постачання (реалізація) електричної енергії, тобто, дія Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" поширюється на підприємство позивача.
Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" набрав чинності 04 червня 2011 року.
З процесуальних документів господарського суду Хмельницької області, наявних в матеріалах даної справи, вбачається, що провадження по справі про стягнення заборгованості з позивача було порушено 16.03.2011 року, а рішення по даній справі набрало законної сили 17.07.2011 року (тобто до набрання чинності Законом рішення не вступило в законну силу).
Заборгованість по пені в сумі 1 417 165,66 грн., інфляційних втрат в сумі 1 753 823,50 грн., 3% річних в сумі 609 792,88 грн. була нарахована позивачу за прострочення виконання зобов'язання по сплаті за поставлений природний газ у період з жовтня 2009 року по вересень 2010 року.
Станом на 04.06.2011 року стягнута судом заборгованість МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" не сплачена.
Отже, виходячи з наведених правових норм та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що у позивача настали всі умови для списання заборгованості, передбачені законом.
Заперечення відповідача з приводу відсутності вказівки щодо безумовного списання заборгованості за природний газ та необхідності згоди ДК "Газ України" на списання зазначеного боргу суд відхиляє. Відповідно до ст. 7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами, а згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" не передбачає отримання згоди ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на списання заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), про що зазначено у п. 2.2 Закону, положення якого є обов'язковими до застосування та не залежить від волі підприємства-кредитора.
Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
У даному випадку суд зазначає, що відповідно до п. 7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, що був прийнятий з метою реалізації Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", заборгованість зі штрафних та фінансових санкцій, що встановлена судовими рішеннями, визначається у відповідних договорах, які укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.
Відповідно до приписів статей 113, 117 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який в межах своєї компетенції видає нормативні акти у формі постанов, які є обов'язковими до виконання. Постановою затверджуються положення, коли суспільні відносини потребують нормативно правового врегулювання, та які містять, зокрема, нормативні положення, правові норми, конкретні правила поведінки суб'єктів суспільних відносин, що становлять предмет правового врегулювання цією постановою.
На підставі викладеного суд робить висновок, що обов'язковість укладення договору на списання заборгованості за спожитий газ передбачений спеціальним законодавством, яке регулює конкретні правовідносини (в даному випадку - спірні), а тому до уваги приймається спеціальний для сторін закон, що регулює порядок списання заборгованості, що був прийнятий і введений в дію 04.06.2011 року.
З огляду на вказане суд не приймає доводи відповідача у справі, який посилаючись на ст. 179 ГК України, вважає, що ДК "Газ України" не зобов'язана укладати договори на списання заборгованості.
Щодо невірно обраного позивачем способу захисту, на чому наполягав відповідач, суд зазначає, що згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав; встановлення, зміни та припинення господарських правовідносин.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Частиною 4 ст. 181 ГК України встановлено, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Як вже встановлено судом, у жовтні-листопаді 2011 року позивач звертався до відповідача з листами щодо укладення договору про списання заборгованості за природний газ з наданням проекту договору. Однак, звернення позивача залишились без відповіді.
Згідно із ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Дія Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» поширюється на сторін спору, відповідно до п. 2.5 заборгованість, що виникла у позивача за спожитий природний газ та визначена рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.07.2011 року підлягає списанню, тому обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання договору укладеним, коли обов'язковість його укладення витікає із закону, не суперечить вимогам діючого законодавства та відповідач помилково зазначає у своїх запереченнях на позов, що визнання укладеним договору не призведе до поновлення порушених прав позивача.
Крім того, суд не приймає до уваги твердження відповідача, що визнання укладеним договору про списання заборгованості є втручанням в його господарську діяльність як суб'єкта господарювання, оскільки таке твердження не узгоджується із встановленими обставинами справи та вищенаведеними висновками суду.
З урахуванням наведеного, вимоги позивача щодо визнання укладеним договору між Дочірньою компаніє "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" про списання заборгованості з пені, штрафних санкцій та фінансових санкцій за договором № 06/09-730 ТЕ-34 від 23.09.2009 р. у сумі 3 780 782,04 грн. на умовах, викладених в проекті № 472/01 від 24.02.2012 року, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання укладеним договору про списання заборгованості задовольнити.
Визнати укладеним договір між Дочірньою компаніє "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) та Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (29009, м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, ідентифікаційний код 03356571) про списання заборгованості з пені, штрафних санкцій та фінансових санкцій за договором № 06/09-730 ТЕ-34 від 23.09.2009 р. у сумі 3 780 782,04 грн. на умовах, викладених в проекті Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" № 472/01 від 24.02.2012 року.
Стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (29009, м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, ідентифікаційний код 03356571) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 30 січня 2013 року.
Повний текст рішення підписаний 05 лютого 2013 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Є.Ю. Шаптала