ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4120/13 12.06.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Теодосія"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про стягнення заборгованості 1 656 873,40 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

від позивача: Большакова А.А. за дов. № 1/Д від 03.01.2013 року

від відповідача: Халіна А.О. за дов. № 14-351 від 16.03.2013 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Теодосія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення заборгованості 1 656 873,40 грн..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2013р. порушено провадження у справі № 910/4120/13, призначено розгляд справи на 25.03.2013 року.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2013р. №152-р "Про перенесення робочого дня у зв'язку з подоланням наслідків стихійного лиха, що сталося 22-23 березня 2013 року у Київській області та м. Києві" та наказу Голови суду від 25.03.2013 р. № 85-К за графіком п'ятиденного робочого тижня з вихідними днями в суботу та неділю перенесено в 2013 році робочий день з понеділка 25 березня - на суботу 13 квітня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 року відповідно до розпорядження КМУ від 25.03.2013 р. № 152-р призначено розгляд справи на 19.04.2013 року.

За розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 19.04.2013 року з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу № 910/4120/13 передано для розгляду судді Головіній К.І. у зв'язку з перебуванням судді Шаптала Є.Ю. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2013 року справу прийнято до провадження судді Головіної К.І., розгляд справи призначено на 22.05.2013 року.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення може прийматися тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку. В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи, з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді, слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

За розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойко Р.В. від 17.05.2013 року справу передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю., у зв'язку з виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2013 року справу прийнято до провадження судді Шаптала Є.Ю..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2013 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 12.06.2013 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на задоволенні повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 12.06.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2010 року між НАК «Нафтогаз України» (Замовник) та Закритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Теодосія» (Виконавець) було укладено Договір № 14/48/10 про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами.

Відповідно до п.1.1 Договору за завданням замовника виконавець зобов'язується прийняти природний газ замовника в пунктах приймання - передачі газу (газорозподільних станціях на магістральних трубопроводах та/або пунктах виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України) і про транспортувати газ системою газопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користування виконавця до пунктів призначенні (вхідної запірної/відключаючої) арматури газопроводів та/або ГРП споживача, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги (п. 1.3 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги замовнику з транспортування природного газу в 2010 році в обсязі до 20 000 тис.куб.метрів.

Сторонами визначено, що факт надання послуг з транспортування газу споживачем оформлюється замовником і виконавцем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з транспортування газу (п. 4.1 Договору).

У пункті 5 Договору, сторони визначили тариф на послуги з транспортування газу.

Відповідно до п. 6.2 Договору, оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється замовником на підставі рахунку-фактури в розмірі вартості послуг, що були надані виконавцем у звітному місяці транспортування газу, протягом 20 банківських днів з дати підписання акту приймання - передачі.

Поясненнями позивача, поданим ним розрахунком, проведеним в частині розміру основного боргу відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, на підставі актів приймання-передачі послуг з транспортування газу у період з 01.01.2010 року 31.12.2010 року, стверджує факт надання позивачем відповідачу протягом січня-грудня 010 року послуг з транспортування 14 889,23 тис.куб.м. природного газу вартістю 1 774 937,01 грн..

Вищевказані акти приймання-передачі послуг відповідачем не підписані. При цьому були надані йому позивачем на виконання умов п. 4.1, 4.4 Договору листом № 349 від 15.04.2011 року

Обсяги транспортованого газу відповідають тим, що зазначені у реєстрах обсягів реалізації газу з ресурсів відповідача, складених позивачем із ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", яка здійснювала продаж природного газу з ресурсу відповідача, та актах приймання-передачі природного газу, укладених між сторонами по справі на виконання договору поставки природного газу між ними, актах про фактичне споживання природного газу між позивачем та кінцевими споживачами за спірний період, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Оплату наданих послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами відповідач здійснив частково за січень 2010 року в розмірі 306 968,98 грн..

Оскільки, відповідач не в повному обсязі виконав умови Договору щодо оплати отриманих послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу 1 467 968,03 грн., інфляційні втрати в розмірі 111 565,57 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 77 339,80 грн..

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ст.. 903 ЦК України.

Відповідно до п. 6.2 Договору, оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється замовником на підставі рахунку-фактури в розмірі вартості послуг, що були надані виконавцем у звітному місяці транспортування газу, протягом 20 банківських днів з дати підписання акту приймання - передачі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки, відповідачем не проведено оплату в повному обсязі згідно умов договору, суд дійшов висновку, що останнім порушено умови Договору та вищевказаних норм ЦК, тобто виконав зобов'язання неналежним чином.

Вимога позивача про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 1 467 968,03 грн. визнається судом законною, обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Згідно надано позивачем розрахунку 3% річних від простроченої суми, останнім вірно проведеного розрахунок суми, тому вимога позивача про стягнення 3% річних за період з 14.05.2011 року по 22.02.2013 року у сумі 77 339,80 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 111 565,57 грн. за весь час прострочення платежу.

Слід зазначити, що при нарахуванні інфляційних втрат позивачем допущено помилку.

Відповідно до Листа ВСУ №62-97р від 03.04.1997 р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», у випадках якщо відшкодуванню підлягає сума, яка складається із внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються.

Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 посилаючись на судову практику та рекомендації ВСУ № 62-97 р від 03.04.1997 року роз'яснює, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідно місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього м'ясця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням одного місяця.

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА: Закон Еліт 9.1.5» судом встановлено, що інфляційне збільшення суми становить 1 465,03 грн..

Таким чином у задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 110 100,54 грн. слід відмовити.

Таким чином, позов визнається судом законним, доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 525,526, 549, 901,903, ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код: 20077720) на користь Приватного акціонерного товариства «Теодосія» (02068, м. Київ, вул.. А. Вербицького, 1, ідентифікаційний код: 30689644) суму основного боргу в розмірі 1 467 968 (один мільйон чотириста шістдесят сім тисяч дев'яносто шістдесят вісім) грн.. 03 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 465 (одна тисяча чотириста шістдесят п'ять) грн. 03 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 77 339 (сімдесят сім тисяч триста тридцять дев'ять) грн.. 80 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 30 935 (тридцять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 46 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 17.06.2013 року

Суддя Є.Ю. Шаптала