Справа № 2а-66 2009 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ
5 лютого 2009 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
Головуючого - судді -Гончарової І.М.
При секретарі - Єрмоловій А.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за речове майно та недоплати грошового забезпечення, -
В с т а н о в и в:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, зазначивши в ньому, що відповідно наказу № 8 від 14 січня 2008 року командира військової частини НОМЕР_1 її було звільнено з військової служби у відставку за підпунктом «в» п.85 (за станом здоров»я) Положення про проходження військової служби солдатами (матросами), сержантами і старшинами Збройних Сил України та виключено із списків особового складу частини з 24 лютого 2008 року.
На момент звільнення їй не виплатили грошову компенсацію за речове майно в сумі 9107,40 коп., а також недоплачене грошове забезпечення в сумі 1964,14 грн. ( надбавка за безперервну службу за період з травня 2003 року по лютий 2005 року, яка виплачувалась в розмірі 5-10 відсотків замість належних 30, крім листопада-грудня 2003 року та жовтня-грудня 2004 року).
Просить стягнути з військової частини НОМЕР_1 на свою користь компенсацію за речове майно в сумі 9107, 40 коп. і недоплату належного їй грошового забезпечення в сумі 1964 , 14 грн.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі, підтвердивши обставини, які викладені в позові.
Представник в/ч НОМЕР_1 позовні вимоги не визнав. Пояснив, що дія п.2 ст.9-1 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей” зупинена згідно із законом України „Про деякі міри по економії бюджетних коштів від 17 лютого 2000 року”, тому позивачці не виплачена грошова компенсація -за речове майно. З приводу недоплату надбавки за безперервну службу пояснив, ОСОБА_1 отримувала надбавку за безперервну службу в розмірах і на підставі розпорядження Міністра оборони України на відповідний період.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивачку ОСОБА_1. звільнено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14 січня 2008 року № 8 з військової служби у відставку відповідно до підпункту «в» п.85 ( за станом здоров»я) Положення про проходження військової служби солдатами (матросами), сержантами і старшинами Збройних Сил України, а з 24 лютого 2008 року вона виключена із списків особового складу частини.
Законом України ”Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” передбачено, що військовослужбовці під час проходження служби одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за їх бажанням - грошову компенсацію замість них.
Дана норма регулює питання виплати компенсацій військовослужбовців за ці види забезпечення під час проходження ними служби та відповідно до Закону України „Про деякі міри по економії бюджетних коштів” була призупинена саме для цієї категорії військовослужбовців.
Разом з тим, в положенні про забезпечення військовослужбовців Збройних Сил речовим майном у мирний час” затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1135 від 2 2липня 1998 року зазначається, що при звільненні військовослужбовців з ними проводиться розрахунок згідно з законодавством, а пункт 28 цієї постанови передбачає, що військовослужбовці звільнені з військової служби у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання у військовій частині наказу про звільнення. Дана норма, як прямо зазначається в вищезазначеній постанові поширюється саме на військовослужбовців які були звільнені.
За таких обставин відмова військової частини в задоволенні вимог позивачки про виплату заборгованості грошової компенсації за речове майно суперечить чинному законодавству, а тому вимога позивачки в частині стягнення заборгованості грошової компенсації в сумі 9107 грн.40 коп. за речове майно підлягає задоволенню.
Наявність зазначеної в позові заборгованості по грошовому забезпечення в сумі 1964, 14 грн. не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, так як граничні розмірі надбавки за безперервну військову службу понад 5 років складають до 10%; понад 10 років - до 30%; понад 15 років - до 50%; понад 20років - до 70%; понад 25 років - до 90%, що встановлено Указом Президента України від 05.05.2003 р. № 389. Ці розміри не є обов'язковими для нарахування, а відповідно до положень цього Указу міністру оборони надано право встановлювати такі надбавки в межах асигнувань , які затверджуються Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік на утримання Збройних Сил України. Розмір надбавки за безперервну службу встановлюється виходячи з наявного фонду грошового забезпечення за рішенням Міністра оборони України.
На підставі викладеного, керуючись ст..9-1 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Законом України „Про деякі міри по економії бюджетних коштів”, Положенням „Про забезпечення військовослужбовців Збройних Сил речовим майном у мирний час”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 22 липня 1998 року № 1135, Указом Президента України від 05.05.2003 р. № 389 ст.ст.10, 11, 86, 159-162 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з військової частини А - НОМЕР_1на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне їй речове майно в сумі 9107 грн. 40 коп.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського Апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці шляхом подачі заяви в 10-ти денний термін з дня проголошення постанови , та шляхом подачі після цього в 20-ти денний термін апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Головуючий - суддя ГОНЧАРОВА І.М.