Справа № 206/3182/2012

Провадження №11/772/295/2013 Категорія: кримінальна

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1                                                             

Доповідач Пасько Д. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого-судді: Паська Д.П.

Суддів: Аліфанова Ю.Б., Пікановського Б.В.

За участю прокурора: Кузьміна С.В.

Захисників: ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Потерпілого ОСОБА_4 та його представника адвоката ОСОБА_5

Засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7

розглянула 14 березня 2013 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями прокурора зі змінами, потерпілих і адвоката в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Вінницького міського суду від 22 листопада 2012 року, яким

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимий

засуджений за ст. 119 ч. 1 КК України на три роки обмеження волі;

- за ст. 296 ч. 2 КК України на два роки обмеження волі.

Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України остаточне покарання ОСОБА_6 призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді трьох років обмеження волі.

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

не судимий

засуджений за ст. 296 ч. 2 КК України на три роки обмеження волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку два роки не вчинить нового злочину.

Відповідно до положень ст. 76 КК України на ОСОБА_7 покладено обов'язки на протязі іспитового строку повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_8 моральну шкоду по двадцять тисяч гривень кожному.

Вирішено питання з речовими доказами.

Як зазначено у вироку місцевого суду, підсудний ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він 15.12.2011 року приблизно о 2-й годині у м. Вінниці біля приміщення торгівельного супермаркету «Гаманець», що знаходиться по проїзду Станіславського, 7 під час вчинення хуліганських дій умисно наніс ОСОБА_9 удар кулаком правої руки в область голови, від чого ОСОБА_9 упав та вдарився потиличною частиною голови об заасфальтовану ділянку та отримав черепно-мозкову травму, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечна для життя в момент заподіяння і яка 20.12.2011 р. потягнула смерть потерпілого.

Крім того, продовжуючи хуліганські дії ОСОБА_6 наніс удари потерпілому ОСОБА_10 ногами та руками в різні частини тіла, заподіявши легкі тілесні ушкодження, а потім спільно з ОСОБА_7 з хуліганських спонукань побили потерпілого ОСОБА_11, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

В апеляції прокурора зі змінами ставиться питання про скасування вироку у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засуджених внаслідок м'якості, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону і про направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд.

Своє прохання прокурор мотивує тим, що, на його думку, місцевий суд при постановленні вироку не дотримався положень ст. 334 КПК України 1960 р., оскільки мотивувальна частина вироку не містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним з зазначенням, крім іншого, мотивів злочину. Проте, замість цього суд зазначив, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні діянь, вказаних у вироку, а мотив вчинення ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, не вказано.

Прокурор також вважає, що судом у мотивувальній частині вироку допущені істотні суперечності, оскільки дії засуджених кваліфіковані за ч. 2 ст. 296 КК України як хуліганство, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, проте в обвинуваченні судом не описано наявність в їхніх діях даних кваліфікуючих ознак.

Крім того, прокурор вважає, що призначаючи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покарання, суд не врахував, що вони перебували в стані алкогольного сп'яніння, що умисні злочини супроводжувалися особливою зухвалістю, а це свідчить про підвищену суспільну небезпечність обох засуджених.

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_8 в своїх апеляціях ставлять питання про скасування вироку міського суду як незаконного та постановлення нового вироку, яким ОСОБА_6 призначити більш суворе покарання у виді позбавлення волі та задовольнити цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди в більшому розмірі.

Своє прохання потерпілі мотивують тим, що, на їх думку, призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд безпідставно не взяв до уваги, що одразу після вчинення злочину щодо ОСОБА_9 ОСОБА_6 наніс тілесні ушкодження ще й потерпілим ОСОБА_10 і ОСОБА_11, які намагалися надати хоча б якусь допомогу ОСОБА_9, що він не визнавав своєї провини, а тому судом невірно враховано як пом'якшуючі покарання ОСОБА_6 обставини – щире розкаяння та активне сприяння розкриттю злочину. Відшкодував він матеріальну шкоду, на їх думку, лише з метою пом'якшити покарання. На момент вчинення злочину ОСОБА_6 перебував у стані алкогольного сп'яніння, але ця обставина судом безпідставно не була визнана за обтяжуючу покарання. Не враховано судом і тяжкість наслідків, які наступили від злочинів, вчинених ОСОБА_6

Крім того, потерпілі вважають, що суд невірно вирішив і їх цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, задовольнивши його в надто малому розмірі.

В апеляції адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_6 ставиться питання про зміну вироку в частині призначеного покарання та застосування до ОСОБА_6 положень ст. ст. 75, 76 КК України.

Своє прохання адвокат мотивує тим, що, на його думку, призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд допустив неправильне застосування кримінального закону, що потягло за собою призначення несправедливо суворого покарання, зокрема, суд не досить повно врахував, що ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував матеріальну шкоду, що відноситься до обставин, які пом'якшують покарання, що не взята до уваги та обставина, що злочини, за вчинення яких засуджено ОСОБА_6, відносяться до злочинів середньої тяжкості, а ініціатором конфлікту був не ОСОБА_6, а ОСОБА_7

Заслухавши доповідача, виступ прокурора, який підтримав апеляцію зі змінами прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, виступ представника потерпілих, який підтримав їх апеляції, потерпілого ОСОБА_4, який підтримав свою апеляцію та просить не задовольняти інших апеляцій, виступ адвоката ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію, виступ засудженого ОСОБА_6, який підтримав апеляцію свого захисника, засудив свій вчинок і попросив вибачення у потерпілих, виступ адвоката ОСОБА_3, яка просить вирок щодо її підзахисного залишити без змін, виступ ОСОБА_7, який підтримав адвоката, перевіривши матеріали кримінальної справи, провівши судові дебати, надавши останнє слово засудженим, обговоривши доводи, викладені в апеляціях, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція зі змінами прокурора та потерпілих частково обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню, а апеляція адвоката необґрунтована і задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з вироку, при складанні його судом порушені положення ст. 334 КПК України 1960 року, оскільки в ньому відсутнє формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, не вказано мотиву вчинення засудженим ОСОБА_6 злочину, передбаченого ст. 119 ч. 1 КК України, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства.

Судом також допущено неконкретне мотивування своїх висновків щодо кваліфікації дій засуджених за ст. 296 ч. 2 КК України.

Кваліфікуючи їх дії як хуліганство за ознаками особливої зухвалості та виняткового цинізму, суд не розкрив, що саме він визнав ними.

Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі з показань обох засуджених та свідків, які були в обох компаніях, між якими виник конфлікт, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 безпосередньо перед бійкою вживали алкогольні напої.

Проте, судом ця обставина залишена поза увагою і юридичної оцінки їй не дано.

При вирішенні цивільного позову щодо стягнення моральної шкоди суд не зазначив норми матеріального права, на підставі яких він прийняв рішення, та які обставини послугували задоволенню його в тому розмірі, який суд зазначив у вироку.

За таких обставин вирок підлягає скасуванню як незаконний, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого має бути забезпечено виконання положень ст. 22 КПК України 1960 р. щодо повноти, всебічності і об'єктивності з'ясування обставин справи, виявлення як тих обставин, що викривають підсудних, так і тих, що їх виправдовують, а також обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.

У разі доведеності вини підсудних у вчиненні злочинів, що їм інкримінуються, вирок суду має відповідати положенням ст. ст. 333-335 КПК України.

На думку колегії суддів, у випадку, якщо при новому розгляді справи буде доведено вину підсудних у вчиненні інкримінованих їм злочинів за наявності обтяжуючих покарання обставин, то покарання, призначене за даним вироком ОСОБА_6, слід вважати за своїм розміром явно несправедливим внаслідок м'якості.

Крім того, цивільний позов має бути вирішений з посиланням на норми матеріального права з належним мотивуванням прийнятого рішення.

Таким чином, вирок підлягає скасуванню в зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, м'якістю покарання, призначеного ОСОБА_6 та неправильністю вирішення цивільного позову потерпілих на підставі ст. ст. 370 ч. 1, 372 КПК України 1960 р.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 366, 377, 379 ч. 2 КПК України 1960 р. та п.11 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 р., колегія суддів, -

У х в а л и л а :

апеляцію прокурора зі змінами задовольнити частково, апеляції потерпілих задовольнити частково, апеляцію адвоката залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду від 22 листопада 2012 року стосовно ОСОБА_6 і ОСОБА_7 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд але іншим суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Згідно з оригіналом: