Справа № 11-686/11
Справа № 11-686 2011 р.
Категорія: кримінальна
Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач Пасько Д.П.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого-судді: Паська Д.П.
суддів: Дедик В.П., Олексієнка Ю.Г.
за участю прокурора: Кузьміна С.В.
захисника ОСОБА_2
засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянула 6 липня 2011 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією прокурора, яка приймала участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Ладижинського міського суду від 24 грудня 2010 року, яким
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
згідно ст. 89 КК України не судимий
засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на один рік позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 186 КК України на пять років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 296 КК України на два роки позбавлення волі.
Згідно ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_3 призначено у виді позбавлення волі строком на пять років.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком три роки.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покладено обовязки:
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- періодично зявлятися до органу кримінально-виконавчої інспекції на реєстрацію.
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
не судимий
засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 296 КК України на два роки позбавлення волі.
Згідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_4 призначено у виді чотирьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст. ст. 75, 104 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком один рік.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладено обовязки:
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- періодично зявлятися на реєстрацію до органу кримінально-виконавчої інспекції.
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
не судимий
засуджений за ч. 2 ст. 296 КК України на два роки позбавлення волі і відповідно до п. «а»ст. 1 Закону України «Про амністію»від 12.12.2008 року звільнений від відбування призначеного покарання.
Стягнуто на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області судові витрати, повязані з проведенням досліджень та експертиз:
- з ОСОБА_3 – 2002,70 грн.;
- з ОСОБА_4 –669,32 грн.
Як вбачається з вироку міського суду ним встановлено, що 06.07.2008 року близько 24 год. ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у групі, перебуваючи в стані алкогольного спяніння в м. Ладижині Тростянецького району біля магазину «Біла Акація», що розташований по вул. Процишина з хуліганських мотивів з особливою зухвалістю побили ОСОБА_6 і ОСОБА_7, чим заподіяли їм легкі тілесні ушкодження.
Тоді ж ОСОБА_3 і ОСОБА_4 застосовуючи до ОСОБА_6 насильство, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, заволоділи його мобільним телефоном «NOKIA-6300»з сім-картою та грошима на рахунку, а всього на загальну суму 964 грн., після чого згадана група осіб поїхала до м. Гайсина, де вже приблизно о третій годині 30 хвилин біля будинку № 61 по вул. К.Маркса, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, з хуліганських мотивів, з особливою зухвалістю побили потерпілого ОСОБА_8, чим спричинили йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровя.
Тоді ж ОСОБА_3 таємно викрав мобільний телефон ОСОБА_8, гаманець та гроші, заподіявши йому матеріальну шкоду на суму 1009,75 грн.
Крім того, ОСОБА_3 09.12.2009 р. близько 1-ї години ночі в м. Ладижині по вул. П.Кравчика, перебуваючи в стані алкогольного спяніння з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя, відкрито викрав мобільний телефон ОСОБА_9, заподіявши йому матеріальну шкоду на суму 349,51 грн.
В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку стосовно всіх засуджених як незаконного і постановлення нового вироку щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з призначенням покарання без застосування ст. ст. 75, 76 КК України, а стосовно ОСОБА_5 прокурор просить закрити справу на підставі п. «а»ст. 1 та ст. 6 Закону України «Про амністію»від 12.12.2008 р. звільнивши його від кримінальної відповідальності.
На думку прокурора, призначаючи покарання суд не в повному обємі врахував положення ст. ст. 50, 65 КК України щодо мети покарання та загальних засад його призначення, не врахував обставини справи та зухвалість дій засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які до того ж перебували на час вчинення злочинів в стані алкогольного спяніння. За таких обставин застосування до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ст. 75 КК України не відповідає тяжкості скоєних злочинів та особам засуджених внаслідок мякості.
Стосовно засудженого ОСОБА_5 прокурор вважає, що він мав бути звільнений від кримінальної відповідальності, що є несумісним з його засудженням, оскільки справа щодо нього згідно положень ст. 6 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 р . та ст. ст. 6 і 282 КПК України підлягала закриттю.
Заслухавши доповідача, виступ прокурора, який підтримав апеляцію і просить врахувати ту обставину, що попередній вирок щодо засуджених скасовувався Верховним Судом України у звязку з необґрунтованим застосуванням ст. 75 КК України, виступ адвоката, який просить вирок щодо ОСОБА_4 залишити без змін, виступ засудженого ОСОБА_4, який кається у вчиненому та просить врахувати його неповноліття на момент вчинення злочинів, виступ засудженого ОСОБА_3, який просить залишити вирок без змін, провівши судові дебати, надавши останнє слово засудженим, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апелянта колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора частково обґрунтована і підлягає частковому задоволенню.
Визнаючи безпідставне застосування до засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ст. 75 КК України яке ніяким чином у мотивувальній частині вироку суд не обґрунтував, чим порушив положення ст. 334 ч. 2 КПК України та приймаючи до уваги, що суд проігнорував ту обставину, що ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 04.02.2010 року попередній вирок щодо засуджених скасовувався у звязку з безпідставним застосуванням ст. 75 КК України, тобто міський суд не дотримався положень ст. 399 КПК України про обовязковість вказівок касаційної інстанції для суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає можливості постановити новий вирок у звязку з істотними порушеннями норм кримінально-процесуального закону, допущеними міським судом при розгляді даної справи.
Порушивши положення ст. 257 КПК України міський суд не забезпечив безпосередньості дослідження доказів у справі та усності судового розгляду.
Так, ухваливши необхідність дослідити докази в повному обємі, виносячи постанови про привід свідків, які не зявлялися в судове засідання та не прийнявши рішення про неможливість їх явки в судове засідання суд в порушення положень ст. 306 КПК України безпідставно оголосив показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 на частину з яких як на докази вини засуджених зіслався у вироку.
Проводячи судові дебати суд порушив положення ст. 318 ч. 1 КПК України, згідно якої підсудній в судових дебатах виступає останнім. Замість цього після промови прокурора в судових дебатах суд надав слово для виступу засудженим, а вже потім їх захисникам, чого робити не мав права.
Постановлюючи вирок суд не дотримався в повному обємі положень ст. 334 ч. 1 КПК України щодо змісту мотивувальної частини вироку. Зокрема, формулювання обвинувачення, визнанне судом доведеним, є досить нечітким, не зазначено спосіб, яким заподіювалися потерпілим тілесні ушкодження.
Відсутність мотивації застосування ст. 75 КК України та зазначення причин не виконання вказівок Верховного ОСОБА_1 України щодо безпідставності застосування ст. 75 КК України вже зазначалася вище.
Міським судом не зазначено також чому він не застосував до ОСОБА_5 ст. 6 Закону України «Про амністію»та не звільнив його від кримінальної відповідальності, закривши щодо нього справу.
При новому розгляді справи ці недоліки та порушення норм кримінально-процесуального закону мають бути усунуті. Судове слідство повинно бути проведено відповідно до положень Глави 26 КПК України, судові дебати проведені відповідно до ст. 318 КПК України, а у разі доведеності вини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, призначене відповідне покарання з врахуванням вказівок касаційної інстанції щодо безпідставності застосування ст. 75 КК України.
Оскільки з моменту закінчення розслідування справи пройшло багато часу, то бажано, по можливості, поновити характеризуючі підсудних дані.
Стосовно ОСОБА_5 прийняти законне та обґрунтоване рішення про застосування до нього амністії і звільнення від кримінальної відповідальності.
Таким чином, вирок підлягає скасуванню на підставі ст. ст. 370 ч. 1, 371 ч. 1 п. 2 КПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляцію прокурора задовольнити частково.
Вирок Ладижинського міського суду від 24 грудня 2010 року стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд але іншим суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Згідно з оригіналом: