Справа № 11-447/11
Справа №11-447 2011 р.
Категорія:кримінальна
Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач Пасько Д.П.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого-судді: Паська Д.П.
суддів: Олексієнка Ю.Г., Старинця Ю.В.
за участю прокурора: Краєвської Н.Й.
захисника ОСОБА_2
засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
ОСОБА_7
розглянула 27 квітня 2011 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією прокурора, яка приймала участь у розгляді справи в суді першої інстанції на вирок Томашпільського районного суду від 10 березня 2011 року, яким
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
не судимий
засуджений за ч. 2 ст. 292 КК України до позбавлення волі на три роки;
- за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі на пять років;
- за ч. 3 ст. 292 КК України до позбавлення волі на пять років та два місяці;
- за ч. 5 ст. 191 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до позбавлення волі на пять років та вісім місяців без конфіскації майна;
- за ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 364 КК України до обмеження волі на два роки;
- за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 358 КК України до позбавлення волі на строк два роки;
- за ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України до обмеження волі на один рік та шість місяців;
- за ч. 3 ст. 209 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_3 призначено у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
судимий за вироком Жмеринського
міськрайонного суду Вінницької області
за вироком від 27 лютого 2008 року за
ч. 1 ст. 286, ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135,
ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення
волі на строк сім років з позбавленням
права керування всіма видами транспортних
засобів на строк три роки та на підставі
п. «б»ст. 1, статтей 3, 14 Закону України
«Про амністію»від 12 червня 2007 р.
звільнений від відбування основного
покарання у виді позбавлення волі
засуджений за ч. 3 ст. 292 КК України на пять років та один місяць позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 364 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до обмеження волі на два роки без позбавлення права обіймати посади, повязані з адміністративно-господарськими обовязками;
- за ч. 5 ст. 191 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до позбавлення волі на пять років та два місяці без позбавлення права обіймати посади, повязані з адміністративно-господарськими обовязками та без конфіскації майна;
- за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 358 КК України до двох років позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України до обмеження волі на один рік і шість місяців;
- за ч. 3 ст. 209 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України на пять років та три місяці позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з адміністративно-господарськими обовязками на строк один рік та з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_4 призначено у виді позбавлення волі на строк пять років та три місяці з позбавленням права обіймати посади, повязані з адміністративно-господарськими обовязками на строк один рік та з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 72 КК України додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати посади, повязані з адміністративно-господарськими обовязками на строк один рік та конфіскації всього майна, що є власністю підсудного допущені до самостійного виконання.
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
не судимий
засуджений за ч. 2 ст. 292 КК України на три роки позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 185 КК України на пять років позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 292 КК України на пять років та один місяць позбавлення волі;
- за ч. 5 ст. 191 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України на п’ять років та
два місяця позбавлення волі без конфіскації майна;
- за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 358 КК України на два роки позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України до обмеження волі на один рік і шість
місяців;
- за ч. 3 ст. 209 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України на п’ять років та шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш
суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_5 призначено у виді п’яти років і шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_4,
не судимий
засуджений за ч. 2 ст. 292 КК України на три роки позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 185 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України на три роки та
п’ять місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш
суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_6 призначено у виді позбавлення волі на три роки та п’ять місяців.
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_5,
не судимий
засуджений за ч. 2 ст. 292 КК України на три роки позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 185 КК України з застосуванням ч.1 ст. 69 КК України на три роки і п’ять
місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш
суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_7 призначено у виді позбавлення волі на три роки і п’ять місяців.
Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь Філії «Південні магістральні нафтопроводи ВАТ «Укртранснафта»солідарно 36587,75 грн., на відшкодування шкоди, завданої злочинними діями щодо викрадення нафти та 10058,74 грн. на відшкодування витрат, пов’язаних з ліквідацією несанкціонованої врізки, що використовувалась для викрадення нафти.
Стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь Філії «Південні магістральні нафтопроводи «ВАТ «Укртранснафта»солідарно 14199, 29 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної злочинними діями щодо викрадення нафти та 1987,30 грн. на відшкодування витрат, пов’язаних з ліквідацією несанкціонованої врізки, що використовувалась для викрадення нафти.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь Філії «Південні магістральні нафтопроводи «ВАТ»Укртранснафта»солідарно 286941,52 грн. на відшкодування шкоди, завданої злочинними діями щодо незаконного заволодіння нафтою та 15481,91 грн. на відшкодування витрат, пов’язаних з ліквідацією несанкціонованої врізки, що використовувалася для викрадення нафти.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області солідарно 2500 грн.
Стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області солідарно 623,40 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_5, та ОСОБА_4 на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України солідарно 25000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України солідарно 5901,50 гр.
Вирішено питання з речовими доказами.
Як вбачається з вироку районного суду ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 визнані винними і засуджені за те, що вони умисно вчинили пошкодження магістрального нафтопроводу «Одеса-Броди», що призвело до пошкодження даного нафтопроводу за попередньою змовою групою осіб, повторно, організованою групою.
Вилучена в результаті незаконної врізки в нафтопровід нафта даними особами розкрадалася.
Аналогічні злочини за попередньою змовою групою осіб вчинили ОСОБА_7 та ОСОБА_6
Злочини в різних поєднаннях співучасників на протязі 2005-2007 років були вчинені умисно, з корисливих мотивів та з метою наживи на території Крижопільського та Томашпільського районів Вінницької області, Деражнянського району Хмельницької області за обставин, вказаних у вироку. При цьому були підроблені документи, а потім використані завідомо підроблені документи на поставку та перевезення викраденої з магістрального нафтопроводу «Одеса-Броди»нафти, яка належала ВАТ «Укртранснафта».
Крім того, ОСОБА_4 як службова особа –командир відділення пересувного патруля підрозділу безпеки ВАТ «Укртранснафта»МН «Дружба»нафтоперекачувальної станції «Кам’яногірка»засуджений ще й за зловживання службовим становищем, а ОСОБА_3 за підбурювання його до цього.
ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 засуджені також за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом за обставин, зазначених у вироку.
Злочинними діями ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Філії «Південні магістральні нафтопроводи «ВАТ «Укртранснафта»розкраданням нафти заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 36587,75 грн. та матеріальну шкоду у розмірі 10058,74 грн., пов’язану з ліквідацією несанкціонованої врізки, яка використовувалася для викрадення нафти.
Злочинними діями ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 цій же юридичній особі розкраданням нафти заподіяно матеріальну шкоду на суму 286941,52 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 15481,91 грн., пов’язану з ліквідацією несанкціонованої врізки, яка використовувалася для викрадення нафти.
Злочинними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заподіяна матеріальна шкода відповідно у розмірах 14199,29 грн. та 1987,30 грн.
Оскільки обставини вчинення злочинів та кваліфікація дій винних ніким не оспорюється, то колегія суддів вважає за достатнє викладення змісту вироку.
В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку районного суду в зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених, істотними порушеннями кримінально-процесуального закону.
Прокурор просить постановити новий вирок та посилити покарання всім засудженим за наведеними нею пропозиціями.
Свою апеляцію прокурор мотивує тим, що, на її думку, районний суд, призначаючи підсудним покарання, не врахував ту обставину, що положення ст. 69 КК України не поширюються на покарання, передбачене ст. 209 ч. 3 КК України у виді спеціальної конфіскації майна, а тому невірне застосування закону потягло до призначення неправомірного покарання за даною статтею КК України.
На думку апелянта, застосовуючи до винних ст. 69 КК України, суд не врахував те, що підсудні не визнавали своєї вини, щиро не розкаювалися.
Крім того, прокурор вважає, що призначаючи підсудним покарання з застосуванням ст. 69 КК України, районний суд не дотримався положень ст. 334 КПК України, оскільки вирок, на її думку, суперечливий, в характеризуючих даних підсудних вказано, що вони розкаялися в судовому засіданні, проте в обгрунтуванні вини по кожному епізоду вказано те, що підсудні вини не визнавали та пояснень в суді не давали.
Заслухавши доповідача, виступ прокурора, яка підтримала апеляцію та просила задовольнити її з наведених у ній підстав, виступи адвоката ОСОБА_2, засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5М, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які просять залишити вирок без змін, вивчивши матеріали кримінальної справи, провівши судові дебати, обговоривши доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція необгрунтована і не підлягає задоволенню.
Як вбачається з вироку, застосовуючи до винних ст. 69 КК України, суд щодо кожного підсудного мотивував прийняте рішення з посиланнями щонайменше на дві обставини, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину з урахуванням осіб винних та характеризуючих їх даних.
Те, що підсудні по деяким епізодам не давали показань в судовому засіданні та не визнавали своєї вини, або визнавали її частково не є перепоною для застосування ст. 69 КК України за наявності підстав для цього.
Зазначаючи в апеляції, що суд за ст. 209 ч. 3 КК України не застосував спеціальну конфіскацію майна, прокурор не ставить питання про те, щоб при постановленні нового вироку така конфіскація була застосована, а вийти за межі апеляції, згідно положень ст. 365 КПК України, апеляційний суд не вправі.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 366, 377, 379 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Томашпільського районного суду від 10 березня 2011 року стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 без змін.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у виді взяття під варту скасувати, звільнивши їх негайно з-під варти у зв’язку з відбуттям строку покарання.
На ухвалу можуть бути подані касаційні скарги безпосередньо до касаційного суду –Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Судді:
З оригіналом вірно: