Справа № 2-189/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2009 року Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді

за участю секретаря Патрика Ю.Ю.

Мінаєвої Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Єланець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики

ВСТАНОВИВ:

    Позивачка звернулася до суду посилаючись на те, що 7 травня 2007 року між ОСОБА_3 та відповідачем був укладений договір позики у письмовій формі, на підтвердження якого було складено розписку у простій письмовій формі.ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_3 померла, та згідно залишеного нею заповіту від 12 травня 2007 року все належне їй на час смерті майно, в тому числі право на отримання відОСОБА_2 належних їй грошових коштів, заповіла позивачці. У погашення даного боргу відповідач сплатив ОСОБА_3 1 липня 2007 року 1000 грн. та 24 серпня 2007 року вже після смерті ОСОБА_3 сплатив позивачці 500 грн., після того сплачувати борг перестав.

    В судовому засіданні позивачка зменшила позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідача суму боргу 2000 тисячі доларів США в перерахунку у гривнях по офіційному курсу із урахуванням відшкодованої суми 1500 грн. Таким чином просила суд стягнути з відповідача 13900 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив суду, що 7 травня 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2. був укладений договір позики у письмовій формі, на підтвердження якого було складено розписку у простій письмовій формі. Згідно заповіту від 12 травня 2007 року ОСОБА_3. заповіла позивачці все належне їй майно, враховуючи право на отримання належних їй грошових сум від ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_3. померла та 2 лютого 2009 позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Згідно наданої розписки від 7.05.2007 року ОСОБА_2зобов’язався виплатити ОСОБА_3 гроші в сумі дві тисячі доларів США впродовж одного року, однак сплатив у погашення даного боргу 1 липня 2007 року ОСОБА_31000 грн. та 24 серпня 2007 року ОСОБА_1 500 грн. Після того сплачувати даний борг перестав, посилаючись на те, що ОСОБА_3 померла, а платитиОСОБА_1 він не бажає. Враховуючи відшкодовані суми просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_113900 грн.

Відповідач позов не визнав та пояснив суду, що ОСОБА_3була давньою подругою його сім’ї, часто гостювала в них та у зв’язку із хворобами та старістю забажала жити разом із ними. Перед переїздом доОСОБА_2вона продала свій будинок у м. Вознесенськ та гроші в сумі 9000 доларів США передала відповідачу для благоустрою садиби та інших господарських цілей, оскільки в подальшому бажала там проживати однією сім’єю із господарями. Однак, проживши декілька місяців, ОСОБА_3 вирішила знову переїхати до м. Вознесенськ. 25 березня 2007 року вона виїхала від відповідача та зажадала повернення переданих йому грошей, частину з яких у розмірі 5000 доларів США їй було повернуто у присутності свідків. Іншу частину він погодився повернути пізніше, оскільки їх витратив та не міг зібрати суму одразу, тим більше бажав вирахувати витрати на утримання Носенко за час проживання в нього. Після того як декілька разів до нього зверталися за поверненням боргу ОСОБА_3 та від її імені чоловік позивачки ОСОБА_1, він 7.05.2007 року надав ОСОБА_3 розписку із зобов’язанням виплатити їй гроші в сумі дві тисячі доларів США протягом року. 1 липня 2007 він сплатив ОСОБА_3 1000 грн. у погашення такого боргу, та після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 сплатив ще 500 грн. ОСОБА_1 яка ОСОБА_3 доглядала до її смерті. Після того сплачувати такий борг не бажає з тих підстав, що ОСОБА_3померла, а ОСОБА_1 він нічого не винний, крім того з суми боргу від вирахував 4800 грн., які він витратив на утримання ОСОБА_3 за час проживання в його сім’ї. Крім того позивач заявив про факт надання такої розписки під тиском збоку осіб, що представились працівниками міліції, а тому вважає таку розписку недійсною.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, пояснивши суду, що надана розписка отримана незаконно, оскільки при її складанні здійснювався психологічний тиск на ОСОБА_2, крім того вона не підтверджує факту укладання договору позики, оскільки в ній про це не вказано, та не зазначено про передання грошей ОСОБА_2від ОСОБА_3

Суд, заслухавши сторони та свідків, дослідивши в сукупності докази по справі, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного.

07.05.2007 року відповідачем була надана розписка ОСОБА_3на підтвердження зобов’язання сплатити останній дві тисячі доларів США протягом року.

Дане боргове зобов’язання може розглядатися як договір позики, оскільки воно фактично шляхом новації було переведене сторонами у позикове зобов’язання. Так, згідно пояснень відповідача по справі, він визнавав борг у сумі 2000 доларів США перед НОСОБА_3, як ті гроші, що були передані нею йому раніше у користування та з часом надав розписку про повернення цієї суми ОСОБА_3 протягом року, тобто до 07.05.2008 року. На виконання такого зобов’язання відповідачем 1 липня 2007 року було сплачено ОСОБА_3 1000 грн., а 24 серпня 2007 року сплачено ще 500 грн. її спадкоємиці ОСОБА_1 Дані обставини підтверджують наявність домовленості між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про фактичну новацію боргу у позикове зобов’язання, оскільки відповідачем не тільки була надана розписка на підтвердження боргу, а й відбулося часткове його погашення.

Вищезазначені дії узгоджуються із положеннями статті 1053 ЦК України, якою передбачено наступне.

1.   За домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави , може бути замінений позиковим зобов'язанням.

2.   2. Заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).

Наявність розписки ОСОБА_2 від 07.05.2007 року в даному випадку підтверджує виконання вимог ч.2 статті 1047 ЦК України.

Таким чином відповідач був зобов’язаний до 07.05.2008 року повернути ОСОБА_3 2000 доларів США згідно розписки наданої ним 07.05.2007 року.

Факт надання такої розписки під фізичним чи моральним тиском не знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, оскільки відповідач не звертався до орагів внутрішніх справ із повідомленням про вчинення щодо нього такого тиску, хоча мав змогу це зробити, крім того почав виконувати обумовлене цією розпискою зобов’язання, як сам повідомив, добровільно. З пояснень відповідача також вбачається, що цей борг був ним визнаний та він бажав його повернути саме ОСОБА_3, як власниці переданих йому коштів, однак у зв’язку із її смертю вважає борг погашеним, оскільки єдиний заповітОСОБА_3 про який він знав був складений нею 23.02.1991 року на ім’я ОСОБА_4

Посилання відповідача на те, що спірний борг був перерахований разом із позивачкою на суму 5200 грн. та відбулося часткове погашення такого боргу суд вважає спростованим, оскільки є інша розписка від 26.05.2007 року виданаОСОБА_2 ОСОБА_1 згідно якої він зобов’язується повернути їй борг в сумі 5200 грн. та надані ним розписки свідчать про розрахунки саме за цим зобов’язанням перед ОСОБА_1

Згідно заповіту, посвідченого 12 травня 2007 року приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1право на отримання належних їй грошей відОСОБА_2 відповідно до розписки та рішення суду.

ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_3. померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом РАЦС по м. Вознесенську від ІНФОРМАЦІЯ_1 серія НОМЕР_1

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Строк повернення боргу настав 07 травня 2008 року, однак на даний час за спірною розпискою повернуто лише 1500 грн., з них 1000 грн. повернуто 1 липня 2007 року та 500 грн. 24 серпня 2007 року, що за офіційним курсом НБУ на час сплати становило:

1500 (сплачена сума в грн.) ч 5,05 (офіційний курс гривні до долара США станом на 1 липня 2007 року та 24 серпня 2007 року) = 297 доларів США.

Таким чином заборгованість на час звернення до суду фактично складає:

2000 – 297 = 1703 долари США,

що згідно офіційного курсу НБУ становить:

1703 (сума боргу в доларах США) Ч 7,70 (офіційний курс гривні до долара США станом на 3 лютого 2009 року) = 13113 грн. 10 коп.

Таким чином даний позов підлягає частковому задоволенню, оскільки зОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. належить стягнути 13113 грн. 10 коп. згідно розписки від 7.05.2007 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 213 – 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя с. Куйбишівка Єланецького району Миколаївської області на користь ОСОБА_1 13113 (тринадцять тисяч сто тринадцять) грн. 10 коп.

    В іншій частині позову відмовити.

    На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційну скаргу протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Єланецький районний суд Миколаївської області до апеляційного суду Миколаївської області.

    Суддя                         Ю.Ю. Патрик