03.02.10 Справа № 2 - 63 2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

0З лютого 2010 року Березанський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді - Мадай С.І.

при секретарях: - ОСОБА_1

- ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 державної лікарні ветеринарної медицини в ОСОБА_4 районі Миколаївської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

встановив:

15.10.2009 р. ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 державної лікарні ветеринарної медицини в ОСОБА_4 районі Миколаївської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи тим, що вона працювала провідним фахівцем - біохіміком ОСОБА_4 районної державної лабораторії ветеринарної медицини. Її стаж роботи за спеціальністю становить 34 роки. Наказом №51/к від 19.08.2009 р. її було звільнено з роботи по ст.41 п.2 КЗпП України за невідповідність займаній посаді (відсутність атестації).

Вважає, що її звільнення з вказаної посади було безпідставним і з порушенням чинного законодавства, тому що вона не була ознайомлена з графіком проведення атестації та з наказом про направлення її у відрядження для проходження атестації, атестація не проводилася. Пройти атестацію з власної ініціативи вона не могла.

Просила поновити її на посаду провідного фахівця - біохіміка ОСОБА_4 районної державної лабораторії ветеринарної медицини, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, матеріальну шкоду в сумі 1342,58 грн. та моральну шкоду в сумі 2000,00 грн.

Позивачка в судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги просила: поновити її на роботі на посаді провідного фахівця - біохіміка районної державної лабораторії ветеринарної медицини; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, матеріальну шкоду в сумі 1342,58 грн. та моральну шкоду в сумі 2000,00 грн. та пояснила, що вона наказом №51/к від 19.08.2009 р. звільнена з роботи по ст.41 п.2 КЗпП України за невідповідність займаній посаді (відсутність атестації) з даним наказом вона ознайомлена 20.08.2009 р., 25.08.2009 р. була проведена передача документації, але 26.08.2009 р. вона також була присутня на роботі так як її попрохали зробити місячний звіт. Трудову книжку вона отримала по пошті 13.11.2009 р. Після звільнення вона, стала погано себе почувати і з цього приводу вона 26.08.2009 р. звернулася до лікаря, який повідомив її, що ці всі симптоми є наслідком стресу і призначив її лікування. Вартість медичних препаратів, які вона придбала за приписом лікаря, становить 1342,58 грн. Стаціонарно та амбулаторно в лікарні вона не лікувалася, а лікувалася вдома так як вона є медсестрою цивільної оборони. Причиною звільнення стало начебто, те що вона не пройшла атестацію, але направлення на проходження атестації їй ніхто не надавав, а з власної ініціативи пройти атестацію вона не могла.

Представник відповідача ОСОБА_4 районної державної лікарні ветеринарної медицини у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що позивачку звільнено на законних підставах відповідно до ЗУ "Про ветеринарну медицину". ОСОБА_3 працювала в на посаді хіміка - токсиколога з 1975 року. Згідно наказу Міністерства аграрної політики України державного департаменту ветеринарної медицини працівник, який займає дану посаду повинен проходити атестацію через кожних 5 років. Подання на атестацію повинен надавати голова Управління ветеринарної медицини в Миколаївській області в департамент ветеринарної медицини, який складає графік проходження атестації і надає наказ на проходження атестації. Останній раз ОСОБА_3 проходила атестацію в 1982 році. Після цього подання та графік на проходження атестації їм не направлялося. З власної ініціативи ОСОБА_3 не могла пройти атестацію. Позивачка була ознайомлена з наказом №51/к від 19.08.2009 р. про її звільнення з роботи по ст.41 п.2 КЗпП України за невідповідність займаній посаді (відсутність атестації) 20.08.2009 р. Просив відмовити у позові ОСОБА_3 в зв'язку з тим, що вона пропустила строк на звернення до суду, але доказів про те, що строк пропущено з поважних причин нею не надано.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги позивачки задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 прийнята на роботу на посаду ветлікаря хіміко - токсиколога з 20 січня 1975 року, а наказом №51-к від 19.08.2009 р. начальника ОСОБА_4 районної державної лікарні ветеринарної медицини, її звільнено з посади провідного фахівця - біохіміка районної державної лабораторії ветеринарної медицини за невідповідність займаній посаді (відсутність атестації).

Статтею 233 КЗпП України передбачено місячний строк звернення до суду з заявою у справі про звільнення.

З повідомлень ОСОБА_4 ЦРЛ, Миколаївської області, вбачається, що ОСОБА_3 зверталася до лікарні 26.08.2009 р., оглянута терапевтом, призначено лікування амбулаторно, лист працездатності не видавався. Подальших записів у амбулаторній карті хворої немає, відмітка про проведене лікування відсутня.

Позивачка звільнена з займаної посади 19.08.2009 р., з наказом вона ознайомлена 20.08.2009 р., а звернулася до суду 15.10.2009 року, тобто пропустила місячний строк звернення до суду без поважних причин, оскільки не знайшов підтвердження факт знаходження позивачки на лікуванні, і поновити пропущений строк звернення до суду неможливо, тому в позові ОСОБА_3 необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212 - 215 ЦПК України, суд -

Вирішив:

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 державної лікарні ветеринарної медицини в ОСОБА_4 районі Миколаївської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст.295 ЦПК України.

Суддя :