Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22-526/2006р.                        Головуючий

в першій інстанції Проценко О.І.

Категорія  41        Доповідач Клочко В.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

«15 червня» 2006 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя в складі:

головуючого - Клочка В.П.

суддів      -  Сундукова В.М., Зотова В.С.

при секретарі - Федоніні Є.

за участю - ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_3, приватні нотаріуси ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання угоди недійсною, зустрічному позову ОСОБА_4. до ОСОБА_1 про визнання права власності за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 20 лютого 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 в січні 2004 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_3, приватні нотаріуси ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання угоди купівлі-продажу домоволодіння №1 у СТ „Сатурн", укладеної між ОСОБА_6, що діяла на підставі довіреності від імені позивача, та ОСОБА_4, від імені якого діяв ОСОБА_3, - недійсною. Вимоги мотивовані тим, що наміру відчужувати належне позивачеві домоволодіння у нього не було, будь-яких довіреностей він не видавав.

ОСОБА_4 пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання права власності на спірне домоволодіння №1 в СТ „Сатурн".

Рішенням суду позов задоволено частково, постановлено визнати недійсною довіреність від 10 вересня 2002 року, видану від імені ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_6 на представництво в СТ „Сатурн" м. Севастополя, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_7; довіреність від 14 березня 2003 року, видану від імені ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_6 на розпорядження земельною ділянкою №1, розташовану в СТ „Сатурн" м. Севастополя, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_8 довіреність від 15 березня 2003 року, видану від

імені ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_6 на розпорядження домоволодінням №1, розташованим в СТ „Сатурн" м. Севастополя; визнано недійним договір купівлі-продажу домоволодіння №1, розташованого в СТ „Сатурн" м. Севастополя, укладений між ОСОБА_6, діючою в інтересах ОСОБА_1, та ОСОБА_4, від імені і в інтересах якого діяв ОСОБА_3 . Застосовано двосторонню реституцію та повернуто сторони до стану, який вони займали до укладення угоди. За ОСОБА_1 визнано право власності на домоволодіння №1 в СТ „Сатурн" м. Севастополя. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову в задоволенні основного позову та про задоволення зустрічного позову, мотивуючи вимоги тим, що висновки суду суперечать фактичним обставинам справи, судом було порушено норми матеріального права, що спричинило винесення незаконного та необґрунтованого рішення по справі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи рішення, суд виходив з того, що позивач ОСОБА_1 наміру яким-небудь чином розпорядитися самостійно чи через представника спірним майном не виказував, ніяких довіреностей на розпорядженням належним йому майном не видавав, що й стало причиною для задоволення його позову в повному обсязі та визнання довіреностей і укладеного на підставі них договору купівлі-продажу недійсними.

З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 4 Закону України „Про власність", власник за своїм розсудом володіє, користується та розпоряджається належним йому майном.

Стаття 225 ЦК України (в редакції 1963 року) передбачає, що правом продажу майна наділений лише його власник. Якщо продавець майна не є його власником покупець набуває право власності лише в тому випадку, коли власник не вправі витребувати від нього майно.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 15 березня 2003 року між ОСОБА_6 , діючою в інтересах ОСОБА_1, та ОСОБА_4 , від імені і в інтересах якого діяв ОСОБА_3 , було укладено договір купівлі-продажу домоволодіння №1, розташованого в СТ „Сатурн" м. Севастополя.

Судом першої інстанції досліджувались обставини видачі довіреностей від імені ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_6 та було достовірно встановлено, що оскаржувані документи позивачем не видавались, ним не підписувались.

Дані факти випливають з показів самого позивача та висновку судово-почеркознавчої  експертизи  від  01  жовтня  2003  року, проведеної  в  рамках  кримінальної  справи,  порушеної  відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_9 за ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 209 КК України.

Крім того, на момент видачі довіреностей позивач перебував за межами України - в Нідерландах, що також доводить відсутність можливості у останнього видавати та підписувати вищевказані довіреності на представлення його інтересів та розпорядження належним йому майном.

Приймаючи до уваги, що майно вибуло з володіння власника поза його волею, він наділений правом витребувати його у особи, яка володіє цим майном без належних правових підстав.

За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, закон, що регулює спірні правовідносини, та постановив законне та обґрунтоване рішення по справі.

Доводи скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для зміни чи скасування рішення суду.

З урахуванням вищевикладеного,  апеляційна скарга,  в силу ст.308  ЦПК України,  підлягає  відхиленню,  а  рішення  суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 20 лютого 2 006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий Судді

З оригіналом згідно. Суддя Апеляційного суду м. Севастополя

/підпис/ /підписи/

В.П. Клочко