Комінтернівський районний суд м.Харкова

м. Харків, пров. Брянський, 5, 61068, (057) 771-46-62

РІШЕННЯ

Іменем України

07 вересня 2010 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у стаді:

головуючого судді - Білецької А.М. при секретарі - Кошкіній Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просив суд зобов*язати відповідача здійснити їй перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.І ст.28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.07.2007 року по 01.07.2010року та провести відповідні витати.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 В.1. вказала, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни». Всупереч діючого законодавства відповідачем протягом 2007-2010 років їй не виплачувалась доплата до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позивач вважає, що невиплата їй соціальної допомоги у розмірі, передбаченому статтею б Закону України « Про соціальний захист дітей війни» є незаконною, суперечить Конституції та Законам України.

В судове засідання позивач не з*явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її присутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення на позов, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що Управління пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова зробило перерахунок пенсії позивачу з підвищенням надбавки на 30% від мінімальної пенсії за віком в розмірі, встановленому ст..28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за 2007р. та 2008р., але відповідач не може проводити відповідні витати, та як зазначені видатки повинні проводитись за рахунок Державного бюджету України, але в 2007-2008р. Державою вони не були передбачені в відповідних статтях бюджету.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 народилась 17 липня 1939 року.

Згідно із ст. І Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт підтверджується копією посвідчення позивача з проставленим в ньому штампом «Дитини війни».

Відповідач не заперечує того факту, що Позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи зазначений статус позивача, суд зазначає, що його соціальний захист регулюється Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України .«Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.

Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею б зазначеного Закону.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Що соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України,

Відповідного п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» статтю б Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2007 рік.

Рішенням Конституційного с)'ду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, ЗО, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) N° б-рп/2007 від 09.07.07 пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» було визнано такими, що не відповідає Конституції України (є не конституційними).

Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які . виникли внаслідок - дії положень статей заточених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їхокремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет У країни на 200~ рік» від 19.12.2006р. № 489-У втратило чинність 09липня 2007року.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Комінтернівському районі м.Харкова повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України", ця норма втратила чинніспіь та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни’’, нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. за № І0-рп2008р., у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.. 65 розділу 1, пунктів 61,62,63,66 розділу 2, пункту 3 розділу З Закону України «Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.. 67 розділу І.п.п. 1-4, 6-22.24-100 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ( справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституцтіим) положення п.п. 41 розділу 2 закону України «Про державний бюджет на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв*язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного суду України є обов*язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Таким чином, виходячи з зазначеного рішення Конституційного Суду України та приписів ч,2 ст. 152 Конституції України, відповідач з 22.05.2008р. мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.

, Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинена. Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно- правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином, відповідач у 2009 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Отже, Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова повинно провести відповідні нарахування, передбачені ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; починаючи з 01.01.2009 року, та провести відповідні витати за вирахуванням фактично виплачених сум щомісячного підвищення до пенсії за 2009\рік, згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року.

Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних витат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Тобто, пенсії та інші види соціальних витрат не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, як встановлюється законом.

Статтею 2 ЗУ «Про прожитковий мінімум» визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, та інше.

З урахуванням положень ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ч.І ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, суд вважає, що застосуванню підлягає для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму. В такому випадку, мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для. визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що не суперечить вимогам ч.З ст 28 ЗУ «Про загальообов*язкове державне пенсійне страхування».

¦ Як вбачається з матеріалів справи відповідач у 2007році не нараховував та не сплачував позивачу підвищення до пенсії.

Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова від 07.08.2009 року ОСОБА_2 було здійснено перерахунок підвищення до пенсії відповідно до Закону України « Про соціальний захист дітей війни» та призначено щомісяця з 09.07.2007року по 30.09.2007року - 123, 02 грн., з 01.10.2007 року поЗ 1.12.2007 року - 124,53 грн., з 22 травня 2008 року по ЗО червня 2008 року - 144,30 грн., з 01 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року - 163,20 грн..

Проте, доказів того, що перерахунок підвищення пенсії позивачу. з урахуванням фактично ‘ виплачених сум проведено та визначена Яка підлягає доплаті до пенсії позивачу, відповідачем не

надано.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова.

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що обоє 'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. б Закону України „Про соціальний захист дітей війни» покладено на Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова, за місцем проживання позивача.

Враховуючи, що держава взяла на себе обоє 'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обоє ’язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх витати, суд вважає, що вони не викопти свої повноваження без поважних причин.

Посилання відповідача на законодавчу неврегульованість питання щодо механізму витати пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р. № 2195 суд вважає не­хибним, з таких підстав.

Відповідно до ст.. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 46, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-У, Рішенням Конституційного суду , України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, ІЗ, 14, 23, 29, ЗО, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік’’ від 20.12.2^05 року Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01,2006року, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Положення про, Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року за № 121/2001, ст. ст. 3,4,10,11,57-60,88,209,212-215,218,223 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.І ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. та з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., з 01.01. 2010року по 01.07.2010 та провести відповідні виплати.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова на користь ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8,50 грн.

Рішення може бути оскаржена в апеляційний суд Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя -