Болехівський міський суд Івано-Франківської області

м. Болехів, вул. Коновальця, 34 а, 77202, (03437) 3-40-48

Справа №2-289/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2010 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючого – судді Поляниця М.М.

секретаря судового засідання Барабаш В.М.

з участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 « Про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини»,-

встановив:

Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом в обґрунтування якого вказує, що за час перебування у шлюбі з відповідачем, який розірваний 01 серпня 2000 року, у них народився син ОСОБА_3 02.05.995 року народження. Рішенням Болехівського суду з відповідача стягуються аліменти в розмірі 210 грн., що недостатньо ля утримання дитини. Крім того, син хворіє і потребує постійного лікування. В липні 2010 року син в черговий раз перебував на лікуванні в Івано-Франківській ОДКЛ. На його лікування були витрачені значні кошти. Крім того нею витрачено кошти на підготовку дитини до школи. Просить стягнути з відповідача 2064 грн. додаткових витрат на лікування та 484.64 на придбання шкільного приладдя.

Позивачка в судове засідання не з'явилася подала до суду заяв в якій позов підтримала та просить справу слухати у її відсутності.

Відповідач позов взнав частково зазначивши, що працює відповідальним секретарем товариства охорони пам'яток і отримує невелику зарплату. Згідний здійснити половину оплати за лікування сина. Крім того ним сплачуються аліменти.

Суд, вислухавши пояснення сторін проаналізувавши письмові докази в справі, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Конституцією України визначено основні права й обов'язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей. Зокрема, у ч.2 ст.51 Основного Закону зазначається, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989р. (ратифікована Україною 27 лютого 1991р.) дитина, враховуючи її фізичну й розумову незрілість, потребує спеціальної охорони та турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Статтею 48 Конституції України передбачено, що кожний має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Суд вважає, що проживання батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дітей.

Обов'язок батьків утримувати дітей до досягнення останніми повноліття визначено статтею 180 СК України.

Статтею 185 СК України зазначено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначаються за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що батьками ОСОБА_3 02 травня 1995 року є позивачка ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.4). Про те, що за рішенням Болехівського міського суду ОСОБА_4 зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 210 грн. щомісячно підтвердив у судовому засіданні відповідач. Неповнолітній ОСОБА_5 перебував на лікуванні в офтальмологічному відділі Івано-Франківської ОДКЛ з 25 червня 2010 року по 05 липня 2010 року підтверджується випискою з історії хвороби (а.с.11). Розмір коштів витрачених на лікування, проїзд та харчування в сумі 2064 грн. підтверджується наданими квитанціями, чеками (а.с.5-10). Відповідач працює відповідальним секретарем Болехівської міської організації Українського товариства охорони пам'яток культури (а.с.ЗЗ). Позивака є інвалідом 3 групи з дитинства (а.с.12).

При визначенні розміру відшкодування додаткових витрат суд бере до уваги матеріальний стан як позивачки так і відповідача. При цьому виходить з вимог ст.. 48 Конституції України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути 50 процентів вартості витрат затрачених позивачкою на придбання лікарств, покращене харчування, проїзд в лікарню, ремонт окулярів, що становить 1032 грн., а в решті позову в частині стягнення витрат на лікування в сумі 1032 грн. слід відмовити.

Не підлягають до задоволення вимоги позивачки, щодо стягнення з відповідача витрат на придбання шкільного приладдя, оскільки ці витрати не пов'язані з особливими потребами дитини, а є загальноприйнятими витратами, крім того ОСОБА_1 сплачує аліменти на утримання сина, а тому в частині позову про стягнення 484,64 грн. витрат на придбання одягу і шкільного приладдя слід відмовити.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного, Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989р. (ратифікована Україною 27 лютого 1991р.), ст.ст. 48,51 Конституції України, ст.ст. 180-184,185 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10,11,60,88, 209,212,214-215,218 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 « Про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини» задоволити частково .

Стягнути з ОСОБА_1:

-на користь ОСОБА_2 1032 (одну тисячу тридцять дві) грн. додаткових витрат на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 пов'язаних із лікуванням;

-судовий збір в дохід держави в сумі 51 (п'ятдесят одну) гривню;

-на користь Державного бюджету 22050000 (ЄДРПОУ 20568642МФО 836014, р/р 31210259700008 Банк ГУДК в Івано-Франківській області) 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Поляниця М.М.