Справа №2 - 1012/2009р.

                                                           РІШЕННЯ

                                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

              13 травня  2009 року                                         Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

               Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді                  Воронко І.А.

                при секретарі                 Золотько Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи – ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації», Третя державна нотаріальна контора, Житлово – будівельний кооператив №48 Дніпровського району, «про визнання права власності на нерухоме майно (квартиру), грошові внески у порядку спадкування», суд -

                                                        В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1. звернулась з позовом до ОСОБА_2, треті особи – ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації», Третя державна нотаріальна контора, Житлово – будівельний кооператив №48 Дніпровського району, «про визнання права власності на нерухоме майно (квартиру), грошові внески у порядку спадкування» в якому просить: визнати за ним право власності на спадкове майно за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3, а саме: квартиру за адресою АДРЕСА_3; грошові внески у Державному ощадному банку України філії Дніпродзержинського відділення №3293/054 компенсаційних рахунок НОМЕР_3 у розмірі 11748,67 гривен, компенсаційний рахунок НОМЕР_3 у розмірі 7,18 гривен.

           В обґрунтуванні своїх вимог позивач зазначає, що вона, ОСОБА_1, (дошлюбне прізвище ОСОБА_1, народиласьІНФОРМАЦІЯ_1р. її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження. 27.10.2007р. позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 та прийняв прізвище ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

       Батьками його матері ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2), були   ОСОБА_3 та ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

      ОСОБА_6 померлаІНФОРМАЦІЯ_6р., що підтверджується свідоцтвом про смерть.

      ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3р., що підтверджується свідоцтвом про смерть.

      ОСОБА_3, дідусь позивача по справі по матері, 26.05.1993р. уклав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Третьої державної нотаріальної контори ОСОБА_7     26.05.1993р.. згідно якого усе його майно де б воно не було та з чого б воно не складалося, він заповів своїй дружині ОСОБА_6, а в разі її смерті неприйняття спадщини, або відмови від спадщини він заповів онуці ОСОБА_1 тобто позивачу по справі. Але прізвище позивача в заповіті записане не вірно «ОСОБА_1», тоді як його дошлюбне прізвище «ОСОБА_1», крім того, в заповіті не вірно записане його ім'я як «ОСОБА_1»,  тоді як вірне написання його імені «ОСОБА_1»

      Спадкове майно ОСОБА_3. складається з двокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_3 та грошових внесків на ім'я ОСОБА_3. Останні знаходяться у Державному Ощадбанку України філії Дніпродзержинського відділення № 3293/054/ компенсаційний рахунок НОМЕР_3 складає 11748,67грн., компенсаційний рахунок НОМЕР_3 складає 7,18 грн. що підтверджується довідкою Державного ощадбанку України від 17.08.2007р.

       Квартира є фактично власністю ОСОБА_3, що підтверджується довідкою ЖБК № 48 Дніпровського району м. Дніпродзержинська від 21.05.1993р., згідно якої кооперативна квартира сплачена повністю у розмірі 21 585 крб.

       Квартира є двокімнатною, її загальна площа - 48,8 кв.м. її житлова площа -30,4 кв.м.

       Ринкова вартість квартири складає 55 200 грн., згідно до висновку про ринкову вартість об'єкта нерухомості ПК агрофірма «Сонцеве» від 05.02.2009р.

       Позивачу відомо про те, що у 1993р. ОСОБА_3 вирішив отримати правовстановлюючі документи, які б підтверджували його право власності на зазначену квартиру. Для цього він звернувся до Дніпродзержинського БТІ з довідкою ЖБК № 48 Дніпровського району м. Дніпродзержинська про сплату вартості квартири і на підставі цієї довідки його право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_3 було зареєстроване в Дніпродзержинському БТІ, що підтверджується реєстраційним посвідченням Дніпродзержинського БТІ від 11.05.1993р. (реєстраційний № 20895 у реєстровій книзі № 115).

       На той час отримання реєстраційного посвідчення БТІ було достатньо для визнання за особою права власності на кооперативну квартиру. Тому ОСОБА_3 вважав, що його право власності на зазначену квартиру оформлено в установленому законом порядку.

       Згідно довідки ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» від 03.12.2007р. ОСОБА_3. 11.05.1993р. було видане реєстраційне посвідчення на квартиру за адресою АДРЕСА_3. На теперішній час реєстраційне посвідчення БТІ не входить до переліку правовстановлюючих документів, що передбачено додатком 1 до п.2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого Наказом Мінюста України №715 від 07.02.2002р. та зареєстрованого в Мінюсті України 18.02.2002р. за № 157/6445.

      Після смерті дідуся у 2006р. позивач звернувся до державного нотаріуса Третьої дніпродзержинської державної нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке належало померломуІНФОРМАЦІЯ_3р. ОСОБА_3.

      Постановою державного нотаріуса Третьої дніпродзержинської державної нотаріальної контори від 29.01.2009р. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_3 в зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на квартиру, що позивач звернувся до нотаріальної контори після 6 місяців з дня смерті спадкодавця, що в свідоцтві про його шлюб зазначене дошлюбне прізвище та ім'я позивача - ОСОБА_1, а заповіт ОСОБА_3 складений на ОСОБА_1.

     Позивач вважаю, що неправильне орфографічне написання його дошлюбного прізвища та імені у заповіті дідуся пов'язане з невірним орфографічним написанням під час перекладу з російської мови на українську його прізвища та імені. На час складання заповіту позивач ще не мав паспорт, т.я. не досяг 16-річного віку, а в свідоцтві про його народження  його дошлюбне прізвище та ім’я записане російською мовою.

     Позивач вважає, що можливо встановити у судовому порядку факт належності йому ОСОБА_1   (ОСОБА_1 заповіту, укладеного 26.05.1993р. ОСОБА_3, його дідусем по матері, посвідченого державним нотаріусом Третьої дніпродзержинської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 26.05.1993р.. згідно якого усе його майно де б воно не було та з чого б воно не складалося, він заповів онуці ОСОБА_1 тобто позивачу по справі. Але його прізвище та ім'я в заповіті записане не вірно.

        Позивач запізнився на декілька місяців зі зверненням до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлого дідуся, але з 2004р., включаючи час смерті ОСОБА_3., до цього часу фактично постійно проживає за адресою спадкової квартири, маючи реєстрацію за іншою адресою, що підтверджується довідкою ЖБК № 48 Дніпровського району м. Дніпродзержинська.

Крім цього, позивач з 22.07.2006р. по 22.01.2007р. працював за межами м. Дніпродзержинська в ВАТ «ІНФОРМАЦІЯ_1», що підтверджується довідкою ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 3.02.2007р. Позивач вважає, що він у встановленому законом порядку прийняв спадок після померлого ОСОБА_3. Він є спадкоємцем за заповітом, а його мати ОСОБА_2, якби не було заповіту дідуся, мала би право на спадкове майно, як спадкоємець першої черги за законом, позивач вважає, що за таких обставин він може звернутись з позовною заявою про визнання за мною права власності на спадкове майно.

        Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги по викладеним в позовній заяві підставам.

        Відповідач в судове засідання не з’явився але надав до суду заяву з клопотанням про розгляд цивільної справи за його  відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

        Представники третіх осіб в судове засідання не з’явились, але надали заяви з клопотанням про розгляд справи за їх відсутності.

        В судовому засіданні в підтвердження позовних вимог позивачем надані наступні докази: постанова нотаріуса, копія свідоцтва про народження, копія свідоцтва про одруження, копія свідоцтва про смерть, довідка ЖБК№48, реєстраційне посвідчення ДБТІ, довідка Ощадбанку, довідка ДБТІ, довідка «ІНФОРМАЦІЯ_1», копія паспорту, висновок оцінки вартості.

        З'ясувавши позиції сторін та вивчивши матеріали справи,  при розгляді справи судом  встановлені наступні обставини і визначені  відповідні  до  них правовідносини:

         Відповідно до копії паспорту виданого ОСОБА_1 22 листопада 2007 року Дніпровським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області особа позивача по справі засвідчена.

          Згідно постанови державного нотаріуса Третьої державної нотаріальної контори №189/2-15 від 29 січня 2009 року ОСОБА_1, у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого, ІНФОРМАЦІЯ_3 року, ОСОБА_3 було відмовлено.

          Відповідно до довідки виданої ОКП «ДБТІ» від 03.12.2007 року №470/2 адвокату Дніпровської ЮК про те, що на квартиру АДРЕСА_3 адвокату Дніпровської ЮК про те, що на квартиру №11 в житловому будинку АДРЕСА_3, 11.05.1993 року видано реєстраційне посвідчення на ім’я ОСОБА_3. На теперішній час реєстраційне посвідчення БТІ не входить до переліку правовстановлюючих документів, що передбачено додатком 1 до п.2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого Наказом Мінюста України №715 від 07.02.2002р. та зареєстрованого в Мінюсті України 18.02.2002р. за № 157/6445.

          На підставі свідоцтва про смерть виданого 03 лютого 2006 року Дніпровськім відділом РАЦС ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року у віці 83 року, про що в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний запис №150.

          Згідно свідоцтва про смерть виданого 20 вересня 2003 року Дніпровськім відділом РАЦС ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року у віці 76 року, про що в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний запис №864.

          Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу 12 червня 1982 року Дніпровським відділом РАЦС ОСОБА_4 одружився з ОСОБА_2., про що в книзі реєстрації актів одруження зроблено запис №312. Прізвище дружини було змінено на – ОСОБА_2.

           На підставі свідоцтва про народження ОСОБА_2 виданого 19 серпня 1952 року батьками ОСОБА_2 являються ОСОБА_3 та ОСОБА_6, про що в книзі реєстрації актів про народження зроблено запис №144.

           Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу виданого 27 жовтня 2007 року відділом РЦС Вільно гірського міського управління юстиції, ОСОБА_5 одружився з ОСОБА_1, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний запис № 163.

            На підставі свідоцтва про народження ОСОБА_1 виданого 10 березня 1988 року Дніпровським відділом РАЦС, батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження являються ОСОБА_4 та ОСОБА_2, про що в книзі реєстрації народжень зроблено запис №726.

            Згідно довідки виданої ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 03.03.07 року в тому, що ОСОБА_1. дійсно працювала на ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» з 22.07.2006 року по 22.01.2007 року на посаді транспортувальника.

            Відповідно до довідки ЖБК № 48 Дніпровського району м. Дніпродзержинська від 21.05.1993р., згідно якої кооперативна квартира сплачена повністю у розмірі 21 585 крб. фактично є власністю ОСОБА_3.

            Згідно до заповіту який 26 травня 1993 року посвідчено державним нотаріусом ОСОБА_7, Третьої державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за номером 1/1922, ОСОБА_3   усе його майно де б воно не було та з чого б воно не складалося, він заповів онуці ОСОБА_1 тобто позивачу по справі.

           На підставі довідки виданої 18.08.2007 року №3391 Державним ощадним банком України в особі Дніпродзержинської філії, відділення №3293 в тому, що на ім’я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження в філії банку №3293/054 маються вклади.

        З наведеного вбачається, що позивач дійсно пропустив строк для прийняття спадщини та виходячи з наданих ним документів вбачається помилка в імені та прізвищі вказаних в заповіті як ОСОБА_1,  тому позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних мотивів:

        Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції Ради Європи «Про захист прав людини та основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…….

        Згідно ч.1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

        Відповідно до ч.2,3 ст. 384 ЦК України - член житлово-будівельного кооперативу має право володіння та користування, а за згодою кооперативу - і розпорядження квартирою, яку він займає у будинку кооперативу, якщо він її не викупив. У випадку викупу квартири член ЖБК становиться її власником.

        На підставі ч.1,2,3,4 ст.334 ЦК України - право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлене договором чи законом... Право власності на майно по договору, яке потребує нотаріального посвідчення, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання чинності рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна потребує державної реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

        Згідно п.6 ст. 256 ЦПК України - суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

         На підставі ч.1 ст. 1261 – у першу чергу право за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, то з подружжя, який його пережив, та батьки.

          Відповідно до ч.1,3 ст. 1268 – спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадок або не прийняти його. Спадкоємець, який постійно мешкав разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадок, якщо на протязі,  встановленого строку відповідно до статті 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

         Згідно  ст. 128 ЦК України 1963 року – право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом чи договором.

         З увагою на вищевикладене, керуючись ч. 1 ст.6 Конвенції Ради Європи «Про захист прав людини та основоположних свобод», ч.1 ст. 55 Конституції України,  на підставі ч.2,3 ст. 384, ч.1,2,3,4 ст.334, ст.128 ЦК – 1963 року, ч.1,3 ст. 1268, ч.1 ст. 1261  Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60,130, 174, 209, 212-215, п.6 ст. 256   ЦПК України, суд -

                                                                  В И Р І Ш И В:

          Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи – ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації», Третя державна нотаріальна контора, Житлово – будівельний кооператив №48 Дніпровського району, «про визнання права власності на нерухоме майно (квартиру), грошові внески у порядку спадкування» задовольнити повністю.

            Визнати факт належності документу – заповіту від 26 травня 1993 року посвідчено державним нотаріусом ОСОБА_7, Третьої державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за номером 1/1922 усе його майно де б воно не було та з чого б воно не складалося, ОСОБА_3 заповів онуці ОСОБА_1 тобто позивачу по справі – ОСОБА_1.

 Визнати за ОСОБА_1 право власності на двокімнатну квартиру, загальною площею 48,8 кв.м., житловою площею 30,4 кв.м., розташовану у АДРЕСА_3.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на грошові внески у Державному ощадному банку України філії Дніпродзержинського відділення №3293/054 компенсаційних рахунок НОМЕР_3 у розмірі 11748,67 гривен, компенсаційний рахунок НОМЕР_3 у розмірі 7,18 гривен

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини протягом трьох місяців з дня набрання цим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після померлого дідуся ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3.

           Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення та шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Дніпродзержинську                                                                                             Воронко І.А.