У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді |
Редьки А.І. |
суддів |
Пивовара В.Ф. та Лавренюка М.Ю. |
за участю прокурора |
Саленка І.В. |
розглянула в судовому засіданні 1 червня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора м. Севастополя Пілата І.Г. на вирок Ленінського районного суду м. Севастополя від 11 березня 2005 року, яким виправдано
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
немаючого судимості,
за ч. 1 ст. 286 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.
. ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він 11 липня 2002 року, керуючи автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_1, д/н НОМЕР_1 і рухаючись у АДРЕСА_1, під час здійснення маневру повороту порушив вимоги п. п. 9.4; 10.1; 10.3; 10.4 Правил дорожнього руху, і не справившись з керуванням, допустив зіткнення з автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_3, д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який рухався у попутному напрямку. Після зіткнення автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_3 під керуванням ОСОБА_2 змінив напрямок руху і здійснив наїзд на автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_4, д/н НОМЕР_3, який стояв у міжквартальному проїзді, що спричинило водію останнього ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Суд виправдав ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу даного злочину.
Апеляційна інстанція з цим рішенням погодилася і ухвалою від 24 травня 2005 року залишила вирок без зміни.
У касаційному поданні прокурор просить скасувати судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд. Твердить, що судом неправильно встановлені фактичні обставини справи. Суд не взяв до уваги дані, які могли істотно вплинути на його рішення, і поклав в основу вироку неправдивий висновок експерта.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який підтримав доводи касаційного подання і просив скасувати судові рішення, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів дійшла до наступного.
Висновки судових інстанцій про відсутність у діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, належно вмотивовані і грунтуються на даних, які належно перевірені ними і змістовно наведені у їхніх рішеннях.
Те, що ОСОБА_1 дійсно, керуючи автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_1, д/н НОМЕР_1, у даній конкретній дорожній ситуації, що трапилась у АДРЕСА_1, діяв усупереч вимогам Правил дорожнього руху і ці його дії фактично не знаходилися у прямому причинному зв'язку з наслідками ДТП, бо інший водій ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути наїзду на автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_4, але не вжив для цього необхідних заходів і допустив зіткнення, по суті не заперечував на допитах і сам потерпілий ОСОБА_3. Його показання, а так само інші дані, змістовно наведені у вироку і були предметом дослідження апеляційної інстанції.
Твердження ОСОБА_1 про те, що його автомобіль безпосередньо з автомобілем потерпілого ОСОБА_3 не контактував, після зіткнення з автомобілем ОСОБА_2 він одразу зупинив свій транспортний засіб, а останній, змінивши напрямок руху, вдарився в автомобіль ОСОБА_3 у судовому засіданні не були спростовані. Вони знайшли підтвердження сукупністю інших доказів у справі, які судові інстанції належно перевірили і визнали достовірними.
Йдеться про ті дані, які зафіксовані у протоколах огляду місця події і транспортних засобів, а також у висновках повторної авто-технічної експертизи № НОМЕР_4, що визнані судовими інстанціями обгрунтованими і покладені в основу вироку.
За таких обставин місцевий мав підстави дійти висновку, що зазначені дії ОСОБА_1 за своїми ознаками не утворюють складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, і приймати рішення про його виправдування, яке колегія суддів під сумнів не ставить.
Тому і, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
касаційне подання прокурора залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Севастополя від 11 березня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 24 травня 2005 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Судді:
Пивовар В.Ф. Редька А.І. Лавренюк М.Ю.