Справа № 1003/18842/12

1/1003/1094/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.12.2012 Білоцерківський міськрайонний суд в складі:

головуючий – суддя Федорова Т. П. ,

при секретарі – Амеліна А. В.,

за участю прокурора – Мазурка Б.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, вдівця, інваліда 2 групи, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, попередні судимості погашені в силу ст. 89 КК України, вважається судимим:

1/ 02.02.2006 року Білоцерківським міськрайонним судом за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки,

2/ 26.11.2007 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ст. 307 ч.2, 69, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

звільненого 26.05.2011 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, маючи непогашену судимість за вчинення злочину проти власності, повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Так, 20 жовтня 2012 року близько 14 години ОСОБА_1 прийшов до помешкання свого знайомого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, де разом з останнім та ОСОБА_3 вживав спиртні напої.

Перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння у вказаній квартирі, ОСОБА_1 з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, тобто з корисливих мотивів, таємно від оточуючих, повторно викрав мобільний телефон марки „Нокіа Х2”, вартістю 700 гривень, в якому знаходились картки мобільного оператора „Діджус” та „Лайф”, чим завдав власнику майна – потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 700 гривень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав у повному обсязі і суду показав, що 20 жовтня 2012 року в денний час перебував вдома у свого знайомого ОСОБА_2, де також знаходився ОСОБА_3 Разом вживали спиртні напої, телефонували по мобільному телефону ОСОБА_3 після одного з телефонних дзвінків поклав телефон у кишеню, вимкнув та пішов з квартири. 22 жовтня 2012 року здав телефон до ломбарду, отримав 250 гривень, які витратив на власні потреби. 23 жовтня 2012 року телефон викупив та повернув ОСОБА_3

В скоєному щире покаявся та просив суд суворо його не карати.

Визнаючи себе повністю винним та не оспорюючи фактичні обставини справи, підсудний просив суд не досліджувати докази, зібрані по справі досудовим слідством і після роз’яснення положень ст. 299 КПК України у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Таким чином вину підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину доведено у повному обсязі, дії ОСОБА_1 на досудовому слідстві вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно.

Призначаючи міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, обставини справи.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного, суд враховує його щире каяття та повне відшкодування завданих матеріальних збитків у добровільному порядку.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд враховує те, що злочин ОСОБА_1 вчинив в стані алкогольного сп’яніння.

ОСОБА_1 є постраждалим від Чорнобильської катастрофи, інвалідом 2 групи (а.с. 93), на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває (а.с. 95), за місцем проживання скарг на нього не надходило (а.с. 99).

Враховуючи пом’якшуючи покарання підсудного обставини, його стан здоров’я, суд вважає за можливе надати підсудному шанс довести своє виправлення. Проте, враховуючи його неодноразові судимості, суд встановлює максимальний іспитовий строк.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки, зобов’язавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання, періодично з’являтись до кримінально-виконавчої інспекції на реєстрацію.

Речовий доказ: мобільний телефон марки „Нокіа Х2” – вважати повернутим потерпілому ОСОБА_3, договір застави – зберігати в матеріалах справи.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишити ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: Т. П. Федорова