Справа № 2-а-469/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2012 м. Кіцмань

Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Усатий М.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кіцманської державної адміністрації Чернівецької області про визнання неправомірними дії про першочергове щорічне забезпечення пільговою санітарно-курортною путівкою чи компенсацією середньої вартості путівки в Україні, а також щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з даним адміністративним позовом, вказуючи, що вона є громадянином, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіологічного контролю 4-ї категорії та те, що згідно ч. 2 ст. 23 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на першочергове щорічне забезпечення пільговою санітарно-курортною путівкою чи компенсацією середньої вартості путівки в Україні, згідно ч. 1 ст. 37 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства. Просила визнати дії відповідача щодо відмови виплати компенсації на санітарно-курортні путівки, не використані нею на оздоровлення в розмірі, встановленому Законом України та відмови виплачувати щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства неправомірними та зобов`язати виплатити недоотриману щомісячну грошову допомогу на оздоровлення за 2008-2010 роки та виплачувати щорічно компенсацію або надавати санітарно-курортні путівки згідно ч.2 ст. 23 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов’язати відповідача виплатити їй недоотриману щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва з 01 січня 2008 року та виплачувати до часу припинення права на таку допомогу та компенсацію.

Ухвалою від 21.02.2012 року відкрито скорочене провадження у даній справі в частині позовних вимог за період з 20.07.2011 року, в частині заявлених вимог за період по 19.07.2011 року (включено) залишено без розгляду.

Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав, не подавши у встановлений законом строк заперечення.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю – 30 відсотків від мінімальної заробітної плати. Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з подальшими змінами, затверджено перелік населених пунктів, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства. Цим переліком населених пунктів село Малятинці, Кіцманського району, Чернівецької області не передбачено.

Отже, оскільки село Малятинці, Кіцманського району, Чернівецької області не належить до населених пунктів, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства, позивач не має права на одержання даного виду допомоги, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Рішеннями Конституційного суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року внесені до ст. 23 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було визнано неконституційними, тому слід керуватись наступними положення вказаного Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» першочергове, щорічне забезпечення пільговою санаторно-курортною путівкою або путівкою на відпочинок чи компенсація за його бажанням допомога на оздоровлення виплачується в розмірі 50 % середньої вартості путівки в Україні.

Позивач по справі є постійно проживаючою на території зони посиленого радіологічного контролю 4-ї категорії, що вбачається з копії її посвідчення.

Всупереч ч.2 ст. 23 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в розмірі, як того вимагає вказаний закон.

Позивачка звернулася до суду 20.01.2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.

Право на звернення за захистом своїх порушених прав виникло у позивача з 20 липня 2011 року і таке право на виплату їй недооплаченої щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 22 Конституції України не може бути обмежено та скасовано.

Керуючись ст.ст. 86, 160, 161, 162, 167, 183-2, 254 КАС України, ст. 22 Конституції України, п.7 постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106, ч.2 ст.23 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Кіцманської райдержадміністрації Чернівецької області щодо не нарахування та невиплати належної ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Кіцманської райдержадміністрації Чернівецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму компенсації на оздоровлення за період з 20.07.2011 року у розмірі 50% середньої вартості путівки в Україні, яка діяла на момент виплати, відповідно до ч. 2 ст. 23 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до часу припинення права на таку допомогу та компенсацію.

Стягнути з Державного бюджету У країни на користь ОСОБА_1 16 гривень 10 копійок понесених судових витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і підлягає негайному виконанню.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: