Справа №: 2-2024-10

2-2024-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Смілянець А.П

при секретарі Музичук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умані цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, мотивуючи своє звернення тим, що відповідач не бажає в добровільному порядку віддати борг.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що 4.12.2009 року ОСОБА_2 взяв у нього в борг гроші в сумі 77200 гривень і зобов'язався повернути вказану суму до 1.03.2010 року, що підтверджується власноручно написаною ним розпискою. При передачі грошей та написанні розписки були присутні свідки. У вказаний строк відповідач боргу не повернув, тому 2.04.2010 року він надіслав йому претензію, в якій нагадав про борг і пропонував повернути всі позичені гроші до 9.04.2010 року. Нажаль відповідач жодним чином не відреагував на претензію і в добровільному порядку борг не повернув, тому він вимушений звернутися до суду за захистом порушених майнових прав. Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ст.ст.625,1050 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання. На вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції становить 77894 грн. 80 коп. Три проценти річних з простроченої суми становить 552 грн. Просить позов задоволити та стягнути з відповідача на його користь 78446 грн. 80 грн. боргу та судові витрати.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав, та пояснив, що дійсно взяв у борг у позивача кошти, які йому не вдалося повернути, але зобов'язується повернути.

В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 4 грудня 2009 року був укладений договір позики, згідно якого позивач надав відповідачеві кошти в сумі 77200 грн., а відповідач зобов'язаний був в строк до 1.03.2010 року повернути вказані кошти. Однією стороною, а саме позивачем умови договору виконані в повному обсязі, надано 77200 грн. ОСОБА_2 про що останнім написано розписку в присутності свідків від 4.12.2009 року. ОСОБА_2 умови договору не виконав і ні в зазначений строк, ні до цього часу борг не повернув.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, так як в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 згідно договору позики від 4.12.2009 року взяв на себе зобов'язання повернути кошти до 1.03.2010 року на користь ОСОБА_1. На протязі тривалого часу відповідач борг не повертає, чим допустив прострочення виконання зобов'язання, на неодноразові звернення позивача про повернення коштів не реагує, через що має заборгованість перед позивачем з урахуванням індексу інфляції в сумі 77894 грн. 80 коп. та трьох процентів річних від простроченої суми в сумі 552 грн., тому суд вважає за можливе стягнути з нього дані кошти.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 509,525,526,530,611,612, 625, 1046,1049,1050 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,209,212, 213- 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг з урахуванням індексу інфляції в розмірі 77894 грн. 80 коп., три проценти річних з простроченої суми в розмірі 552 грн. та 904 грн. 46 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції на протязі десяти днів з часу його проголошення.

Головуючий: А.П.Смілянець