Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17

Справа 2а-4229/10 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2010 року м. Рівне

Рівненський міський суд в особі судді Дужича С.П.

з участю: секретаря судового засідання Прокопчук Л.M.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Житомирській області про скасування постанов серія АМ№186115 та серія АМ№186223 від 06.10.2010 року по справі про адміністративне правопорушення.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до УДАІ УМВС України в Житомирській області про скасування постанов серія АМ№186115 та серія АМ№ 186223 від 06.10.2010 року по справі про адміністративне правопорушення. В позовній заяві позивач просить суд, скасувати постанови по справі про адміністративне правопорушення, серія АМ№186115 та серія АМ№186223 від 06.10.2010 року по справі про адміністративне правопорушення.

Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задоволити, постанови скасувати.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся заздалегідь та у встановленому законом порядку, однак надав суду заперечення на вказану позовну заяву. У відповідності до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а постанову слід переглянути, як незаконно винесену та змінити захід адміністративного стягнення.

У відповідності до ст. 107 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права у сфері публічно-правових відносин.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

06 жовтня 2010 року інспектором ДПС взводу №3 роти ДПС м. Житомир ОСОБА_2І, було винесено постанову серія АМ№186115 від 06.10.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Однак, з винесеною постановою про адміністративне правопорушення представник позивача не погоджується.

Із дослідженої в судовому засіданні постанови серія АМ№186115 від 06.10.2010 року про адміністративне правопорушення, вбачається, що 06 жовтня 2010 року о 09 год. 43 хв. на а/д Київ — Чоп, 196 км., ОСОБА_1 керуючи автомобілем Форд д.н.з. 60316РВ перевищив встановлену швидкість руху, рухався зі швидкістю 79 км/год., при обмежені швидкості 50 км/год., чим порушив п.12.9 (б), ПДР України, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, та своїми діями скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч.1 КупАП, крім того

06 жовтня 2010 року інспектором ДПС взводу №3 роти ДПС м. Житомир ОСОБА_3 було винесено постанову серія АМ№186223 від 06.10.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Із дослідженої в судовому засіданні постанови серія АМ№186223 від 06.10.2010 року про адміністративне правопорушення, вбачається, що 06 жовтня 2010 року о 03 год. 06 хв. на а/д Київ — Чоп, 196 км., ОСОБА_1 керуючи автомобілем Форд д.н.з. 60316РВ перевищив встановлену швидкість руху, рухався зі швидкістю 79 км/год., при обмежені швидкості 50 км./год., чим порушив п.12.9 (б), ПДР України, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, та своїми діями скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч.1 КупАП.

Однак, з винесеними постановами про адміністративне правопорушення позивач не погоджується.

Вказані постанови суд визнає протиправними, а тому вони підлягають скасуванню.

Як зазначено в оспорюваних постановах, водій перевищив встановлену швидкість руху на даній ділянці дороги, рухався зі швидкістю 79 км/год.

Однак, як слідує із матеріалів справи, не має жодних доказів відносно того, що фіксація порушення проводилась інспектором УДАІ УМВС України в Житомирській області в зоні обмеження швидкості, крім того, що швидкість зазначена на вимірювальному приладі, дійсно належить саме автомобілю Форд д.н.: 60316РВ, оскільки даний вимірювальний пристрій міг виміряти швидкість будь-якого з учасників дорожнього руху. Доказів, того, що саме позивач рухався із перевищенням швидкості судом встановлено не було та в судове засідання подано було.

В судовому засіданні позивач вказав, що в постанові та в протоколі відсутні докази належності виміряної швидкості саме автомобілю, який належить позивачу. Встановити та довести, що вимірювалась швидкість саме автомобіля позивача, неможливо, оскільки відсутні докази, фото фіксація, відеофіксація, тому не можливо ідентифікувати автомобіль та встановити місце порушення, а за таких умов це може означати, що насправді виміряна швидкість належить автомобілю, який рухався у кількох десятках метрах від автомобіля позивача. Рахує, що даним приладом інспектор зафіксував швидкість іншого автомобіля, який рухався поруч.

Сукупність даних порушень при винесенні постанови не дає суду можливість вірно кваліфікувати склад адміністративного правопорушення і встановити, чи власне є в діях позивача порушення ПДР, склад адміністративного правопорушення.

Суд рахує, що при винесені постанови службова особа всупереч положенням ст. ст. 245, 251 КУпАП не було з'ясовано повно і об'єктивно обставин справи, а відтак чи винен ОСОБА_1 у вчиненні даних правопорушень, чи є в його діях склад адміністративного правопорушення, чи підлягає він притягненню до адміністративній відповідальності.

Також суд рахує, що у відповідності до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення, повинно враховуватися уповноваженою особою характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, однак інспектором, при накладанні на ОСОБА_1 адміністративних стягнень не було з’ясовано, з вищезазначених обставин і як наслідок постанова винесена не об’єктивно та упереджено.

Суд встановив, що постанова винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки відповідно до ст.245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ч.5 ст. 287 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Враховуючи вказані положення Конституції України, а також положення чинного законодавства, норми КупАП, п.3 Постанови Пленуму ВС України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. N2,- суд прийшов, до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі ст.ст.3,19,21,22,48 Конституції. України, ст. ст. 2, 17,100,102, 104, 105,106 КАС України; ст. ст.245, 251,254,256, 268, 280,285, 287-289 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Житомирській області про скасування постанов серія АМ№186115 та серія АМ№186223 від 06.10.2010 року по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.

Постанови, серія АМ№186115 та серія АМ№186223 від 06.10.2010 року, відносно ОСОБА_1 скасувати.

Адміністративну справу, відповідно до постанови серія АМ№186115 та серія AM№186223 від 06.10.2010 року, відносно ОСОБА_1 закрити у зв’язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського міського суду С.П. Дужич