Справа № 2а-2214/09
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
16 червня 2009 року місто Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Шеметової Н.Г.
при секретарі Одьожній Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в
м. Шахтарську Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення
до суду, визнання дій неправомірними, зобов’язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії,
ВСТАНОВИВ:
27.05.2009 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить поновити пропущений строк для звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії підвищуються щомісячно на 30% мінімальної пенсії за віком, але їй така надбавка не виплачувалась. Просила визнати дії відповідача по не нарахуванню щомісячної доплати до пенсії їй, як дитині війни, за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р. неправомірними, стягнути на її користь щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р. та поновити строк звернення до суду.
Позивачка у судове засідання не з’явилася, до початку слухання надала заяву з проханням слухати справу за її відсутності, підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила задовольнити позов.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не сповістив.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка є громадянкою України, має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що набрав чинності 01 січня 2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% МПВ.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р.
№ 3235-V «Про державний бюджет України на 2006 р». Зупинення дії нормативного акту не має право на його застосування, а тому у позивачки не було права на отримання доплати до пенсії у 2006 р.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Поряд з цим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року
№ 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Таким чином, за період 2007-2008 р.р., за який заявлено позовні вимоги, положення
ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % МПВ, були чинними лише з 09 липня 2007 р. (день ухвалення рішення Конституційним судом України) до 31 грудня 2007 р.
Відповідно до ст. 62 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007рік » та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у 2007 р. діяли наступні розміри МПВ: з 1 квітня – 410, 06 грн., з 1 жовтня – 415,11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. позивачка мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710, 91 грн. ( 410, 06 грн. х 30 % / 31 х 23 дні + 410, 06 грн. х 2 х 30 % + 415, 11 грн. х 3 х 30 % ).
Проте, згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачка разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку звернення до суду не навела поважних причин його пропуску, зазначивши лише, що причиною пропущення вказаного строку є необізнаність у правових питаннях, а про порушення своїх прав позивачка дізналася лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним судом України 09.07.2007 р. Суд вважає, що необізнаність в діючому законодавстві не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов’язків громадян, обов’язково підлягають оприлюдненню.
У зв’язку з тим, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення пенсії як дитині війни за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р., суд вважає за необхідне відмовити позивачці у вимогах про підвищення пенсії, як дитині війни, за період з 01.01.2007 р. до 31.12.2007 р. ( дата звернення до суду – 27.05.2009 р.).
Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг та державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватися як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., положення п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивачки щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. підлягають частковому задоволенню, за період з 27.05.2008 р. по 31.12.2008 р. ( дата звернення до суду – 27.05.2009 р.).
Враховуючи, що позивачці, починаючи з 01.01.2008 р. сплачується підвищення до пенсії в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 27.05.2008 р. по 31.12.2008 р., відповідач повинен донарахувати позивачці 699 грн. 72 коп. (481 грн. х 30%/31 х 5 дн. - 481 грн. х 10%/31 х 5 дн. + 481 грн.х30% - 481 грн. х 10% + 482 грн. х 3 х 30% - 482 грн. х 3 х10% + 498 грн. х 3х 30% - 498 грн. х 3х10%).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій неправомірними, зобов’язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії - задовольнити частково.
Визнати дії Управляння ПФУ в м. Шахтарську Донецької області по ненарахуванню та невиплаті щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, за період з 27.05.2008 року по 31.12.2008 року, виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, ОСОБА_1, як дитині війни, за період з 27.05.2008 року по 31.12.2008 року, в розмірі 699 грн. 72 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Н.Г.Шеметова