Оболонський районний суд міста Києва

м. Київ, вул. Тимошенка, 2є, 4212, (044) 418-73-60

Справа № 2-1203/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25січня 2010 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Махлай Л.Д.

при секретарі Бойко Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства „Житлосервіс „Оболонь” Оболонського району м. Києва до ОСОБА_1 і і Федорівни, 3-я особа: ОСОБА_2 Вадим івна про демонтаж дверей,

встановив:

у листопаді 2009 року позивач звернувся до суду з даним позовом.

В обґрунтування позову зазначав, що відповідачка на підставі договору дарування є власником квартири АДРЕСА_1, вказаний будинок знаходиться на його балансі.

У коридорі загального користування на 16 поверсі даного будинку при вході до квартири 75 встановлено додаткові двері, які закриті на замок, у зв'язку з чим комісією ЖЕК № 510 проведено обстеження та складено відповідний акт. Власнику зазначеної квартири неодноразово ЖЕК № 510 надавались приписи про знесення дверей для надання доступу до поверхового електрощитка, але в добровільному порядку припис не виконано, дозвільних документів на встановлення дверей у загальному коридорі відповідачем до ЖЕКу не надано.

На підставі викладеного просить зобов4язати відповідачку за власний рахунок демонтувати двері, які розташовані на загальному коридорі на 16 поверсі будинку 31 по вул. Прирічній в м. Києві при вході до квартири 75.

Представник позивача в суді позов підтримала з підстав, викладених в позовній заяві та просила його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що відповідач стала власником квартири у 2005 році. Двері, які просить демонтувати позивач вже були встановлені і сама відповідачка їх не встановлювала, а тому і не вона має їх зносити. Крім того, дані двері нікому не заважають і не порушують будь-яких прав та інтересів позивача. Такі ж самі двері встановлені по всьому будинку. Мешканці квартири № 76 ще до набуття відповідачкою права власності на квартиру № 75 винесли свій електролічильник в інше місце, а тому будь-яких перешкод ним у доступі до їх приладів немає. У випадку, якщо їх лічильник у встановленому законом порядку у відповідності з дозволом буде перенесено на місце у коридорі, яке знаходиться за вказаними дверима, двері буде демонтовано добровільно. На даний же час нічиї права та інтереси наявністю таких дверей не порушуються. Крім того, у квартирі № 76 утримується собака, яка часто голосно лає, а наявність дверей зменшує шум.

За заявою ОСОБА_2 остання була залучена до справи як третя особа. У судовому засіданні 3-я особа пояснила, що власником квартири № 76 є її мати. Сама ж вона не є власником цієї квартири, проте в ній зареєстрована та користується цією квартирою. Двері у загальний коридор були встановлені попередніми власниками квартири № 75 приблизно у 2000 році за її особистою згодою та згодою її матері, оскільки відносини між ними були добросусідськими та вони мали ключі від цих дверей. Оскільки до мешканців цієї квартири часто приходив родич, який вживав наркотичні речовини, вони винесли електролічильник на інше місце у коридорі, яке не було відгороджене дверима. На теперішній час вона не має доступу до електрощитової, де знаходяться кабелі від комунікацій, а тому зверталася до різних служб з метою демонтажу цих дверей.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 100 ЖК України наймач, який допустив самовільне переобладнання чи перепланування жилого або підсобного приміщення, зобов'язаний за свій рахунок привести приміщення у попередній стан,

П. 1.4.4; 1.4.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгосиу України № 76 від 17.05.2005 року передбачено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього виг ляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки засобів протипожежного захисту, не допускається. Власник жилого будинку, жилого чи нежилої жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або переплану вання призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежною захисти зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Відповідно до п. 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитки затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572 власник; наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення в гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається у встановленому порядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до довідки форми 3 зареєстрована в квартирі №75, яка знаходиться на 16 поверсі в будинку ЗІ по вул. Прирічній в м. Києві. Квартира належить їй на праві власності на підставі договору дарування квартири від 15.11.2005 року.

У загальному коридорі даного будинку при вході до квартири 75 встановлено двері, які закриті на замок, що підтверджується актами ЖЕК № 5 10 від 04.08.2009 року, 05.11.2009 року не заперечується сторонами.

Відповідачці 28.01.2008 року, 26.05.2009 року та 26.10.2009 року направлялись приписи з вимогою демонтувати двері в коридорі загального користування, разом з тим, відповідачкою до теперішнього часу вказані двері не демонтовано.

Позивач просить зобов'язати відповідача знести двері за власний рахунок, при цьому визнає ту обставину, що зазначені двері не встановлювалися відповідачкою, а встановлювали попередніми власниками квартири. 3-я особа ОСОБА_2 також підтвердила, що зазначені двєї встановлювалися не відповідачкою, а попередніми власниками квартири № 75 за згодою і власника квартири № 76 так і за її згодою, оскільки вона проживає у власника квартири № 76.

Оскільки за законодавством зобов'язання за свій рахунок привести приміщення попереднього стану у разі самовільного перепланування лежить на особі, яка здійснила перепланування вимоги до відповідачки є безпідставними.

Підставою позову не є порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного: захисту будинку, який знаходиться на утриманні позивача. Підставою позову є те, що встановлення дверей порушує права та інтереси інших громадян, зокрема власника квартири №76. Тобто позивач у позові не ставить вимог про порушення саме своїх прав та підтвердив у судовому засіданні, що у даному будинку біля інших квартир встановлено такі самі двері.

Власник же квартири №, 76, якою зі слів ОСОБА_2 є її мати вимог про знесення дверей не висуває.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі викладеного та керуючись Правилами утримання жилих будинків та прибудиикових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17.05.2005 року, Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, ст. 100 ЖК України, ст. ст. 10, II, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подане заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів nic.ru подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінченні цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набира« законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів лня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суд; м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя