Оболонський районний суд міста Києва

м. Київ, вул. Тимошенка, 2є, 4212, (044) 418-73-60

Справа №2-2247/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2010 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сушко Л.П.,

при секретарі Куценко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства заводу „Генератор” про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2010 року позивачка звернулась до суду з вказаним вище позовом до Державного підприємства заводу „Генератор” про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, посилаючись на те, що з 11 вересня 2003 року вона працювала інженером- технологом 2 категорії на Державному підприємстві заводу «Генератор».

Наказом № 184-К від 2 листопада 2009 року позивачка звільнена за власним бажанням. При розрахунку їй не було виплачено заробітну плату у розмірі 5611,92 грн..

В зв»язку із чим позивачка просила стягнути з відповідача на свою користь невиплачену заробітну плату у розмірі 5611,92 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період 02.11.2009 року по 27.01.2010 року у розмірі 1869,00 грн., також просила стягнути 5000,00 грн. моральної шкоди, оскільки з вини позивача не отримувала заробітну плату, що призвело до того, що вона немала змоги лікувати свою хворобу та зробити перерахунок пенсії з 2006 року і її не дотримує.

Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 5611,92 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у розмірі 1869,00 визнав, заперечував проти позовних вимоги про стягнення на користь позивачки 5000,00 грн. моральної шкоди посилаючись на те. що даний факт не доведений позивачкою та не підтверджений.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 11 вересня 2003 року працювала інженером-технологом 2 категорії на Державному підприємстві заводу «Генератор». Наказом №184-к від 02.11.2009 р. позивачка звільнена за власним бажанням (а.с. 3-6).

Відповідно до ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони .

Відповідно до довідки від 25 листопада 2009 року виданої Державним підприємством завод «Генератор» заборгованість по виплаті заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року становить 5611,92 грн. (а.с. 7).

Також судом встановлено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за три місяці становить 1869,00 грн.

Відповідно до ст. 116 Кодексу Законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові призвільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що з позивачем в день звільнення остаточний розрахунок проведений не був, зазначену обставину представник відповідача не заперечував.

Відповідно до ст. 44 Кодексу законів про працю України внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованість по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки при звільненні є законними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Також суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн. є не доведеними та не підтвердженими жодним доказом, а тому не підлягають задоволенню.

Згідно ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь держави витрати по оплаті державного мита в розмірі 74 грн. 80 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 10, 44, 116, 117 Кодексу Законів про працю України, керуючись ст.ст. 10,15, 53, 57. 60,88, 208, 209, 212, 213,215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства заводу „Генератор” (м.Київ, вул. Новоконстянтинівська, 18) на користь ОСОБА_1 5611 грн.92 коп. заробітної плати. 1869 грн. 00 коп. середнього заробітку за час затримки здійснення розрахунку належних при звільненні працівнику сум, а всього 7480 грн. 92 коп.

Стягнути з Державного підприємства заводу „Генератор” (м.Київ, вул. Новоконстянтинівська, 18) на користь держави судові витрати у розмірі 194 грн. 80 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається до Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва.

Суддя: