Справа № 22-8309/08
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
м. КИЄВА
МСП-01601. м. Київ-601, вул. Володимирська, 15
Головуючий у 1 інстанції: Антипова Л.О.
Доповідач: Мороз Л.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 жовтня 2008 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі: Головуючого: Мороз Л.Л.
суддів: Лесько А.О., Усика Г.І. при секретарі: Шаховніній М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 липня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський універсальний банк" про стягнення відсотків за договорами банківських вкладів та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся із вказаним позовом до відповідача та просив стягнути загальну суму 7212, 98 грн. У ході судового розгляду змінив свої вимоги та просив стягнути 5949, 41 грн. несплачених банком відсотків за договором та 3900 грн. у відшкодування моральної шкоду в зв"язку із невиконанням умов договору.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29 липня 2008 року позивачеві відмовлено у задоволенні позову.
ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати вказане рішення та постановити нове, яким задовольнити його позов, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що відповідач фактично користувався його вкладом у сумі 28543, 40 грн. з 01.05.2006 року по 23.04.2007 року та сумою 18543, 40 до 02.08.2007 року без його згоди , а тому повинен сплатити відсотки та моральну шкоду.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 був вкладником Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський
універсальний банк" згідно договорів від 12.07.2005 року із вкладом 12000 грн. та від 08.07.2005 року із вкладом 30000 грн. під 18% річних.
Постановою Правління Національного банку України від 22.02.2006^ року №61 відповідачеві було призначено тимчасову адміністрацію на один рік та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строкм на 6 місяців. На підставі вказаної постанови №61 та п.5.3. зазначених вище договорів вкладів між сторонами у справі банк змінив процентну ставку та повідомив про це позивача. Оскільки ОСОБА_1 не погодився із новими умовами договору, то 01.05.2006 року договірні відносини між сторонами були розірвані.
2006 року Постановою Правління Національного банку України №191 відкликано ліцензію відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський універсальний банк" та розпочато ліквідіційну процедуру. Згідно статті 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність" з моменту відкликання ліцензії діяльність банку завершується.
02.08.2006 року ОСОБА_1, як кредитор, що заявив вимоги до ліквідаційної комісії відповідача отримав розрахунок у повному обсязі в сумі 43543, 40 грн.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що підстави для нарахування позивачеві відсотків за договорами після 01.05.2006 року відсутні, оскільки вказані договори розірвано 01.05.2006 року.
Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для її відшкодування, оскільки вчасне невиконання банком своїх зобов'язань пов"язане з введенням мораторію на виплату вкладів та проведенням ліквідаційної процедури.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обгрунтованим, а доводи апеляції спростовані викладеними обставинами.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1
відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 липня 2008 року у даній справі - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може
бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом
подачі касаційної скарги до цього суду.