Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

Справа № 2-а-720/2010р.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„ 04 ” серпня 2010 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді Мартинова Є.О.

при секретарі Макаревич Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Борисполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Первомайської роти ДПС ВДАІ УМВС України в Миколаївській області, молодшого сержанта міліції Первомайської роти ДПС ВДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з даним адміністративним позовом, в якому оскаржив складену щодо нього, молодшим сержантом міліції Первомайської роти ДПС ВДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2, постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 255 гривень від 06 липня 2010 року, просив скасувати її. Свої вимоги позивач обґрунтовував наступним.

06.07.2010 року молодшим сержантом міліції Первомайської роти ДПС ВДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2 винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Пежо 206» д.н.з. АІ 7143АЕ на автодорозі Р-06-114 км «Улянівка - Миколаїв» перевищив встановлену дорожнім знаком 5.45 дод.1 Правил дорожнього руху України швидкість руху на 22км/год, рухався зі швидкістю 82 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут» № 0801124. Він стверджує, що постанова про адміністративне правопорушення є незаконною, такою, що не відображає дійсних обставин справи, оскільки він не порушував Правил дорожнього руху України та рухався зі швидкість 70 км/год., винесеною з порушенням норм права, в зв’язку з чим підлягає скасуванню.

У судове засідання позивач не з’явився, подав письмову заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав повністю, просив справу розглянути без його присутності.

Представник Первомайської роти ДПС ВДАІ УМВС України в Миколаївській області в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав

Відповідач - молодший сержант міліції Первомайської роти ДПС ВДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2, будучи службовою особою та суб’єктом владних повноважень, в судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав.

Дослідивши подану заяву позивача, письмові матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З наданих позивачем документів встановлено, що молодшим сержантом міліції Первомайської роти ДПС ВДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2 06 липня 2010 був складений протокол про адміністративне правопорушення серія ВЕ1 №029262, зі змісту якого вбачається, що він був складений відносно ОСОБА_1 про те, що він 06 липня 2010 року о 12годині 50 хвилин на а/д Р-06-114 км «Улянівка - Миколаїв», керуючи автомобілем «Пежо 206» д.н.з. АІ 7143АЕ, перевищив встановлену дорожнім знаком 5.45 дод.1 Правил дорожнього руху України швидкість руху на 22км/год, рухався зі швидкістю 82 км/год., за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.122 КУпАП /а.с.-5/.

Зі змісту протоколу також вбачається, що позивач ОСОБА_1, будучи ознайомлений з правами та обов’язками відповідно до ст.63 Конституції України, ст.268 КуПАП. по суті порушення власноручно пояснив, що відсутні докази щодо належності швидкості його автомобіля.

Зі змісту наданої позивачем копії постанови по справі про адміністративне правопорушення від 06 липня 2010 року серії ВЕ №205302, вбачається, що молодший сержантом міліції Первомайської роти ДПС ВДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2 06 липня 2010 року, розглянувши матеріали адміністративного правопорушення, встановив, що ОСОБА_1 06 липня 2010 року о 12 год. 50 хв. на а/д Р-06-114 км «Улянівка - Миколаїв», керуючи автомобілем «Пежо 206» д.н.з. АІ 7143АЕ, перевищив встановлену дорожнім знаком 5.45 дод.1 Правил дорожнього руху України швидкість руху на 22км/год, рухався зі швидкістю 82 км/год., за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.122 КУпАП. На підставі викладеного інспектор постановив накласти штраф в розмірі 255 гривень /а.с.-4/.

Копія постанови була вручена позивачу ОСОБА_1 в той же день.

Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину встановлена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі від двохсот п'ятдесяти гривень до трьохсот сорока гривень.

Згідно з вимогами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог ч.4 та 6 вказаної статті суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справ на основі наявних доказів.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що суб’єктом владних повноважень не надано доказів та не зазначено джерел їх здобуття на підтвердження тієї обставини, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 06 липня 2010 року серії ВЕ №205302 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 Кодексу України була винесена з дотриманням вимог ст.258,280 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, за змістом частин 1 та 3 статті 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, у цьому випадку уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 та частини 5 вказаної статті, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови по справі про адміністративне правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому зміст протоколу про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в тому числі в протоколі має бути зазначено: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Крім того, за змістом ч.2-4 статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення: особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання; при складенні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Пунктом 22.75 „Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України”, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 листопада 2006 року №1111, також передбачено, що при складанні протоколу працівник ДПС зобов'язаний роз'яснити особі її права, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме щодо можливості ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо він не володіє мовою, якою ведеться провадження, оскаржувати рішення по справі в установленому порядку.

З пояснень позивача встановлено, що вказані вимоги ст.ст.256,258 Кодексу України про адміністративні правопорушення молодшим сержантом міліції Первомайської роти ДПС ВДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2В в повній мірі дотримані не були, в тому числі не встановлено та не зазначено свідків правопорушення, інші відомості, що стосуються обставин виявлення правопорушення та порядку вимірювання швидкості.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган, посадова особа, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язані з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, молодшим сержантом міліції Первомайської роти ДПС за відсутності будь-яких інших об’єктивних доказів, які б свідчили про порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху, не врахував вимоги ч.З ст.62 Конституції України, відповідно до якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За змістом ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

За змістом пунктів 13.41,13.2 „Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України”, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 листопада 2006 року №1111, спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах, інші спеціальні технічні засоби застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів. До роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються. Працівники ДПС, яким спеціальні технічні засоби видані для використання, несуть персональну відповідальність за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув.

Будь-яких належних доказів, які б свідчили про те, що зазначений в постанові про адміністративне правопорушення засіб вимірювання пройшов метрологічні повірки та має відповідне свідоцтво, а працівник ДПС, яким здійснено вимірювання швидкості, пройшов відповідний залік з перевірки знань правил його експлуатації, суду не надано та не зазначено джерел їх здобуття.

Відповідно до вимог п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, яка передбачає обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.288 Кодексу України про адміністративне правопорушення постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

За змістом пунктів 1-3 ч.1 ст.293 Кодексу України про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу.

При цьому суд враховує, що визначений ст.289 КУпАП строк звернення з позовом до суду пропущено не було.

Враховуючи, що відповідачем молодшим сержантом міліції Первомайської роти ДПС ВДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2В з урахування тієї обставини, що будь -які належні докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 порушень правил дорожнього руху, суду надані не були, та, приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини позивача слід тлумачити на його користь, суд прийшов до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього має бути закрито.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,11,71,86,99,128,158-163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 06 липня 2010 року серії ВЕ № 205302 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення про накладення штрафу в розмірі 255 гривень, складену молодшим сержантом міліції Первомайської роти ДПС ВДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.І ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1.

На постанову суду може бути подана апеляція до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення (отримання особою копії постанови).

Суддя Є.О. Мартинов